Роль керівника в профілактиці конфліктів

Профілактика конфліктів

Профілактика конфліктів — це вид управлінської діяльності, що полягає у своєчасному розпізнаванні, усуненні чи ослабленні конфліктогенних факторів і обмеженні таким чином можливості їх виникнення чи деструктивного розв’язання в майбутньому. Це така організація життєдіяльності суб’єктів соціальної взаємодії, що виключає чи зводить до мінімуму ймовірність виникнення конфліктів між ними.

Профілактику конфліктів поділяють на первинну та вторинну. Первинна профілактика полягає у психологічній освіті можливих учасників конфлікту. Вторинну профілактику пов’язано з проведенням безпосередньої роботи зі зниження рівня напруженості в конфліктогенних групах. При цьому варто враховувати й аналізувати конфліктогени, тобто все те, що може викликати конфлікт (слово, дію чи бездіяльність, невербальні прояви тощо). Основними конфліктогенами є погрози, накази, неконструктивна критика, образи, прояв агресивності, егоїзм, приховування інформації, неправда та ін. У відповідь на них зазвичай застосовуються аналогічні за силою чи навіть сильніші конфліктогени. Підвищення психологічної культури та психологічної освіти сприяють запобіганню агресивності ймовірних учасників конфліктів, психологічного тиску й конфліктогенності спілкування.

Складові профілактики міжособистісних конфліктів в організації: мистецтво керівництва, ставлення до конфліктів, конкретні заходи з покращення соціально-психологічного клімату в колективі. Якщо керівник вчасно розв'язує ділові суперечності в організації, то до конфліктів, як правило, не доходить. Ставлення до конфліктів різної природи неод­накове. Деструктивних повинно бути якомога менше, бо в них проявляється негативний вплив особистості на діяльність.

Там, де без конфлікту неможливо вирішити питання, не слід його приховувати.

Конкретні заходи з профілактики конфліктів:

• робота, спрямована на покращення умов праці, ор­ганізації виробництва, побутових умов;

• інформування підлеглих про важливі питання профе­сійної діяльності та її перспективи;

• дотримання трудового законодавства, його норматив­них документів;

• робота з підлеглими щодо правової освіти;

• дотримання трудової етики.

Керівнику потрібно пам'ятати, що:

1) управління людьми починається з себе;

2) не поважаючи підлеглих, не отримаєш поваги до себе, а це вже передконфліктна ситуація;

3) ніщо не цінується так дорого і не коштує так дешево, як ввічливість;

4) слід вивчати підлеглих, виявляти інтерес до їх осо­бистості з метою індивідуального підходу у пошуках взаємо­розуміння;

5) приховування інформації веде до напруги у відносинах. Підлеглі певним чином оцінюють свого керівника, і це необхідно враховувати. Чоловіки цінують у керівникові, насамперед, такі якості, як: знання справи; вміння організувати роботу; бачення перспективи, забезпечення високої заро­бітної платні. Жінки бажають більш демократичного стилю, ввічливого ставлення, поваги.

Дата добавления: 2014-01-07