Умовиводи за аналогією

Методи наукової індукції

Індукція, її ознаки та класифікація

План.

Лекція 6. Умовиводи

M – P

S − M

отже, S — Р.

Наприклад: «Спиртне (M) є небезпечним для здоров'я (Р). Пиво (S) — спиртний напій.(М). Отже, пиво (S) є небезпечним для здоров'я (P)».

Засновок, до якого входить більший термін, називається більшим засновком.

Засновок, до якого входить менший термін, називається л засновком.

Основний вид дедуктивного умовиводу — категоричний силогізм. Категоричний силогізм — це умовивід, у засновках якого є судження де щось стверджується або заперечується.

Аксіоми категоричного силогізму:

1) усе, що стверджується (або заперечується) про клас предметів, може сверджуватися (або заперечуватися) про кожен предмет цього класу;.

2) ознака ознаки предмета є ознакою самого предмета; те, що су­перечить ознаці предмета, суперечить самому предмету. Наприклад, якщо предмети має ознаку В, а ознака В, у свою чергу, має ознаку С, то істинним буде твердження про те, що предмет А має ознаку С.

З істинних засновків не завжди можна зробити істинний висновок. Його істинність зумовлена правилами силогізму.

Основні правила термінів:

• у кожному силогізмі має бути тільки три терміни: великий, малий, середній;.

• середній термін хоча б в одному із засновків має бути розподіле-. ний, тобто взятий у загальному значенні.

Правила засновків:

• з двох часткових або заперечних засновків не можна робити вис­новку;

• якщо один із засновків — часткове судження, то й висновок має бути частковим;

• якщо один із засновків — заперечне судження, то й висновок має бути заперечним.

Основні помилки в категоричному силогізмі:

1) сплутування можливості й дійсності. Наприклад: «В Україні діє спрощена система оподаткування. Бізнесмен Іванов — громадянин Ук­раїни». Зовні бездоганний висновок: «Бізнесмен Іванов платить податки за спрощеною системою оподаткування». Насправді у вихідному засновку випущено модальність можливості: «Спрощена система оподаткування в Україні може застосовуватися за певних умов»;

2) поспішний висновок з непевного засновку. Наприклад: «Люди­на — істота розумна. Душевнохворий — теж людина». Невже правиль­ним є висновок: «Душевнохворий — істота розумна»? У цьому випадку помилковість висновку стала наслідком непевності вихідного засновку, де був відсутній уточнювальний квантор (показник кількосл').

Треба пам'ятати, що зазначені помилки виникають не з недоскона­лості самого силогізму як різновиду дедуктивного умовиводу, а з факту наявності прихованих помилок у його засновках.

1. Індукцією називається умовивід від конкретного (часткового) до загального.

Формула індукції така:

Дата добавления: 2014-01-07