Б.3. Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб’єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

Фахівці з розробки таємних операцій спецслужб добре усвідомлюють, що у людей формується уявлення про те, що начебто все їхнє життя, буквально кожен крок відслідковується кимсь, і таємниці ділового, політичного, громадського й особистого життя не існує. Це явище підсилюється ще і за рахунок могутньої інформаційної інтервенції з боку засобів кіно, телебачення, друкованих ЗМІ. Насправді можливості сучасних ВІТКС і мережних технологій досягли такого рівня, що здійснити вторгнення у сферу професійного й особистого життя, довідатися секрети тієї чи іншої держави, не кажучи вже про пересічну підприємницьку структуру, практично безмежні, і тотальне використання цих можливостей стримується поки тільки відносною дорожнечею їх застосування.

Зворотною стороною зазначеного процесу може бути також сформованість зайвої довіри до інформації, що надходить для ухвалення рішення, отриманої з використанням ВІТКС і мережних технологій. Уже нині світова практика має чимало сумних прикладів, коли технічні збої призводили або до прийняття неадекватних, неправильних рішень, або до паралічу систем управління всілякого рівня. Залежність від якості ВІТКС і мережних технологій також очевидна, якщо великі обсяги інформації, необхідні для аналізу, перед прийняттям того чи іншого рішення знаходяться винятково в електронному вигляді, оскільки будь-який збій може призвести не лише до перекручування, а й до фізичної втрати необхідної інформації. Якщо до цього додаються спрямовані таємні підривні дії іноземних спецслужб, то природні проблеми ще більше ускладнюються.

Б.2. Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

Бурхливий розвиток відкритих інформаційно-телекомунікаційних систем (ВІТКС) і мережних технологій можна розглядати як безсумнівне благо для людства. Це зовсім інший підхід до роботи з інформацією як щодо можливостей її одержання та обробки, так і щодо можливостей обміну цією інформацією практично з необмеженою кількістю абонентів. Чи давно папір, що виходить з надрукованим текстом з факсимільного апарата, викликав подив? Нині мало кого здивуєш можливостями Інтернету та інших інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Проте новітні досягнення в інформаційно-телекомунікаційній сфері, психології та інших галузях наук, як правило, беруться на озброєння спецслужбами для використання їх у заходах таємних операцій щодо об'єктів розвідувальних спрямувань. Саме з цієї причини бурхливий розвиток ВІТКС і мережних технологій спричинив можливості могутнього як прихованого, так і відкритого впливу на свідомість не лише окремих людей чи груп, а й суспільства в цілому.

З одного боку, йдеться про можливу ідеалізацію ВІТКС і мережних технологій аж до їх обожнювання.

У свідомості деяких людей формується думка, що роль людини у вирішенні найбільш складних і відповідальних проблем зводиться нанівець, що управління всіма процесами в сучасному суспільстві може здійснюватися винятково за допомогою ВІТКС і мережних технологій. Тільки на перший погляд у такому випадку для зміни свідомості немає нічого небезпечного. Насправді як у бізнесі, так і в суспільних процесах неможливо вирішувати абсолютно всі проблеми тільки за рахунок ВІТКС і мережних технологій. Заниження у свідомості ролі людського чинника може призвести до формування комплексу неповноцінності, сформувати стійку залежність від сучасних телекомунікаційних технологій. Це розуміють фахівці спецслужб, тому, поряд із розвитком розвідувальних технологій із застосуванням новітніх науково-технічних досягнень, активно удосконалюється методика застосування (особливо політичною розвідкою) агентурних (тобто людських) засобів під час проведення складних оперативних інформаційно-психологічних заходів у межах таємних операцій щодо конкурентів, супротивників і навіть партнерів.

Усвідомлення цієї обставини формує у деяких людей страх перед ВІТКС і мережними технологіями. Це іноді призводить до формування стійкого небажання користуватися можливостями ВІТКС і мережних технологій, що на кілька порядків знижує ефективність управління, особливо систем безпеки держави.

Ще однією помітною обставиною, що характеризує зміни в свідомості як сучасної ділової особи, окремого політика, відповідального співробітника спецслужб, державного службовця в системі забезпечення безпеки тощо, так і суспільства в цілому, є різко зростаючі можливості прихованого вторгнення в ділове, політичне, державне, громадське й особисте життя з використанням можливостей ВІТКС і мережних технологій.

В одних людей формується стійке небажання використовувати ВІТКС і мережні технології, інші намагаються застосовувати засоби захисту від несанкціонованого доступу до їхньої інформації, у третіх формується ефект психологічного заміщення, тобто вони розуміють, що вторгнення в їхнє професійне й особисте життя можливе, але ніяких заходів захисту не застосовують і нічого не змінюють у способі власного життя.

Ще один аспект порушеної проблеми не може не представляти інтерес для безпекознавців. Йдеться про зміни у свідомості людей, пов’язаних із формуванням стійкого уявлення про те, що вони можуть робити проникнення в сферу професійного, політичного, громадського й особистого життя будь-коли, як тільки їм цього заманеться. З одного боку, це — спроба задоволення хворобливої цікавості, з другого боку, — усвідомлення практичної безкарності, з третього — формування переконання власної винятковості та значимості, що нерідко призводить до серйозних психічних захворювань.

Фахівці зі спеціальних інформаційно-психологічних операцій вважають, що відбувається деяка трансформація визначених принципів моралі та етики. Насправді можливості сучасних інформаційно-телекомунікаційних мереж і мережних технологій у деяких людей і цілих співтовариств формують думку про вседозволеність і безкарність, та чим далі це буде тривати, тим глибше такі зміни будуть відбуватися. А це призводить до бажання у фахівців зі спецслужб організовувати і здійснювати таємні операції з маніпулювання професійною діяльністю й особистим життям окремих людей та суспільними процесами на державному і міждержавному рівнях за „умови оперативної доцільності”, зокрема таємної операції з вигідного прихованого впливу не лише на перших осіб і населення іноземної держави,а й на перших осіб і громадян власної держави, як це сталося свого часу з „касетними скандалами” в США, Україні тощо.

Загроза корпоратизації інтересів представників спецслужб і ТНК та узурпації права прийняття рішення щодо проведення таємних операцій з впливу на вищих посадових осіб і населення не лише іноземних держав і організацій, а й власних держав нині є реальністю. В умовах глобалізації міжнародних відносин зазначені процеси спостерігаються на рівні так званих міжнародних чиновників, спеціальних координаційних органів міжнародних організацій, міждержавних військово-політичних структур, керівних органів систем колективної безпеки, штабів, груп, комітетів, рад з питань розвідки, контррозвідки, боротьби з організованою злочинністю і тероризмом, спецслужб транснаціональних фінансово-економічних утворень і транснаціональних науково-технічних корпорацій.

Зазначені складні умови висувають не менш складні вимоги до інформаційно-аналітичних підрозділів різних ланок державного управління, науково-дослідних установ, навчальних закладів України щодо підготовки високого класу фахівців-інформаційників, аналітиків і науковців з безпекознавства, на яких безпосередньо покладаються непрості завдання щодо інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення розробок відповідних програмних і нормативно-правових документів, створення сприятливих умов прийняття і реалізації рішень структурами державного управління у сфері національної безпеки.

Тому у цьому підрозділі лекції автор виклав концентровані висновки щодо основних напрямків дослідження проблем розробки та реалізації державою інформаційної політики в умовах загроз використання іноземними державами та іншими учасниками інформаційного протиборства акцій, заходів інформаційно-психологічної агресії і спеціальних інформаційних операцій інформаційно-психологічної війни в політичних цілях.

Соціальна небезпека СЮ та АЗА вимагає створення могутньої державної системи забезпечення інформаційної безпеки, що можливо тільки при розробці ясної і чіткої державної стратегії інформаційного протиборства в особливих умовах СЮ та АЗО, а також максимальної напруги сил усієї системи державної влади для якнайшвидшої реалізації положень цієї стратегії. У стратегічній концепції інформаційного протиборства в умовах загроз використання іноземними державами та іншими учасниками АЗА, СЮ та IB у політичних цілях мають враховуватися наступні чинники, що формують вигляд сучасного світу, глобального інформаційного суспільства і системи соціальних інформаційно-психологічних відносин:

• глобальна інформатизація;

• глобалізація;

• інформаційна геополітика і геополітична конкуренція;

• інформаційна політика;

• інформаційна безпека;

• чинники, породжені взаємозв’язком процесів глобалізації і глобальної інформатизації;

• чинники, породжені взаємозв’язком змін в інформаційному суспільстві та інформаційній політиці, реалізованій у цьому суспільстві.

Процеси інформаційно-комунікаційної глобалізації нині майже вийшли з-під монопольного контролю держав як головних суб'єктів міжнародних правовідносин. Вони вже стали фактичним каталізатором багатьох об'єднавчих процесів сучасної історії. Варто очікувати збереження цієї ролі інформаційно-комунікаційної глобалізації в побудові майбутнього планетарного устрою.

Саме з цієї причини інформаційно-комунікаційна глобалізація є найбільш показовою з решти інтеграційних процесів і містить у собі:

1) розвиток комунікаційних можливостей та використання космічного простору для передачі інформації;

2) появу і швидке зростання глобальних інформаційних мереж;

3) комп’ютеризацію багатьох процесів життєдіяльності людства.

Основними напрямами інформаційно-комунікаційної глобалізації необхідно вважати:

1) створення глобальних за охопленням комунікаційних систем на базі космічних комплексів;

2) переважний розвиток космічних систем подвійного призначення;

3) розвиток персональних систем зв’язку і глобального позиціонування;

4) створення глобальних систем управління бізнесом, виробничими процесами та домашнім господарством на базі інформаційно-комунікаційних комплексів;

5) глобалізовану комп’ютеризацію і роботизацію якомога більшого числа процесів життєдіяльності людства;

6) обмеження де-факто з боку ТНК державної монополії в управлінні інформаційно-комунікаційними системами, а також у галузі розробки та реалізації політики в інформаційно-психологічній сфері з подальшим вимушеним закріпленням цього процесу де-юре.

На цьому тлі в межах глобалізації розвивається процес витиснення традиційних держав транснаціональними інформаційними суперкорпораціями. Фахівці з безпекознавства зазначають, що варто очікувати, як зазначалося вище, появу в найближчі 10-15 років потужних приватних компаній, які володіють де-факто, але не закріплених де-юре, ознаками„суверенних держав”:

1) екстериторіальністю;

2) наявністю власних легітимних збройних формувань, спецслужб (розвідки, контррозвідки, охоронних);

3) участю на початковому етапі в якості спостерігачів у міжнародних організаціях, утворених державами на підставі міжнародних угод і договорів, тобто в міжнародних організаціях суб'єктів міжнародного права.

Як зазначалося вище, сучасне міжнародне публічне право визначає суб’єктами права лише суверенів в особі держав, які мають виняткове право за взаємною договірною домовленістю утворювати закриті для невладних міжнародних структур організації, наділені правами й обов’язками представляти суб’єктів міжнародного публічного права. Однією з версій появи глобалізаційного проекту розвитку світового співтовариства є прагнення транснаціональних корпорацій домогтися від суверенів (держав) визнання за ТНК статусу суб’єктів міжнародного права. З цієї причини нині відбуваються інформаційно-психологічні заходи щодо обробки населення світового співтовариства, настроюючи його на підтримку заходів послаблення політико-правових та економічних позицій з подальшою руйнацією традиційного суспільного утворення — держави.

Фахівці з безпекознавства вважають, що, незважаючи на визначені тенденції, поки що паралельно з цим процесом розвиватимуться і державні утворення традиційного типу. Таким чином, процеси інформаційно-комунікаційної глобалізації, територіальної глобалізації, глобалізації економічних форм і урбанізації на сьогодні зливаються в єдиний процес глобалізації управління суспільними процесами.

Одночасний розвиток як держав традиційного типу, так і екстериторіальних суперкорпорацій (які сучасним міжнародним приватним правом визнаються лише як суб'єкти невладних, міжнародних цивільно-правових відносин, тобто суб’єктами (невладного) міжнародного приватного права, що регулює цивільно-правові (власності), міжнародні соціальні, сімейні, спадкові, трудові відносини з іноземним елементом) протікатиме якийсь час без силових конфліктів між ними.

Дата добавления: 2014-01-07