Загальні підходи до оцінки і класифікації цінних паперів (ЦП), що обліковуються в банківському портфелі

Облік цінних паперів у портфелі банку на продаж

Тема 8. Облік операцій банку з цінними паперами

Питання до розгляду

1.Загальні підходи до оцінки і класифікації цінних паперів (ЦП), що обліковуються в банківському портфелі

3.Облік цінних паперів у портфелі банку до погашення

Процедури обліку, оцінки, віднесення цінних паперів до конкретних портфелів банку визначено Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затвердженою ПП НБУ від 20.08.03 № 355, з урахуванням змін, затверджених ПП НБУ від 17.11.04 за № 566.

Для відображання операцій із цінними паперами банки відповідно до облікової політики можуть використовувати транзитні рахунки, рахунки дебіторської та кредиторської заборгованості з дальшим відображенням цих операцій за відповідними рахунками з обліку цінних паперів відповідно до Плану рахунків.

Загальний портфель ЦП складається з чотирьох портфелів:

1. Торговий портфель ЦП — цінні папери, придбані банком для перепродажу з метою отримання прибутку від короткострокових коливань їх ціни. До торгового портфеля ЦП можуть бути віднесені тільки високоліквідні ЦП.

2. ЦП у портфелі на продаж — це цінні папери, до яких не нале­жать торгові ЦП та ЦП, що утримуються до погашення.

ЦП у портфелі до погашення — це боргові цінні папери, щодо яких є намір і здатність банку утримувати їх до строку погашення.

Суттєвим визнається також вплив, коли інвестор володіє менше від 20 % голосів, але виконуються щонайменше дві з таких умов:

а) інвестор має представників у раді директорів компанії;

б) інвестор бере участь у визначенні стратегії та операцій компанії;

в) здійснюється обмін керівним персоналом між інвестором і компанією;

г) інвестор надає компанії суттєву технічну інформацію.

Дочірня — це компанія, що контролюється банком. Контроль оз­начає, що банк володіє 50 % або більше голосів об’єкта інвестування.

Можливо володіння менше від 50 %, але за умови, що банк має:

а) частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50 % завдяки угодам з іншими компаніями;

б) право керувати фінансовою та виробничою політикою компанії, і це право закріплено установчими документами;

в) право призначати або звільняти більшість членів ради дирек­торів;

г) право визначального голосу в раді директорів.

Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю. На дату балансу вона визначається за даними останнього у звітному періоді офіційного котирування на організаційно оформленому ринку. Разом з тим ринкова вартість цінних паперів, що перебувають в обігу більше, ніж на одному офіційно оформленому ринку, під час розрахунку справедливої вар­тості оцінюється за найменшим з останніх котирувань, визначених на кожному з ринків. Сума збільшення або зменшення балан­сової вартості таких цінних паперів на дату балансу відображається за рахунками доходів або витрат.

Переоцінка (перерахунок гривневого еквівалента залишків іно­земної валюти) за рахунками обліку цінних паперів у іноземній валюті у зв’язку зі зміною офіційного валютного курсу здійсню­ється в порядку переоцінки іноземної валюти, визначеному Правилами бухгалтерського обліку банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженими ПП Національного банку України від 16.12.98 № 520 (у редакції ПП Національного банку України від 07.12.2000 № 471, зареєстро­ваної в Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за № 950/5171), зі змінами.

Рис. 8.1. Схема облікового процесу за цінними паперами

Дата добавления: 2014-01-07