І 9.2.4. Випуск СДР

Технічна допомога МВФ

Вона полягає в сприянні країнам-членам у здійсненні ними гро-иової, валютної політики, банківського нагляду, бюджетної і подат-Ксової політики, упорядкуванні статистики, в розробці фінансового й економічного законодавства.

^: Технічна допомога здійснюється шляхом направлення місій МВФ в центральні банки й міністерства фінансів країни. Така допо­мога надається на прохання країни. Експерти місії працюють у країні •звичайно 2—3 роки.

| Для підготовки кадрів у рамках технічної допомоги у Вашингто-| ні утворено інститут МВФ. Він організовує курси і семінари з.підби-|іцення кваліфікації державних службовців із країн—членів МВФ.

| Це специфічна функція МВФ для поповнення міжнародних ва-|Лютних резервів.

І СДР (СПЗ) — спеціальні права запозичення (Зресіа) Ога\уіп§ 1-Кі§1ії5 — ЗВЕ) — це міжнародний валютний актив. Вони призначені?-Для поповнення офіційних валютних резервів, погашення дефіциту "Платіжного балансу країни й розрахунків її з Фондом.

Міжнародні організаціїяк регулятор міжнародних економічних відносин...

СДР поділяються між країнами-членами пропорційно їх квотам. Країни, що мають свій рахунок в СДР, можуть придбати в інших країнах-членах їхню валюту на відповідну суму. За зберігання СДР понад розподілених лімітів МВФ сплачує їхнім власникам відсоткові ставки, які коливаються в межах 1—14%.

Частка СДР у світових валютних резервах становить 2%. Курс СДР щодо долара розраховується на підставі «кошика» курсів провідних валют — долара США, фунта стерлінгів, євро, єни.

Міжнародний валютний фонд, незважаючи на певні суперечли­вості й труднощі функціонування, є головним органом регулювання міжнародних валютно-кредитних відносин.

9.3. Група Всесвітнього банку (ТНе ЛУогІаВапІї Сгоир)

Ця група складається з чотирьох основних інститутів — Міжна­родного банку реконструкції й розвитку (МБРР), Міжнародної фі­нансової корпорації (МФК), Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій (БАГІ). До цієї ж гру­пи належить також Міжнародний центр з урегулювання інвестицій­них спорів (МЦУІС), який має специфічні функції, але організацій­но пов'язаний із Всесвітнім банком.

Однією з цілей Всесвітнього банку є заохочення до інвестування з країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Про­те соціально-політична нестабільність у деяких регіонах робить ін­вестування там ризикованим. Щоб забезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Всесвітній банк формує в 1988 р. організацію, яка гарантувала б відшкодування можливих втрат від некомерційних ри­зиків, — Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблема­ми інвестування пов'язано утворення в 1966 р. Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Всесвітнього банку із п'яти організацій.

Незважаючи на певну різницю у функціях всі організації Всесвіт­нього банку тісно пов'язані, насамперед єдністю цілей: сприяння ста­більному економічному зростанню країн-членів, допомога в рекон­струкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єди­на й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові — Президенту Всесвітнього банку, мають спільну адмі-

Міжнародне регулювання фінансової сфери ________________________

ністративну систему. Президент Всесвітнього банку головує на нара­дах Ради директорів і відповідає за загальне керівництво діяльністю Групи Всесвітнього банку. За традицією, Президентом Всесвітнього банку стає громадянин США — країни, що є найбільшим акціонером Банку. Президент обирається Радою керуючих па п'ятирічний строк і може бути переобраний. П'ять віце-президентів, у т.ч. три старших і два виконавчих віце-президенти, відповідають за конкретні регіо-- ни, сектори, напрями діяльності й виконують інші конкретні функції. Водночас за функціями інститути Всесвітнього банку мають специ­фічні розбіжності. Розглянемо їх.

9.3.1. Міжнародний банк реконструкції й розвитку — МБРР (Іпіегпаїіопаї Вапк і'ог Кесопяіпісііоп апгі Оеуеіортепі — ІВКВ)

ї Заснований у 1943 р. Місцеперебування — Вашинітон. До учасни­ків банку входить 186 країн, зокрема й Україна (увійшла в 1992 р.).

! ОСНОВНІ ЦІЛІ:

• сприяння країнам-членам у розвитку економіки шляхом на­дання їм довгострокових позик і кредитів;

• заохочення іноземного інвестування через надання гарантій або участі в позиках та інших інвестиціях приватних кредито­рів;

• стимулювання тривалого збалансованого зростання міжна­родної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балан­сів країн-членів.

г Формування ресурсів. Джерелами їхнього формування є статут- \ ний капітал, що накопичується передплатою країн-членів; позикові "кошти; платежі в рахунок погашення боргу.

І Він формується нетрадиційно. Уряди країн-членів купують акції, | але сплачують лише невелику частину їхньої вартості (6%). Решта І'капіталу є «недоторканою» і може бути затребувана банком лише в І: разі відсутності в нього ресурсів для термінового погашення своїх | зобов'язань. Поки що таких випадків не траплялося. Цей гарантійний | капітал не можна використовувати для надання кредитів.?' Передплата країн-членів на акції банку здійснюється згідно з їх-I ньою економічною потужністю. Кожна країна має свою квоту в устав­ному капіталі. Квота України становить 0,8% капіталу банку, США, ~- 17, Японії — 6, 24. Росії, Канади, Саудівської Аравії, Індії та Італії [-по 2,99% [6, с. 309].

__ Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відїіосин...

Зовнішні джерела фінансування. МБРР є значним позичальни­ком на світовому фінансовому ринку. Він випускає облігації під 7% щорічних, що дуже вигідно приватним інвесторам. Їхній інтерес піді­грівається ще й тим, що банк дає гарантії під ці облігації. Крім того, приватні банки й інші кредитні інститути вкладають також свої ка­пітали в облігації МБРР. За рахунок емісії облігацій МБРР формує 94% своїх ресурсів.

Кредитна політика МБРР. Основне призначення кредитів - сти­мулювання розвитку приватного сектора в країнах-членах. До при­йняття рішення про надання кредиту в країну прямує місія МБРР, яка вивчає економічну ситуацію, оцінює доцільність здійснення проектів, під які плануються кредити. Місія складає свій висновок і рекоменда­ції, які країна мусить прийняти, інакше може й не одержати кредиту.

Кредити надаються тільки урядам, відповідно до їхніх централь­них банків для фінансування великих проектів під гарантії урядів.

Кредити надаються на строк 15—20 років. Ставка кредиту в се­редньому перевищує на 0,5% ставку за позиковими коштами банку. Оскільки МБРР залучає позики з розрахунку 7% щорічних, то кре­дитна ставка становить в середньому 7,5%.

Для країн, що розвиваються, ставка дещо нижча. Найбіднішим країнам МБРР може надати безвідсотковий кредит.

Однією з особливостей діяльності МБРР є відмова від реструк­туризації заборгованості клієнтів: випадків неповернення кредитів ще не було. Хоч прибуток не є головною метою МБРР, він працює прибуткове. В середині 90-х років пересічно за рік прибуток становив понад 1 млрд доларів; він використовується для поповнення ресурсів МБРР. Дивідендів своїм членам банк не сплачує.

МБРР спочатку кредитував конкретні об'єкти, переважно інфра­структури, ретельно їх відбираючи. Це обмежувало позичальникам можливість маневру, що спричинювало їхнє невдоволення. З 80-х ро­ків кредити стали менше прив'язуватись до конкретних об'єктів. Крім підприємств приватного сектора, банк став кредитувати й державні під­приємства, але під гарантії уряду. Банк кредитує й галузі, куди приват­ний капітал йде неохоче через їхню високу капіталоємність або низьку рентабельність (енергетика, транспорт, сільське господарство).

Банк покриває своїми кредитами лише 30% вартості об'єкта, при­чому найбільша частина кредитів спрямовується в галузі інфраструк"

Міжнародне регц^и

Ьінансовог сфери __________________________

тури: енергетику, транспорт, зв'язок. Із середини 80-х років МБРР збільшив частку кредитів, спрямованих у сільське господарство (до 20%), в охорону здоров'я й освіту. У промисловість прямується мен­ше 15% кредитів Банку.

Останніми роками МБРР займається проблемою урегулювання • зовнішнього боргу країн, що розвиваються: 1/3 кредитів він надає у формі спільного фінансування. Банк надає структурні кредити для ре­гулювання структури економіки, оздоровлення платіжного балансу.

За цільовим призначенням кредити МБРР поділяються на дві групи — інвестиційні й системні. Перші надаються під конкретні про­екти та програми підприємствам, установам, на навчання та новації. Другі призначені на подолання труднощів макроекономічного харак­теру. Якщо раніше перевага надавалася інвестиційним проектам, то згодом МБРР змінив стратегію на користь системних проектів. Нова стратегія полягає в переході від фінансування окремих проектів до співпраці з державними і громадськими організаціями, а також при­ватним сектором.

Системні кредити поділяються на такі види:

• структурного регулювання — на фінансову підтримку транс­формації економічної політики і здійснення інституційних ре­форм у країнах, що отримують кредити;

• структурної перебудови сектора — на підтримку змін у політи­ці й інституційних реформ у найважливіших секторах;

• кредити на відбудову — на підтримку урядової політики ре­форм, спрямованих на розвиток приватного сектора;

; • кредити на скорочення заборгованості — на допомогу країнам

з високим рівнем заборгованості [49, с. 113—115].:. Надання кредитів Всесвітнім банком має демонстраційний;ефект: його авторитет стимулює приватних інвесторів та інші банки ^спрямовувати капітали в країни, що одержали кредити від МБРР. Та-Іким чином, Всесвітній банк спричиняє дуже сильний вплив на весь цвалютно-кредитний ринок.

Дата добавления: 2014-01-06