КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Питання 3. Вплив зовнішньої торгівлі та зокрема чистого експорту на ВВП
Посеред усіх видів зовнішньоекономічної діяльності країни безпосередній вплив на ВВП справляє зовнішня торгівля, кінцевий ефект від якої визначається чистим експортом. Вплив експорту на ВВП нічим не відрізняється від впливу на нього з боку споживання, валових інвестицій і державних закупок Незважаючи на те, що певна частка товарів і послуг, які виробляються в країні, продаються за кордон, витрати на їхнє виробництво — це витрати іноземців на вітчизняний ВВП. Чим більший експорт, тим більше витрат несуть іноземці на виробництво національного ВВП. Тому збільшення експорту збільшує сукупні витрати і ВВП нашої країни. Імпорт, навпаки, означає, що певна частка наших витрат на споживчі та інвестиційні товари є витратами на виробництво іноземного ВВП. Отже, щоб визначити вартість продукту, виробленого в середині країни, потрібно із загальної суми наших витрат відняти ту їх частку, яка спрямовується на імпортні товари та послуги. Якщо у підсумку врахувати одночасно експорт та імпорт, то чистим результатом від якого залежить ВВП, є чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом. Чистий експорт може викликати зміни реального і номінального ВВП, або певне співвідношення між ними. Це залежить від того, в якому співвідношенні знаходиться економіка і розмір потенційного ВВП. Якщо економіка знаходиться в умовах неповної зайнятості, то збільшення експорту викличе випереджаюче зростання номінального ВВП стосовно реального. Ступінь впливу чистого експорту на ВВП залежить в першу чергу від величини, на яку змінюється чистий експорт. У ньому контексті слід зазначити, що на чистий експорт впливають три фактори: динаміка доходу (ВВП) у наших торгових партерів; зовнішньоторговельна політика, коливання курсу національної валюти. Чистий експорт, як і інші елементи сукупних витрат, впливає на ВВП мультиплікативно. Це означає, що вплив чистого експорту на ВВП залежить не лише від величини його зміни, а й від рівня мультиплікатора витрат, в умовах відкритої економіки з'являється ще інший канал вилучень імпорт 1. Роль держави у зовнішньоекономічній політиці. До основних елементів зовнішньоекономічної політики відносяться: · торгівельна політика, · валютна політика · політика іноземного інвестування. Головну роль відіграє торговельна політика, яка має два типи торгівельна політика протекціонізму та вільна торгівля, або фрітрейдерство. Протекціонізм —це політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції. Вона реалізується через фінансову підтримку національного виробництва, стимулювання експорту, обмеження імпорту Недолік протекціоністської політики полягає в тому, що захищаючи національну економіку від зовнішньої конкуренції, вона сприяє виникненню в ній застійних явищ, зниженню конкурентоспроможності національних товарів, посиленню монополістичних тенденцій на внутрішньому ринку. Політика протекціонізму веде до економічної автаркії, тобто до функціонування економіки на засадах самозабезпечення. Така політика позбавляє країну можливості використовувати переваги міжнародного поділу праці, вигоди від передових науково-технічних досягнень інших країн. Тому протекціонізм буде доцільним лише за умов що він буде тимчасовим. Вільна торгівля (торговий лібералізм) — це торгівля без обмежень, тобто без державного втручання. Відповідно до політики вільної торгівлі не держава, а ринок регулює експорт та імпорт товарів та послуг. Вільна торгівля стимулює конкуренцію і обмежує монополію. Конкуренція з боку іноземних підприємств примушує вітчизняні підприємства впроваджувати передові технології, підвищувати якість продукції і зменшувати середні витрати, що сприяє економічному зростанню. В реальній практиці зовнішньоторговельна політика кожної країни є змішаною. В умовах змішаної зовнішньоторговельної політики значну роль відіграє держава. В своїй діяльності вона на наступну систему інструментів: Митні засоби. Розрізняють імпортне (ввізне) і експортне (вивізне) мито. Ними обкладаються окремі товари за їх перевіз через кордон країни. Залежно від цільової спрямованості застосовується фіскальне і протекціоністське імпортне мито, важливим митним засобом є так зване антидемпінгове мито. Експортне мито застосовується з метою обмеження експорту тих вітчизняних товарів, які е дефіцитними для внутрішнього ринку. Немитні засоби та заходи. До них відносяться різноманітні адміністративні та економічні методи прямого або непрямого впливу на зовнішню торгівлю. Серед них найбільш розповсюдженими є квотування. У межах цих квот експорт або імпорт здійснюється за ліцензіями, які видаються відповідними державними установами. До не митних також відносяться такі засоби: Введення державної монополії на торгівлю певними видами товарів; впровадження певного режиму митних процедур, підвищення вимог до якості товарів та їх екологічних параметрів пільгове кредитування експортерів (зниження відсоткових ставок, збільшення термінів кредитування);застосування експортного кредиту іноземним покупцям; надання субсидій експортерам та пільгове оподаткування. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Кулішов В.В. Макроекономіка: основи теорії і практикум: Навчальний посібник / В. В. Кулі шов. – Львів: Магнолія плюс, 2004. – 252 с. 2. Савченко А.Г. Макроекономічна політика: Навчальний посібник / А. Г. Савченко. – Київ: КНЕУ, 2001. – 560 с. 3. Панчишин С. В. Макроекономіка: Навчальний посібник / С. В. Панчишин. – Київ: Либідь, 2001. – 256 с. 4. Долан Э. Дж. Макроэкономика / Э. Дж. Долан, Д. Линдсей – СПб.: АОЗТ "Литера плюс", 1994. 5. Луссе А. Макроэкономика: краткий курс: Учебн. Пособие / А. Луссе. – СПб.: Питер, 2000. 6. Селищев А.С. Макроэкономика. Учебник для вузов / А. С. Селищев. – СПБ.: Питер, 2000. 7. Бібліотека філії Українського державного університету економіки і фінансів 8. Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, пров. Короленка, 18 E-mail: LS@korolenko.kharkov.com http://korolenko.kharkov.com 9. Харківська обласна універсальна наукова бібліотека, вул. Кооперативна, 13/2 E-mail: director@library.kharkov.ua http://www.library.kharkov.ua
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 467; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |