Висновок. 1. Організована злочинність є сумною реальністю сучасного життя багатьох країн світу, у тому числі і України

1. Організована злочинність є сумною реальністю сучасного життя багатьох країн світу, у тому числі і України.

2. Організована злочинність являє собою відповідним чином згуртоване кримінальне середовище для ведення кримінального протиправного способу життя в умовах глибокої конспірації протягом тривалого часу.

3. За своєю суттю - це надзвичайно негативне самостійне явище, яке виникло в процесі розвитку самої злочинної.

4. Стрижень організованої злочинності становить корислива мотивація поведінки окремих осіб та соціальних груп.

5. Мета організованої злочинності полягає в одержанні за будь-яку ціну постійної значної наживи.

6. Організовані злочинні угруповання не можуть існувати без корупції представників державних, господарських, контролюючих органів.

7. Суб'єктами організованої злочинної діяльності є члени організованих злочинних угруповань, яким притаманні значний склад (причому це не звичайна група осіб, а своєрідне ієрархічно побудоване злочинне об'єднання); усталеність, згуртованість, розподіл ролей між їх членами; їх зорієнтованість на тривалу спільну злочинну діяльність, її планування, розподіл сфер впливу; інформаційна та технічна забезпеченість.

8. Виділяють три види організованих угруповань-спільнот: а) спільноти, які створюються і спеціалізуються на вчиненні загально кримінальних злочинів у поєднанні з організацією азартних ігор, вимаганням, викраданням людей, наркобізнесом тощо; б) спільноти господарської, комерційної, фінансової спрямованості, що паразитують на офіційних ланках економічних, банківських та організаційних структур суспільства; в) спільноти змішаного типу, які сполучають у собі риси вищезазначених організованих злочинних спільнот.

9. Вивчення організованої злочинності в Україні свідчить, що в останні роки ще інтенсивніше, ніж колись, простежується процес подальшої консолідації організованих злочинних угруповань.

10. Рецидивна злочинність – це сукупність вчинених на певній території протягом певного часу злочинів особами, раніше судимими.

11. Як і злочинність взагалі, рецидивна злочинність має кількісні та якісні показники.

12. Структурні особливості рецидивної злочинності відображають не стільки кримінальний професіоналізм рецидивістів, скільки соціальне відчуження та маргіналізацію їх особи.

2. Детермінанти (причини та умови) групової, організованої та рецидивної злочинності

Існування організованої злочинності пов'язано із складним розвитком нашого суспільства, із суперечностями, які особливо загострилися у перехідний до ринкових відносин період. Деякі з цих суперечностей набувають властивостей криміногенних факторів злочинності, в тому числі й організованої. За змістом їх можна класифікувати на економічні, соціальні, організаційно-управлінські, суспільно-моральні та правові фактори. Вони у своїй сукупності породжують організовану злочинність.

До економічних факторів належать глибокі кризові явища в економіці: розрив господарських зв'язків, деформування зовнішньої торгівлі, тривалі взаємо неплатежі,.помилки в процесі приватизації, неналежний контроль за діяльністю комерційних банків, широка лібералізація і поява спільних змішаних акціонерних товариств з участю іноземних фізичних і юридичних осіб (економічна репутація деяких з них породжує сумніви), зростання "тіньової економіки і бартерних взаєморозрахунків, "непрозорість" паливно-енергетичного ринку та ін.

"Тіньова" економіка - це не враховані офіційною статистикою і не контрольовані суспільством виробництво, споживання, обмін та розподіл матеріальних благ і коштів. Інакше кажучи, це економічна діяльність, що суперечить чинному законодавству, тобто сукупність нелегальних господарських дій. Сьогодні "тіньова" економіка являє собою розгалужену систему, яка має власну спеціалізацію і своїх "тіньових" лідерів, пронизана мафіозними структурами. За даними Кабінету Міністрів України обсяг незаконної "тіньової" економіки сягає 50%, і по суті вона діє не в інтересах держави, а всупереч їм. У "тіньовий" сектор перекочувало 14 млрд. гривень, вкрай необхідних державі. Вони перебувають поза банківським обігом. За масштабами "тіньова економіки Україна, за даними Всесвітнього банку, посіла перше місце серед країн СНД.

Глибокі корені в економіці країни пустив бартер (прямий або через посередників). Він зараз становить близько 40% валового внутрішнього продукту. Така його поширеність завдає істотної шкоди країні, сприяє процвітанню організованої злочинності.

Виразно дають про себе знати криміногенні фактори соціального характеру. Це - безробіття; часто-густо відсутність можливості одержувати заробітну плату, адекватну затраченій праці та своїй діловій кваліфікації; розшарування суспільства на бідних і багатих, прагнення окремих громадян жити на рівні високих стандартів сучасних розвинутих країн (дорогий автомобіль, вілла, відпочинок за кордоном тощо) при фактичній відсутності домогтися всього цього правомірним шляхом; недовіра окремих людей до держави тощо.

Організаційно-правові фактори, що обумовлюють організовану злочинність, проявляються у відсутності жорсткого контролю з боку державного апарату за обліком і розподілом національного багатства, недоліках господарського механізму і практики його функціонування, у кричущій безгосподарності та безкарності за її конкретні, прояви, незадовільній роботі контролюючих органів. Ще не викоренена роз'єднаність у функціях по боротьбі з організованою злочинністю між різними правоохоронними відомствами. У цьому зв'язку слід відмітити також неналежне матеріально-технічне, ресурсне та кадрове забезпечення підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю. Викликає справедливі нарікання стиль їх роботи.

Під суспільно-моральними факторами у першу чергу розуміють погіршення морального клімату у суспільстві, девальвацію духовних цінностей. Багато прошарків населення заражені корисливо-здирницькою психологією. Тон у суспільстві стали задавати ділки "тіньової" економіки і корумповані чиновники. Ці особи вже не бояться демонструвати свої неправомірні доходи. Антисуспільні елементи певною мірою сприйняли досвід і спосіб життя зарубіжних злочинних спільнот.

Організованій злочинності сприяють і такі нездорові явища, як беззаконня; низька державна фінансова і виконавча дисципліна; недосконалість системи адміністративного управління; значна поширеність і дозволеність порушень службової честі та етики. Перелічені та інші подібні явища підживлюють організовану злочинність.

Особливу роль у злочинній діяльності кримінальних структур відіграють корупція та її найбільш небезпечний прояв - хабарництво. Згубний вплив корупції, тобто зловживання владою в особистих цілях (продажність влади), відчувається у всьому світі. Це відбувається тому, що владні та управлінські повноваження містять у собі велику спокусу для осіб, схильних до протиправного збагачення. Цим користуються учасники організованих злочинних угруповань, зближуючись з чиновництвом. Слід підкреслити, що деякі державні службовці нерідко самі йдуть назустріч кримінальним елементам, бажаючи найдорожче продати свої послуги.

Впровадження основних елементів ринкової економіки, децентралізація державних структур, обов'язковість одержання ліцензій на право заняття різною господарською, торговельною, посередницькою діяльністю, штучні протизаконні можливості занизити оцінку майна, що приватизується, ухилитися від сплати податків та зборів у повному обсязі та багато інших небажаних обставин періоду перебудови усіх сторін нашого життя відкрили необмежені можливості для корупції. Кримінальні структури витрачають на підкуп посадових осіб різного рангу до 50% своїх злочинних доходів. Але на жаль реальних успіхів у боротьбі з корупцією поки що немає.

На стані боротьби з організованою злочинністю негативно позначаються деякі обставини правового характеру, що належать як до законодавства, так і до процесуальної діяльності правоохоронних і правозастосовчих органів. Мається на увазі відсутність оптимальної правової бази по протидії організованій злочинності; низька якість попереднього розслідування по даній категорії справ; необґрунтоване розчленування багатоепізодних і багато суб'єктних кримінальних справ, котре не дає змоги до кінця встановлювати усі злочинні зв'язки усередині кримінальних угруповань, що дозволяє багатьом їх членам уникнути кримінальної відповідальності; невиправданий лібералізм при призначенні покарання, а то й взагалі порушення принципу його невідворотності щодо окремих винних осіб; недостатньо гарантована безпека свідків, судово-слідчих працівників по справах щодо злочинів, вчинених ОЗГ; не вирішено однозначно питання про право керівників спецслужб по боротьбі з організованою злочинністю вимагати відомості і документи із банків про фінансові операції юридичних і фізичних осіб та ін.

Що ж до причин та умов конкретних злочинів, які вчиняють члени ОЗГ, то поняття цих видів детермінації наведено в інших лекціях стосовно інших різновидів злочинів.

Дата добавления: 2014-01-07