Типи моделей

Відповідно до цілей побудови умовно розрізняють два види моделей: описові й конструктивні моделі.

Описові моделі, наприклад моделі економічного росту, моделі рівноваги,покликані пояснити ті або інші існуючі економічні явища й процеси.

Сучасні моделі рівноваги відображають взаємодію сукупності виробників і споживачів, де виробники описуються за допомогою множини виробничих можливостей, а споживачі – за допомогою деяких функцій або процедур, що задають переваги, або вибір споживчих благ. По суті, моделі рівноваги розглядаються й використовуються для опису економіки. У них вивчається процес узгодження різних, у тому числі протилежних, інтересів.

Описовими моделями також є прогнозні моделі для різних галузей економіки. Вони базуються на використанні апарату математичної статистики, зокрема на кореляційному аналізі. Такі моделі використовуються, наприклад, для вивчення й прогнозу поведінки багатофакторних економічних процесів динаміки цін світового ринку, біржових показників тощо. До описових моделей належать також імітаційні моделі тих або інших економічних процесів, наприклад, імітаційні моделі розвитку підприємства або фірми.

Особливість конструктивних моделей полягає в тому, що предметом моделювання є конструювання економічних процесів, що протікають у суспільстві, зокрема, конструювання розвитку економічних процесів у майбутньому чи в нових умовах.

Для вивчення закономірностей розвитку економіки, соціальних процесів широко використовується економіко-математичні моделі. Вони представляють собою систему формалізованих співвідношень, які описують основні взаємозв'язки елементів, що утворюють економічну систему.

Система економіко-математичних моделей економетричного типу служить для опису складних процесів економічного або соціального характеру. Економетричне моделювання засноване на обробці статистичної інформації ретроспективного характеру, оцінці окремих змінних величин, їхніх параметрів.

Економіко-математична модель може бути представлена, наприклад, у вигляді залежності Z = ах, що може бути використана для прогнозу потреби в матеріалах, необхідних для виготовлення якого-небудь виробу. У цьому випадку Х – кількість виробів, а – норма витрат матеріалу на один виріб, Z – загальна потреба в матеріалах.

Економіко-математична модель набуває більш складного вигляду, якщо визначається потреба в матеріалах для виготовлення декількох видів виробів: Z = ах1 + вх2.

Ця модель показує залежність потреби в матеріалах від двох факторів: кількості виготовлених виробів і норм витрат матеріалів на вироби.

Певні види моделей економічного й соціального прогнозування можуть класифікуватися залежно від критерію оптимізації або найкращого очікуваного результату. Так, наприклад, розрізняють економіко-математичні моделі, в яких мінімізуються витрати, і моделі, в яких бажано розрахувати, наприклад, максимум продукції.

З урахуванням фактора часу моделі можуть бути статичними (тобто коли обмеження в моделі встановлені для одного певного відрізка часу протягом визначеного періоду й при цьому мінімізуються витрати або максимізується кінцевий результат), або динамічними (у цьому випадку обмеження встановлені для декількох відрізків часу при тій же мінімізації або максимізації ефекту за весь плановий період).

Також можна виділити такі види моделей:

модель абстрактна – ідеальна конструкція; модель, побудована засобами мислення, свідомості (зокрема - мовна модель);

модель динамічна – модель, яка відображає процеси, що відбуваються в системі і в часі; зокрема, моделі функціонування і розвитку;

модель знакова – реальна модель, що має абстрактний зміст; модель, умовно подібна до оригіналу і призначена для безпосереднього використання людиною;

модель інгерентна – модель, погоджена з навколишнім культурним середовищем, що входить у неї не як далекий їй елемент, а як її природна частина;

модель класифікаційна – найпростіший вигляд моделі, в якій фіксуються тільки відносини тотожності чи різниці;

модель математична – абстрактна або знакова модель, побудована засобами математики (наприклад, у вигляді системи рівнянь, графа, логічної формули тощо);

модель моделей – ієрархія моделей; багаторівнева абстракція; число рівнів в ієрархії моделей, що приблизно зв'язуються з розвиненістю інтелекту;

модель пізнавальна – форма організації і представлення знань; засіб з'єднання нових знань з наявними;

модель прагматична – засіб керування і організація практичних дій; зразок, еталон правильних дій (наприклад, алгоритм) чи їхнього результату (наприклад, модель цілі);

модель реальна (речовинна, фізична, предметна) – модель, побудована з реальних об'єктів; подоба реальної моделі й оригіналу може бути прямою, непрямою й умовною;

модель складу системи – модель, що описує, з яких підсистем і елементів складається система;

модель структури системи модель, що описує усі відносини (зв'язок) між елементами моделі складу системи.

модель „чорного ящика” – модель, що описує тільки входи й виходи системи, але не внутрішній устрій системи. Наприклад, математична модель „чорного ящика" – чи просто сукупність множин X і Y (X відповідає входам, Y – виходам); оператор F, що зв'язує їх (Y=F(X)) і показує вплив „чорного ящика”.

модель мовна – будь-яка конструкція природною мовою, розглянута як опис чого-небудь (наприклад, визначення як модель обумовленого; ім'я, назва як позначення називаного та ін.).

Дата добавления: 2014-01-07