Оцінні зобов’язання — це такі зобов’язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати

Характерною рисою фактичних зобов’язань є знання фактичної суми заборгованості. Фактичні зобов’язання виникають на основі договору, контракту або законодавства.

Для більшості зобов’язань сума боргу відома, крім тих випадків, коли вона має бути розрахована (наприклад, зобов’язання з гарантійного обслуговування запчастинами).

Оцінка зобов’язань. Кредиторську заборгованість (зобов’я­зання) оцінюють сумою грошей, необхідних для сплати боргу, або вартістю товарів і послуг, які слід надати для погашення боргу.

Загальним правилом є те, що зобов’язання реєструють в обліку тільки тоді, коли за ним виникає заборгованість. Зобов’язання, які підлягають виконанню, але будуть виконанні в майбутньому, не є заборгованістю й не відображаються в обліку (наприклад, зобов’я­зання фірми виплачувати певному працівникові 30 тис. дол. на рік).

Зобов’язання — це заборгованість підприємства іншим підприємствам, організаціям та особам, що виникає внаслідок здійснення фірмою різних угод. Заборгованість передбачає сплату в майбутньому грішми, товарами або іншими послугами.

Облік короткострокових зобов’язань.

1. Оцінка і облік поточних зобов’язань.

2. Облік заборгованості по заробітній платі і обов’язкових утриманнях.

3. Облік інших короткострокових зобов’язань

4. Облік заробітної плати та зобов’язань із заробітної плати.

1. Поняття, оцінка та види
короткострокових зобов’язань (пасивів)

Заборгованість називають ще пасивами підприємства. Кредиторська заборгованість — це залучені засоби, що формують частину активів.

Заборгованість поділяють на:

¾ короткострокову (поточні пасиви);

¾ довгострокову.

Короткострокові зобов’язання (або кредиторська заборгованість) складаються з боргів, які мають бути погашені впродовж року або одного господарського циклу незалежно від його тривалості.

Менеджери, інвестори, кредитори приділяють велику увагу показникам фінансового стану, пов’язаним з поточними пасивами, а саме:

¾ показнику поточної платоспроможності;

¾ чистому (робочому) капіталу.

Залежно від порядку визначення сум заборгованості всі зобов’язання поділяють на:

¾ фактичні;

¾ оцінні, або умовні.

Фактичні зобов’язання включають заборгованість за рахунками постачальників, векселями виданими, дивідендами до сплати, податку з продажу, акцизними зборами, нарахованою заробітною платою, одержаними авансами, поточною частиною довгострокових зобов’язань.

До них належать заборгованість щодо податку на прибутки, майно, гарантійні зобов’язання, заборгованість з оплати відпусток.

Сюди можуть бути віднесені (або виділяються в окрему групу) так звані умовні зобов’язання, наприклад, зобов’язання із судового позову до фірми.

Дата добавления: 2014-01-07