Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Об'єкт і предмет дослідження соціальної педагогіки




Соціальна педагогіка як наука

Функції соціальної педагогіки. Особливості розвитку соціальної педагогіки. Соціальна педагогіка і соціальна робота.

Лекція 1

ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ.
СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ЯК НАУКА І ЯК СФЕРА ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Об'єкт і предмет дослідження соціальної педагогіки.
Соціальна педагогіка в системі наук.

Соціальна педагогіка має парадигми розвитку: наукову, освітню й практичну.

Коли ми говоримо про соціальну педагогіку, ми маємо чітко розрізняти дві її взаємопов'язані сторони - науково-теоретичні знання в цій області і власне соціально-педагогічну діяльність, тобто безпосередню роботу соціального педагога з конкретною дитиною або групою дітей, з тим чи іншим конкретним середовищем, в якому живе і розвивається дитина і яка сприяє або перешкоджає його соціалізації. Інакше кажучи, необхідно розрізняти соціальну педагогіку як науку і як сферу практичної діяльності, які нерозривно пов'язані між собою.

Крім того, соціальна педагогіка може виступати в якості навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна - це предмет, що вивчається у загальноосвітніх або професійних навчальних закладах. Навчальна дисципліна виходить із відповідної галузі науки, в ній зазвичай знаходять відображення факти і явища, які достеменно відомі науці. Хоча не виключається виклад і дискусійних питань, що є предметом спору вчених, їх різних точок зору на той чи інший об'єкт дослідження.

 

Наука, як відомо, це сфера людської діяльності, спрямованої на вироблення і систематизацію нових, об'єктивних знань і уявлень про дійсність. Так, філософію називають наукою про загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення; соціологію - наукою про суспільство як цілісну систему; психологію - наукою про закономірності розвитку і функціонування психіки людини, педагогіку - наукою про освіту, виховання та навчання підростаючого покоління.
Щоб зрозуміти особливості соціальної педагогіки як науки, необхідно розібратися в тому, що вона повинна вивчати, вичленувати її власну область дослідження. Для цього в науці існують поняття об'єкт і предмет дослідження.

В якості об'єкта дослідження тієї чи іншої науки виступає певна область реально існуючого світу, реальної дійсності. Предметом же будь-якої науки є результат теоретичного абстрагування, що дозволяє вченим виділити ті чи інші сторони, а також закономірності розвитку та функціонування досліджуваного об'єкта.

Таким чином, об'єкт науки - це фрагмент об'єктивної реальності, предмет - результат її осмислення.

Один і той самий об'єкт може вивчатися різними науками. Наприклад, людина виступає об'єктом вивчення: біології, філософії, психології, соціології, педагогіки та інших наук. Але кожна наука має свій предмет, тобто те, що вона вивчає в об'єкті, в даному випадку - в людині.

Так, психологія вивчає закономірності та механізми психічного розвитку людини, педагогіка - закономірності виховання і освіти особистості і т.д. Перш ніж розібратися в об'єкті і предметі дослідження соціальної педагогіки, звернемо увагу на сам термін «соціальна педагогіка». Як бачимо, він складається з двох слів - «педагогіка» та «соціальна», як би об'єднуючи їх значення.

Таке об'єднання двох понять не випадково, воно пов'язане з процесами диференціації та інтеграції в науці. У міру зростання нових знань, розширення сфери проникнення наукової думки в реальне життя, по мірі виникнення нових проблем і потреб суспільства спостерігаються тенденції диференціації і спеціалізації наук, тобто поділу основної науки на ряд більш приватних областей, що розвиваються самостійно. З іншого боку, у вирішенні низки проблем спостерігається явище інтеграції, об'єднання ряду самостійних наук, які вивчають один об'єкт, але з різних точок зору. Наприклад, на стику педагогіки з різними науками виділилися самостійні галузі дослідження: з філософією - філософія освіти, з соціологією - соціологія виховання і соціологія освіти, з психологією - педагогічна психологія.

Таких прикладів можна навести безліч. У педагогічній науці процес диференціації і спеціалізації за останній час значно посилився. Деякі з спеціалізованих областей вже оформилися в самостійні наукові галузі педагогіки, такі як дошкільна педагогіка, педагогіка школи, спеціальна педагогіка, професійна педагогіка, історія педагогіки і ін До їх числа може бути віднесена і соціальна педагогіка. Той факт, що соціальна педагогіка виділилася з педагогіки, означає, що в поле її зору знаходяться ті ж процеси і явища, які вивчаються педагогікою, але розглядаються вони в певному, специфічному аспекті.
Очевидно, що специфіка цієї нової галузі педагогічних знань відображена в слові «соціальна».
Поняттям «соціальний» (від лат. Загальний, суспільний) об'єднується все те, що пов'язано зі спільним життям людей, з різними формами їх спілкування і взаємодії. У такому випадку, якщо педагогіка - це наука про виховання і освіту підростаючого покоління, тобто дітей та молоді, то соціальна педагогіка особливо виділяє у процесах виховання і освіти ті аспекти і явища, які пов'язані з включенням дитини в спільне життя в суспільстві. Цей процес «входження» дитини в суспільство, придбання ним певного соціального досвіду (у вигляді знань, цінностей, правил поведінки, установок) називають соціалізацією.

У психологічній літературі під цим поняттям розуміють процес і результат засвоєння та активного відтворення індивідом соціального досвіду у процесі спілкування та діяльності (А.В.Петровський, М.П.Ярошевський). Визнається, що соціалізація індивідуума відбувається як в умовах стихійного впливу на особистість різних обставин життя, так і в умовах цілеспрямованого виховання.

Соціалізація дитини - процес тривалий і дуже складний. З одного боку, будь-яке суспільство, яке на кожному етапі свого розвитку виробляє певну систему соціальних і моральних цінностей, свої ідеали, норми і правила поведінки, перш за все сама зацікавлена ​​у тому, щоб кожна дитина, прийнявши і засвоївши їх, змогла жити в цьому суспільстві, стати його повноправним членом. Для цього суспільство в тій чи іншій формі завжди чинить цілеспрямований вплив на особистість, здійснюване через виховання і освіту. З іншого боку, на її формування великий вплив мають і різноманітні стихійні, спонтанні процеси, що відбуваються в навколишньому житті. Тому сумарний результат таких цілеспрямованих і стихійних впливів не завжди передбачуваний і не завжди відповідає інтересам суспільства.
За устроєм суспільство являє собою різноманіття різних взаємопов'язаних і взаємодіючих соціальних інститутів - історично сформованих форм організації і регулювання суспільного життя людей. Саме через них і відбувається прилучення і засвоєння дитиною суспільних норм і правил поведінки.
Однак роль різних соціальних інститутів у соціалізації дитини не однакова. Одні з них надають стихійне вплив на дитину в процесі його розвитку і соціального становлення, інші ж виконують функцію цілеспрямованого впливу на формування його особистості. До таких соціальних інститутів, які можна з повним правом назвати інститутами соціалізації, відносяться сім'я, освіта, культура та релігія.

Якщо соціальні інститути успішно справляються зі своїми завданнями, то процес соціалізації дитини відбувається «природним шляхом». Однак у цьому процесі можуть відбуватися «збої», причина яких полягає або в самій дитині, або в соціальному інституті, який не виконує завдання цілеспрямованого впливу на формування особистості. Наприклад, для дитини зі зниженим слухом або з істотними відхиленнями в розумовому розвитку процес соціалізації більш складний, ніж для здорової дитини, а дитина, у якої батьки - алкоголіки, відчуває негативний вплив з їх боку, що також значно ускладнює процес його соціалізації. І в тому і іншому випадку дитині знадобиться спеціальна допомога.
Отже, повернемося до об'єкту і предмету соціальної педагогіки. Їх ми будемо визначати в порівнянні з педагогікою, з якої виділилася ця нова наукова галузь. Ми пам'ятаємо, що об'єктом вивчення педагогіки є дитина, а предметом дослідження - закономірності виховання і освіти дитини. Тоді об'єктом вивчення соціальної педагогіки теж є дитина, а предметом її вивчення стають закономірності соціалізації дитини. (М.А. Галагузова.)

Існують різні трактування як соціальної педагогіки як науки, такі і її предмету і об’єкту, які втім не протиречать одне-одному: „Об’єктом соціальної педагогіки виступає особистість; предметом – процес соціального виховання дітей та молоді в умовах різних рівнів соціального середовища” (А.Й Капська).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 1404; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.