Абстрактні моделі й роль мов. Адекватність моделі. Істинність моделі

Моделювання має на меті створити конструкцію якого-небудь явища або процесу, що припускає собою певний рівень абстракції. Людина, яка займається моделюванням, повинна зосередити свою увагу на найважливіших рисах об'єкта, що моделюється, зневажаючи окремими деталями.

Якщо згадаємо лінійну економетричну модель, то вона припускає наявність помилок (не систематичного, а випадкового характеру).

Для опису таких абстрактних моделей використовується певна мова, яку називають „мовою науки”.

Слова „мова науки" вимовляються досить часто. Що за сенс постає за цією фразою? Чи дійсно наука має якусь особливу мову, що відрізняється від повсякденної, якщо це так, які її відмінні риси? У чому переваги її використання?

Деякі міркування стосовно мови взагалі. Мова може використовуватися при досягненні багатьох, досить різноманітних цілей. Так, поети використовують мову, щоб викликати в читача або слухача деяке переживання; політики – щоб створити враження розумності й загальної корисності своїх дій; вчені – щоб описати факти й охарактеризувати їх зв’язок. Відповідно до цих цілей, до мови висуваються різні вимоги. Поет жадає від мови виразності, тобто здатності яскраво передати думку або почуття; політик прагне передачі максимальної емоційності, а вченому потрібні точність і ясність.

У своєму прагненні до ясності наука зобов'язана користуватися не природною мовою, а своєю, спеціалізованою, у якої б не було проблем, пов'язаних із суб'єктивністю сприйняття, багатозначністю слів і неясністю граматики. Кожна наука має свою власну мову, свою власну термінологію. Коли ви говорите про науку, ви користуєтеся не словами природної мови, а термінами даної науки, навіть якщо ці терміни звучать так само, як слова звичайної мови. Треба з’ясувати, у чому полягає різниця? Слово „термін" походить від латинського „Terminus" – ім'я бога-охоронця границь і межових знаків. На відміну від слова природної мови, з одного боку, термін повинен бути вільним від суб'єктивності життєвого досвіду (різні дослідники при проголошенні одного терміна не повинні уявляти собі різні речі; з другого – термін має бути однозначним (той самий термін однієї й тієї ж науки не повинен описувати в різних випадках різні об'єкти). І нарешті, він повинен мати точно визначену сферу значень (не повинні виникати сумніви щодо опису певного об'єкта даним терміном).

Інколи трапляються випадки, коли модель, що виражається специфічними термінами (мова науки), потребує уточнення чи роз’яснення. У такому випадку використовується експлікація, тобто уточнення понять і суджень мови науки за допомоги засобів символьної логіки чи математики.

Слід зауважити, що модель завжди простіша від того об'єкта, який вона відтворює. Тому завжди дуже важливо встановити і в своєму прагненні спростити ситуацію, щоб не були упущені дійсно істотні речі. Необхідно встановити, чи зможе модель адекватно описати об'єкт. Для цього модель перевіряють на адекватність за допомогою критерію. Критерій – ознака, на підставі якої виробляється оцінка, визначення або класифікація чого-небудь. Якщо модель адекватна, то нею можна користуватися, однак істинність моделі перевіряється практикою або експертизою. Експертиза (франц. ехреrtise від лат. ехреrtus – досвідчений) – дослідження фахівцем (експертами) будь-яких питань, вирішення котрих вимагає спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва й т.п.

Дата добавления: 2014-01-07