Суть і значення фінансового контролю

Фінансовий контроль як одна із функцій управління фінансами являє собою особливу діяльність щодо перевірки формування і використання фондів фінансових ресурсів у процесі створення, розподілу і споживання ВВП з метою оцінювання обґрунтованості і ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання.

Об’єктом фінансового контролю виступають процеси формування і використання фондів фінансових ресурсів. Суб’єктами фінансового контролю є державні і недержавні контролюючі структури, а також підприємства всіх форм власності та фізичні особи.

Призначення фінансового контролю – необхідність мобілізації фінансових ресурсів усіх сфер фінансової системи і дотримання порядку ведення обліку та звітності.

Фінансовий контроль як економічну категорію можна поділити на види, форми і методи. Види контролю визначають співвідношення контролюючого і підконтрольного суб’єктів. Форми контролю відображають стадію його здійснення відносно руху грошових потоків. Методи контролю – це сукупність прийомів та способів його здійснення.

Види фінансового контролю: внутрішній та зовнішній.

Під час внутрішнього контролю фінансова діяльність кожного суб’єкта контролюється ним самим через спеціальні підрозділи. Такий контроль має форму внутрішнього аудити, метою якого є перевірка доцільності та обґрунтованості окремих фінансових операцій, із відповідності фінансовій стратегії і тактиці даного суб’єкта.

Зовнішній контроль полягає в перевірці фінансової діяльності того чи іншого суб’єкта відповідними уповноваженими органами контролю. Метою є перевірка відповідності фінансової діяльності чинному фінансовому законодавству.

Державний контроль – це контроль з боку держави як за фінансовою діяльністю юридичних і фізичних осіб, так і за власними фінансами.

Відомчий і внутрішньокорпоративний контроль полягає в перевірці фінансової діяльності суб’єктів, що підпорядковані міністерствам і відомствам або входять до складу корпоративних об'єднань. Спрямований на виявлення і усунення порушень і недоліків у фінансовій діяльності підвідомчих підприємств і організацій.

Незалежний фінансовий контроль здійснюється незалежними контролюючими органами – аудиторськими фірмами.

Аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації, щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, повноти і відповідності чинному законодавству. Аудиторська перевірка здійснюється незалежними особами – аудиторами або аудиторськими фірмами на комерційних засадах. Перед аудиторами ставлять високі професійні вимоги: аудитор повинен мати кваліфікаційний сертифікат (засвідчує його кваліфікаційну придатність) та ліцензію (дозвіл на заняття аудиторською діяльністю).

Аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора чи аудиторської фірми, який складається за наслідками проведеного аудиту і містить висновок щодо достовірності звітності, повноти і відповідності її чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Форми фінансового контролю: попередній, поточний і наступний.

Особливість попереднього – здійснюється на етапі розробки та прийняття управлінського рішення з фінансових питань, пов'язаний із процесами визначення оптимального обсягу централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів у плановому періоді, а також з їхнім ефективним розподілом та використанням.

Поточний фінансовий контроль – оперативний контроль за реалізацією фінансової діяльності, дотриманням планових показників, виконанням вимог фінансової дисципліни тощо, здійснюється через аналіз, перевірки, обстеження діяльності суб’єктів господарювання, його завдання – вчасно реагувати на зміни умов фінансової діяльності.

Наступний фінансовий контроль здійснюється на завершальній стадії виконання планового завдання. Мета – контроль за фінансовими результатами, порівняння фактичних і планових показників фінансової діяльності, оцінка ефективності проведеної роботи.

Методи фінансового контролю: ревізія, тематичні перевірки, обстеження.

Ревізія становить найбільш глибоке та всебічне обстеження діяльності господарського суб’єкта для оцінки рівня його фінансової дисципліни.

Суть тематичних перевірок полягає в контролі за окремими сторонами фінансової діяльності. Зокрема, це камеральні (у податковій інспекції) та документальні (у платника) перевірки податкових декларацій і звітів.

Обстеження – ознайомлення з окремими напрямами фінансової діяльності з метою виявлення проблем і шляхів їх удосконалення.

Необхідною умовою забезпечення ефективності фінансового контролю є оптимальність і системність дій контролюючих органів. Іншими словами, фінансовий контроль не може бути ефективним, якщо він не охоплює всіх сфер обігу фінансових ресурсів.

Дата добавления: 2014-01-07