Облік довгострокових фінансових інвестицій

Облік довгострокових фінансових інвестицій і порядок відображення їх в фінансовій звітності.

1) Облік довгострокових фінансових інвестицій

2) Порядок відображення фінансових інвестицій у звітності

торгових фінансових вкладень.

2. Короткострокові інвестиції (short-term investments; marketable se­curities) — це інвестиції компанії в легкореалізуємі ринкові цінніпапери, що легко реалізуються з метою розміщення тимчасово вільних грошових коштів на термін менше одного року або операційний цикл (в залежності від того, що триваліше). У балансі короткострокові інвестиції відбиваються в складі поточних (оборотних) активів.

У різних країнах до складу короткострокових інвестицій включаються piзнi види ціних nanepiв. Міжнародні стандарти їx не специфікують, даючи загальне визначення легкої реалізації i продаж протягом одного року.

У США прийнято таку класифікацію інвестицій в цінніпапери:

■в акції;

■в облигації.

У різних країнах прийняті piзнi види оцінки i правила відображення у звiтності короткострокових інвестицій. Міжнародні стандарти (стандарт № 25) рекомендують оцінювати i відображати в балансі або за ринковою вартістю, або за правилом нижчої з двох оцінок.

У другому випадку нижча оцінка вибирається або загалом за профілем інвестицій, або за основними категоріями, або на індивідуальній основі.

Як i будь-який інший вид активів короткострокові інвестиції записуються за собівартістю. Co6iвapтicть включає куповану ціну, брокерську комiciю, iншi збори. У звітності весь портфель iнвecтицій в цінні папери, що дають право власності, відбиваєтъся відповідно до правила нижчої оцінки.

Різниця між сумарною собівартістю i сумарною ринковою ціною відбивається проводкою:

Д-т Нереалізований збиток від оцінки ринкових цінних паперів, що дають право власності.

К-т Оцінна знижка на перевищення собівартості над ринковою ціною.

Нереалізований збиток відбивається у звіті про прибутки i збитки в складі статті «Інші витрати i збитки» («Other expenses and lossei). Оцінна знижка з'явиться в балансі як коректуюча стаття (віднімаеться) до стaттi короткострокових інвестицій.

Однак прибуток від позареалізаційних операцій не відображаеться в обліку за той період, коли ринкова вартість більше собівартості іннвестицій. Це зумовлено принципом консерватизму.

Приклад. Припустимо, що компанія «А» протягом 200А року купила:

1) 1000 акцій компанії«В» за ціною $50 за одиницю.
Брокерська комісія — $500.

Загальна вартість: 1000x50 + 500 = $50 500;

2) 2000 акцій компанії «С» за ціною $60 за одиницю.
Брокерська комісія — $ 1 200.

Загальна вартість: 2000 х 60 + 1200 = $121 200;

Поточна ринкова вартість портфеля ціних nanepiв складає. 170 000, нереалізований збиток i оцінна знижка — відповідно 1 700.

31 грудня робиться проводка:

Д-т Нереалізований збиток від,

зниження вартості акцій 1 700

К-т Оцінна знижка за акціями

(зменшення поточної вартості) 1700

Перетворення:

Д-т Kopoткоcrpoковi інвестиції 171 700

К-т Грошові кошти 171 700

Протягом наступного року компанія може продавати ці aкції i купувати іншi. У кінці 200Б року буде зроблено аналогічну оцінку порт­феля інвестицій.

Якби загальна ринкова ціна портфеля інвестицій знизилася ще в білышій мipi, ніж в 200А році, i різниця склала, припустимо, 2 000, величину оцінної знижки було б доведено до 2 000 проводкою:

Д-т Нереалізований збиток

Від зниження вартості акцій 300

К-т Оціна знижка за акціями 300

(300 = 2000 — 1700)

Компанія може ухвалити рішення про перекласифікацію (reclas-sification) в акції i перевести їx з категорії короткострокових iнвecтицій в категорію довгострокових інвестицій i навпаки. У цьому ви-падку перевод робиться за нижчою з двох вартостей (собівартості i ринкової ціни) на дату перекладу. Якщо ринкова вартість менше, вона стає новою собівартістю, а різниця враховується як реалізований збиток..

При виникненні потреби в грошових коштах або за необхідності зміни структури портфеля цінних nanepiв вони можуть бути продані. Продавець платить брокерську комісію, встановлені податки і збори. Різниця між сумою, отриманою від продажу, i собівартістю nanepiв, що продаються складає реалізований прибуток або реалізований збиток. У момент продажу не робиться ніяких коректувань оціної знижки i нереалізованого збитку, оскільки вони розраховуютъся на 6aзi загальної величини портфеля.

При продажу з прибутком робиться наступна проводка (на дату продажу):

Д-тГрошові кошти Сума, отримана від реалізації

К-тАкцї Собівартістъ

К-т Реалізований прибуток Різниця від продажу

3. Облік довгострокових фінансових інвестицій і порядок відображення їх в фінансовій звітності.

Довгострокові інвестиції {long-terms investments) являютъ coбою розміщення коштів на термін більше одного року або з метою отримання додаткового прибутку, або з метою придбання впливу на компанію.

Довгострокові інвестиції відбиваються в балансі окремим рядком або включаютъся до складу необоротних активів. До них відносять інвестиції:

1) в ринкові цінніпапери (акції);

2)в 6oproвi зобов'язання (облігації);

3)в матеріальні необоротні активи;

4)вдочірні компанії, філіали, спільні підприємства, якщо дані про
їx діяльність не входять в консоллдовану звітність;

5)направлені до спеціальних фондів (фонд для погашения об
лігацій, фонд для викупу акцій, пенсійнийфонд).

Методи оцінки довгострокових інвестицій варіюються i неоднаковi в piзних країнax. Міжнародні стандарти пропонують оцінювати їx за co6iвapтicтю, переоціненою вартістю або правилом нижчої оцінки на 6aзi портфеля інвестицій для акцій. Згідно з європейськими директивами можлива оцінка за собівартістю або переоціненою вартістю з нарахуванням зносу. Американські облікові принципи про понують оцінку за собівартістю, за методом участi в капіталі або методом консолідації для різних видів інвестицій.

Облік інвестицій після придбання звичайно визначається мipою, в якій одна корпорація (інвестор) придбає пайову участь в простих акціях іншої корпорації (компанія, що інвестується). Інвестиції однієї корпорації в прості акції іншої можуть класифікуватися відповідно до відсотка акцій з правом голосу корпорації, що інвестується, якими володіє iнвecтop:

1. Володіння менш Н1Ж 20% (метод справедливої вартості) — інвестор має пасивну частку

2. Володіння між20 i 50% (метод пайової участі) — інвестор має
значний вплив.

3. Володіння білъш ніж 50% (консолідована звітність) — інвестор
має контролъний пакет.

Розглянемо методи оцінки довгострокових інвестицій в акції i облігації.

Метод оцінки за co6iвapтicтю використовується, якщо компанія володіе менше за 20% акцій компанії, що інвестується, тобто не має істотного впливу i контролю над iїї діяльністю. При відображенні в балансі таких інвестицій обов'язковим до виконання є правило нижчої оцінки.

Метод оцінки за часткою ynacmi в кanimaлi використовується, коли компанія - інвестор впливає, але не здійснює контролю над діяльніicтю компанії, що інвестується, володіючи від 20 до 50% її власності. Спочатку інвестиції включаються у баланс за собівартістю, а згодом збільшуються (зменшуються) на частку іннвестора в чистому прибутку (збитках) компанії, що інвестується, i зменшуються на частку дивідендів.

Метод консолідації, за яким компанія - інвестор здійснює контроль над діяльністю компанії, що інвестується, володіючи більше за 50% її власності, передбачає складання консолідованої звітності. При цьому підсумовуютъся активи, зобов'язання, доходи i витрати i віднімаються дублюючі cтатті (інвестиції, взаєморозрахунки).

Цінні папери враховуються за вартістю. У деяких випадках вартість визначити важко. Наприклад, пайові цінні папери, придбанні в обмін на негрошову компенсацію (майно або послуги), повинні враховуватися за (1) справедливою вартістю компенсації або (2) за справедливою вартістю отриманого цінного паперу, в залежності від того яку вартість можна визначити найбільш точно. Відсутністъ чітко визначуваної вартості майна або послуг, або ринкової ціни придбаного цінного паперу може зажадати використання оцінок або підрахунків для розрахунку собівартості.

Придбання двох або 6iльше класів цінних nanepiв за паушальну ціну вимагає розподілу вартості за різними класами за допомогою деякого об'ективного способу. Якщо справедлива вартість (ринкова ціна) кожного класу ціних nanepiв відома, то паушаальна вapтicть може бути розподілена на основі відносної справедливої вартості. Якщо ринкова ціна одного цінного паперу відома, а ринкова ціна iншого ціного паперу невідома, можна використати прирістний метод -розподілити ринкову ціну до однієї ціни паперу, а вартість, що залишилася, до iншої. Якщо на дату придбання декількох цінних паперів ринкова ціна не відома, то може бути необхідним відкласти розподіл вартості, поки не стане відома хоч би одна вартість. У деяких випадках розподіл вартості може бути відкладений, поки не буде проданий один з цінних nanepiв. У таких випадках виручка від продажу цього цінного паперу може бути віднята від паушаальної вартості, при цьому залишкова вартість стає вартістю іншого цінного паперу.

Розглянемо приклад придбання ціних nanepiв. Припустимо, що 1 листопада 200А р. корпорація «R» придбала npocтi акції трьох компаній; кожна інвестиція являє собою пайову частку в poзмipi менше за 20%:

Bapxicxb

Компанія«1Ч» $259 700

Компанія «С» $317 500

Компанія „Б» $141350

Загальна вартість $718 550

1 грудня 200А року корпорація «R» від, своеї інвестиції в прості акції компанії «С» отримала дивіденди у вигляді грошових коштів в сумі $4 200

Ці інвестиції відбиваються таким чином:

1. Придбання цінних nanepiв 03.11.200Ар.:

Д-т Цінні папери для продажу 718 550

К-т Гpoшoвi кошти 718 550

2. Отримання дивідендів 01.12.200А р.

Д-т Грошові кошти 4 200

К-т Прибуток за дивідендами 4 200

Bci тpи компанії, що інвестуються, відобразили чистий прибуток зa piк, Але тільки компанія «С» оголосила i виплатила дивіденди компанії «R». Але, як вказувалося раніше, коли iнвестop володіє менше за 20% простих акцій іншої компанії, передбачається, що вiн має відносно невеликий вплив на компанию, що інвестується. Внаслідок цього, чистий прибуток, отриманий компанією, що інвестується, не розглядається як правильна основа для визнання iнвecтopoм прибутку від інвестиції. Причина в тому, що компанія, яка інвестуєтъся, може вирішити залишити збільшені чисті активи від прибуткової діяльності для використання в 6iзнeci. Таким чином, чистий прибуток не розглядається як запрацьований інвестором, поки компанія, що інвестуєть­ся не оголосить про грошові дивіденди.

3. Продаж ціних nanepiв з прибутком враховується таким чином:

Д-т Грошові кошти 287 220

К-т Цінні папери, що є для продажу 259 700

К-т Прибуток від продажу акцій 27 520

Компанії можуть вкладати свої грошові кошти в облігації. Останні можуть бути придбані за номінальною вартістю, вище номінальної вартості (з премією) або нижче неї (з дисконтом). При цьому ринкова ціна являє собою приведену вартість (present value, PV) облігації, розраховану на 6aзi ринкової ставки відсотка i числа виплат відсотків. Дисконт (премія) на інвестиціїв облігації розподіляється i списується в період дії облігації.

Існує два методи амортизації дисконту (премії):

Метод прямолінпйного списання полягає в тому, що дисконт (премія) списується рівними частками протягом терміну дії облігації.

Метод ринкових відсотків полягає в тому, що постійна ринкова ставка відсотка (ринкова ставка на момент випуску облігації) застосовується до поточної вартості облігації на початок періоду виплати відсотків (множиться). Частка амортизації дисконту (премії) розраховується як різниця між отриманою величиною і реальною сумою відсотків, що виплачуються держателю облігації.

Загальна схема воображения в обліку onepaцій з придбання облігацій i списания дисконту (премії) має такий вигляд:

1) Придбання облігацій:

Д-т Інвестиції в oблігації Собівартість

Д-т Прибуток у вигляді відсотків Сума накопичених відсотків

К-т Грошові кошти Сума сплачених коштів

2) Отримання відсотків і списання

а) премії:

Д-т Грошові кошти Сума отриманих в1дсотк1в

К-т 1нвестиції в облігації Частка премії, що списується

К-т Прибуток у вигляді відсотків Р1зниця М1Ж отриманими

відсотками i часткою премії, що списується б)дисконту:

Д-т Грошові кошти Сума отриманих відсотків

Д-т Інвестиції в облігації Частка дисконту,

що списується

К-т Прибуток у виглядд відсотів Сума отриманих відсотків

I частки дисконту, що списується

3) Погашения облігації:

Д-т Грошові кошти Номінальна вартість

К-т Інвестиції в o6лігації o6лігації

Інформацію про фінансові вкладення підприємства надають в фінансових звітах, щоб користувачі цихзвітів змогли уявити собі основні принципи формування інвестиційного портфеля підприємства, його прибутковості i ризиків, пов'язаних з цим портфелем.

Для цих цілей інформація, по-перше, представляеться власне за статтями бухгалтерских звтв по категоріям вкладень, видами витpaт i прибутків, пов'язаних з цими вкладеннями, а, по-друге, розкривається в примітках до звітів з конкретною вказівкою пов'язаних з фінансовими вкладеннями ризиків I інших істотних умов.

У звітіпро змінив капіталі відбиваються суми позитивних i негативних різниць від переоцінки фінансових вкладень з обліковою політикою підприемства, а також їx списання на рахунок прибутків i збитків в зв'язку з перекладом вкладень з категорії, що є в наявності для продажу, в категорію

ТЕМА8.

(сем.14)

Дата добавления: 2014-01-07