Застосування системного підходу в стратегічному управлінні

Для успішного функціонування організацій за сучасних умов їхня діяльність та дії керівництва не можуть зводитися лише до реагування назміни, що відбуваються. Все ширше визнається необхідність свідомогоуправління цими змінами на базі науково обґрунтованих процедур їх передбачення, регулювання, пристосування до цілей організації, мінливихзовнішніх умов. З іншого боку, організація має адекватно реагувати назміни у зовнішньому середовищі.

Сучасним інструментом управління організацією за умов зростаннядинамічності зовнішнього середовища та пов’язаною з цим невизначеністю є методологія стратегічного управління.

Стратегічне управління можна визначити як діяльність, спрямовануна економічно та соціально ефективне досягнення перспективних цілейорганізації на основі адекватного реагування на зміни у зовнішньому тавнутрішньому середовищі.

Необхідність застосування стратегічного управління зумовлена такими причинами:

• усвідомленням того, що організація є відкритою системою і головні джерела її успіху знаходяться у зовнішньому середовищі;

• стратегічна орієнтація діяльності організації є одним із вирішальних факторів її ефективної та успішної діяльності. Стратегічне управління дає змогу адекватно реагувати на фактори невизначеності та ризику,що властиві зовнішньому середовищу;

• оскільки майбутній соціально-економічний розвиток характеризується значним ступенем невизначеності й традиційні екстраполяційніпрогнози не спрацьовують, необхідно застосовувати системний, ситуаційний, сценарний підходи для планування діяльності організацій;

• для того, щоб організація найкраще реагувала на впливи зовнішнього середовища, її система управління має володіти адаптивнимивластивостями.

Існують різні наукові підходи до управління - структурний, ситуаційний, процесний, маркетинговий тощо. Однак недолік підходів різних шкілдо управління полягає в тому, що кожна з них зосереджує увагу лише наодному важливому елементі, а не розглядає ефективність управління якрезультативну дію, котра залежить від багатьох факторів.

Системний підхід до управління передбачає, що керівники мають бачити організацію як сукупність взаємопов’язаних елементів: персонал,матеріальні та фінансові ресурси, завдання та технології, які орієнтованіна досягнення різних цілей за змінюваних умов у зовнішньому середовищі. Іншою важливою особливістю системного підходу до управління єте, що управлінські рішення так чи інакше враховують і наявність системного (синергетичного) ефекту, зумовленого якісно новими властивостями системи, які відсутні у її складових (емерджентності).

Через ситуаційний підхід реалізується принцип адаптивності, щонадзвичайно важливо для стратегічного управління. Його суть полягає втому, що внутрішня структура (організаційна структура, система планування, культура організації тощо) є реакцією організації на зміни в зовнішньому середовищі та деякі зміни у внутрішньому середовищі.

Так, наприклад, якщо зовнішнє середовище відносно стабільне, токерівництво організації тяжіє до більшої централізації управління, орієнтованого на жорсткий контроль на всіх рівнях ієрархії. Якщо ж зовнішнєсередовище нестабільне і в ньому відбуваються постійні зміни, які містять як загрози, так і нові можливості для організації, то керівництво вимушене більше піклуватися про проблеми виживання, що вимагає гнучкості системи управління. Організаційна структура у такому разі має бути більш децентралізованою та гнучкою, що дає змогу швидко та адекватно реагувати на можливі зміни.

Стратегічне управління є процесом, що визначає послідовність дійорганізації з розроблення та реалізації її місії. Воно охоплює постановкуцілей, розроблення стратегії, визначення необхідних ресурсів і підтримкувзаємовідносин із зовнішнім середовищем, що уможливлює вирішенняпоставлених завдань і досягнення цілей організації.

Завданням стратегічного управління є забезпечення такої взаємодіїорганізації із середовищем, яка дала б їй змогу підтримувати власнийпотенціал на рівні, необхідному для досягнення цілей, та уможливила бвиживання у довгостроковій перспективі. Стратегічне управління можнарозглядати як динамічну сукупність кількох взаємопов’язаних управлінських процесів (Рис.4)

Рис. 4. Схема процесу стратегічного управління.

Ці процеси логічно випливають один з одного, але існує і зворотнийзв’язок та відповідний зворотний вплив кожного процесу на всю сукуп-ність. У цьому полягає важлива особливість стратегічного управління, дезначна увага приділяється аналізу перспектив організації, завданнямякого є виявлення тих тенденцій, загроз та можливостей, а також надзвичайних ситуацій, що можуть вплинути на існуючі тенденції. Цей аналіз доповнюється аналізом позиції організації в ринковому середовищі.

Розрізняють два головні кінцеві результати стратегічного управління.

Перший - це потенціал організації, який забезпечує досягнення цілей умайбутньому. З боку “входу” цей потенціал складається з ресурсів (матеріальних ресурсів, інформації, трудових ресурсів тощо), а з боку “виходу” - з виробленої продукції та послуг, з набору правил соціальної поведінки, дотримання яких сприяє досягненню цілей організації.

Другим кінцевим результатом стратегічного управління є гнучка внутрішня організаційна структура організації, котра має забезпечувати їїстійкість у разі змін у зовнішньому середовищі і своєчасно та адекватнореагувати на зміни в економічній кон’юнктурі.

Потенціал і структура організації визначаються архітектонікою та якістю персоналу. До архітектоніки організації належать:

• технології, інформаційне, матеріально-технічне, фінансове такадрове забезпечення;

• рівень організації діяльності;

• структура управління, розподіл функціональних обов’язків і повноважень у прийнятті рішень;

• внутрішні комунікації;

• організаційна культура, норми, цінності, що є засадами організаційної поведінки.

Якість персоналу визначається:

• ставленням до змін;

• професійною кваліфікацією;

• вмінням вирішувати проблеми;

• мотивацією участі у стратегічній діяльності та здатністю долатиопір і перешкоди на цьому шляху.

Отже, діяльність із стратегічного управління спрямована на забезпечення стратегічної позиції, що має сприяти довгостроковій життєздатності організації за мінливих умов. В органах державного управління дозавдань керівництва належать виявлення недоліків у його діяльності іздійснення в разі необхідності стратегічних змін, створенняархітектоніки, що має сприяти цьому.

Навідміну від стратегічного, оперативне управління має метою використання існуючої стратегічної позиції організації для досягнення цілей. В органах державного управління керівник, що займається оперативним управлінням, повинен забезпечити перетворення потенціалу організації у реальний результат. Його функції зводяться до визначеннязагальних оперативних завдань, мотивації, координації та контролю яккерівників нижчої ланки, так і виконавців у межах організації.

Перевага системного підходу до завдань управління організаціямиполягає в органічній єдності процедур аналізу та синтезу. Досвід свідчить, що частіше організації користуються аналізом у вузькому розумінніцього слова, здійснюючи поділ завдань і проблемних ситуацій на складові. Набагато рідше користуються синтезом, для застосування якогонеобхідне діалектичне мислення, певна філософська культура.

Водночас сучасний менеджмент вимагає інтегрованого, системногопідходу, оскільки управління - це діяльність, що передусім спрямованана об’єднання, синтез інтересів людей. Застосування методу “деревацілей” у процесі прийняття управлінського рішення є використанням результату аналітичної та синтетичної роботи, поділ загальної цілі на підцілі - способом їх об’єднання оскільки при цьому виявляються не лишеокремі компоненти, а й відносини між ними, зв’язки з головною метою.

Таким чином, структуризація здійснюється одночасно з інтеграцією.Хоча “дерево цілей” відображає структуру системи не повністю і замінити собою всю сукупність процедур системного аналізу не може, проте воно допомагає наочно показати цільовий підхід до організації, щодуже важливо за умов динамічного середовища, яке постійно впливаєна її цілі та обумовлює необхідність їх коригування.

Рекомендована література

Дата добавления: 2014-01-06