Надурочні роботи

Ненормований робочий час.

РОБОЧИЙ ЧАС ТА ЙОГО ВИДИ

Робочий час - це час, встановлений законом, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати свої трудові функції згідно з трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку в певний календарний період. Робочий час має конкретне вираження в робочому дні, робочій зміні, робочому тижні, місяці, році.

Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Скорочений робочий час встановлюється:

1. Для працівників віком від 16-18 років - 36 годин на тиждень, учнів віком від 14-15 років, які працюють у період канікул - 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, встановленої для осіб відповідного віку.

2. Для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами - не більше 36 годин на тиждень.

3. Для окремих категорій працівників (вчителі, лікарі та ін.)

4. Для осіб, що виконують роботу у нічний час (з 22 години до 6 години ранку) (Кзпп ст. 51).

Скорочений робочий час не тягне за собою відповідного зменшення заробітної плати.

Неповний робочий час (неповний робочий тиждень) може бути встановлений: (Ст. 56 КЗІЛІ) - за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. На прохання вагітної жінки, жінки, що має дитину до 14 років або дитину-інваліда, здійснює нагляд за хворим членом сім'ї, власник або уповноваженим ним орган зобов'язаний встановити їй неповний робочий день. Оплата праці при неповному робочому часі проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота в умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Для регулювання робочого часу певних категорій працівників може встановлюватися режим ненормованого робочого часу. Працівники у випадках виробничої необхідності можуть в окремі дні виконувати роботу за межами нормальної тривалості робочого часу, що не визначається надурочною ця робота компенсується додатковою відпусткою, або збільшенням тривалості щорічної відпустки.

Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Надурочні роботи, як правило, не допускаються (Ст.62 КЗпП).

Випадки застосування надурочних робіт, що визначені законодавством:

1. При проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків.

2. При проведенні громадське необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування.

3. При необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена у нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих.

4. При необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

5. Для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Дата добавления: 2014-01-07