Методи розрахунку і шляхи підвищення продуктивності виробничих процесів

Важливими взаємопов’язаними організаційними характеристиками виробничого процесу є тривалість виробничого циклу та продуктивність процесу.

Тривалість виробничого циклу Т_ц - календарний проміжок часу між початком і закінченням виробничого процесу виготовлення одного виробу чи партії виробів.

Розрізняють виробничі цикли:

- виготовлення виробу;

- складальних одиниць;

- окремих деталей;

- партії деталей.

Тривалість циклу залежить від способу поєднання операцій.

Існують три способи по­єднання операцій технологічного процесу (три способи передачі предметів): послідовний, паралельний, паралельно-послідовний.

Послідовне поєднання операцій полягає в тім, що наступна опе­рація починається тільки після закінчення обробки всіх предметів партії на попередній операції. Партія предметів передається з опе­рації на операцію повністю.

Послідовне поєднання операцій є досить простим за своєю організацією, полегшує оперативне планування та облік. Але воно потребує тривалого циклу, бо кожний предмет лежить, чекаючи обробки всієї партії. Послідовне поєднання операцій застосовується в одиничному та серійному виробництвах.

Паралельне поєднання операцій характеризується тим, що кож­ний предмет праці після закінчення попередньої операції відразу передається на наступну операцію й обробляється. Відтак предме­ти однієї партії виготовляються паралельно на всіх операціях. Малогабаритні нетрудомісткі предмети можуть передаватися не поштучно, а транспортними (передаточними) партіями. Технологічний цикл у цьому разі дорівнює тривалості обробки партії предметів на максимально трудомісткій операції і транспор­тної партії — на решті операцій.

За паралельного поєднання операцій істотно скорочується технологічний цикл проти послідовного. Проте, якщо при цьому три­валість операцій не однакова і не кратна, тобто, коли вони не син­хронізовані, то на всіх операціях, крім операції з максимальною тривалістю, виникають перерви в роботі. Перерви ліквідуються за умови синхронізації операції.

Паралельне поєднання операцій застосовується у масовому та великосерійному виробництвах.

Паралельно-послідовне поєднання операцій, яке ще називають змішаним, відрізняється тим, що обробка предметів праці на на­ступній операції починається до закінчення обробки всієї партії на попередній, але за умови, щоб партія оброблялась на кожній опе­рації безперервно.

Технологічний цикл за паралельно-послідовного поєднання операцій коротший за цикл по­слідовного поєднання на час паралельного виконання суміжних операцій.

Час паралельного виконання суміжних операцій дорівнює до­бутку кількості деталей без однієї транспортної партії та тривалості меншої операції..

За паралельно-послідовного поєднання операцій технологічний цикл триваліший від циклу за паралельного і менший ніж цикл за послідовного поєднання операцій. Застосовується цей метод, коли предмети обробляють великими партіями, що відповідає умовам великосерійного виробництва.

Для обчислення виробничого циклу обробки партії предметів поряд із технологічним циклом треба визначити інші його елемен­ти. Тривалість природних процесів береться згідно з вимогами тех­нології, час виконання допоміжних операцій та міжопераційних перерв визначається за певними нормативами або з досвіду.

Підводячи підсумки розгляду трьох способів організації руху предметів праці в часі, відзначимо основні переваги і недоліки кожного з них.

ПОСЛІДОВНИЙ вид руху:

- основна перевага - простота його організації у відношенні планування руху предметів праці та завантаження робочих місць;

- основний недолік - відносно велика тривалість виробничого циклу.

ПАРАЛЕЛЬНО-ПОСЛІДОВНИЙвид руху:

- тривалість виробничого циклу коротше, ніж при послідовному, але більше, ніж при паралельному;

- до недоліків варто віднести складність попередніх розрахунків, оперативного планування і регулювання виробництва.

ПАРАЛЕЛЬНИЙ вид руху:

- перевага полягає в мінімальній тривалості циклу;

- недоліки у неминучих простоях устаткування при не синхронізованому процесі.

Дата добавления: 2014-01-07