Сучасні центри тяжіння робочої сили

Західна та Північна Європа	Загальна кількість зайнятих щорічно коли­вається в межах 4,0-7,5 млн. осіб, (з них Швейцарія - 20%; Австрія - 9%; Бельгія - 9%; Німеччина - 8%; Франція - 8%; Нідерланди -5%; Данія-4%).
С США та Канада	У США іноземці складають понад 7% від загальної чисельності. Країни-експортери робочої сили: Мексика, на яку припадає 12% прибулих, а також Китай, Філіппіни, В'єтнам, Індія, колишні республіки СРСР і Домініканська Республіка.
Нафто­добувні країни Близького Сходу	До регіону щорічно прибуває близько 4 млн. іноземців, в основному з Індії, Паки­стану, Єгипту, Іраку, Сирії та ін. країн. Частка іммігрантів: Катар - 85%; Саудівська Аравія - 48%; Бахрейн - 46%; ОАЕ - 87%.
Латинська Америка	Загальна чисельність прибулих дорівнює 7,0-8,5 млн осіб. Найбільше приваблюють до себе Аргентина, Венесуела.
Австралія	Сьогодні одна чверть населення Австралії-іммігранти з понад 100 країн світу.
Азіатсько-Тихоокеанський регіон	Головними країнами-реципієнтами є Пів­денна Корея, Японія, Бруней, Гонконг, Малайзія, Сінгапур, Тайвань, в які прибу­вають вихідці з Китаю, Таїланду, Лаосу, В'єтнаму, Індії та Філіппін.
Африка	Центри тяжіння - Лівія, яка приймає, насамперед, єгиптян; ПАР, яка притягує вихідців з Мозамбіку та інших сусід­ніх країн. Певну привабливість має також Нігерія, здебільшого для вихідців з Гани, Чаду та Беніну.

4. Наслідки міжнародної міграції робочої

Наслідки міжнародної міграції робочої сили досить різноманітні. Вони проявляються як в країнах, що експортують робочу силу, так і в країнах, що імпортують її, приносячи певні вигоди та втрати обом сторонам, хоча, як показує аналіз, вигід більше в країнах-імпортерах робочої сили, а в країнах-експортерах в цілому втрати перевищують вигоди. Світ в цілому виграє, оскільки свобода міграції дозволяє людям переміщуватись в країни, де вони можуть внести більший чистий дохід у світове виробництво.

Соціально-економічні наслідки міграції робочої сили для країн-експортерів

позитивні

негативні

1.Знижується напруга на внутрішньому ринку праці завдяки експорту надлишкової робочої сили. 2. Зростають надходження до бюджету у вигляді податків з фірм-посередників. 3. Збільшуються валютні надходження до країни за рахунок приватних переказів емігрантів. 4. Зростає рівень життя і добробут залишених вдома членів сімей і утриманців-мігрантів за рахунок переказів і речових відправлень. 5.Збільшуються можливості приватного інвестування завдяки поверненню на батьківщину (після ротації) особистих коштів, засобів виробництва тощо мігрантів. 6. Підвищується техніко-економічний рівень виробництва внаслідок праці більш кваліфікованих емігрантів, що повертаються на батьківщину з розвинених країн. 7.З’являється можливість створення високоприбуткової галузі з експорту робочої сили. 8. В окремих випадках, якщо це передбачено двосторонніми угодами, держава може отримувати компенсацію за використання імпортованих трудових ресурсів.

1. Зменшується можливість власного розвитку внаслідок «відпливу умів». 2. Знижується загальна конкурентоспроможність на власному ринку праці в результаті відпливу кваліфікованих, молодих кадрів. 3. Виникає можливість приховування мігрантами доходів щодо країн, які не мають між собою двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування. 4. Зменшуються надходження до бюджету внаслідок скорочення кількості потенційних платників податків.

Для країн-імпортерів

позитивні

негативні

1. Стимулюється розвиток виробництва внаслідок екстенсивного збільшення робочої сили. 2. Зростає конкурентоспроможність продукції завдяки використанню більш дешевої праці іммігрантів. 3. Знижуються витрати на підготовку та перекваліфікацію власних кадрів, у тому числі вищої кваліфікації. 4. Заповнюються вакансії у непрестижних сферах і галузях економіки. 5. Під час криз знижується соціальна напруга за рахунок звільнення іммігрантів і заповнення вакансій робітниками-резидентами. 6. Зменшується бюджетне навантаження завдяки економії коштів по пенсіях та соціальних пільгах. 7. Зростає продуктивність праці робітників і ефективність виробництва в цілому за рахунок конкуренції на ринку праці. 8. Покращується демографічна ситуація в «старіючих» країнах, а в деяких – і генофонд нації.

1. Посилюється напруга на ринку праці щодо робітників-резидентів за рахунок найму дешевшої іноземної робочої сили. 2. Зростають витрати на соціальний захист іммігрантів. 3. Здійснюється відплив за кордон валютних коштів у вигляді переказів іммігрантів. 4. Збільшується загроза загострення міжнаціональних, міжетнічних, міжконфесійних та інших соціальних проблем. 5. Погіршується криміногенна ситуація в країні.

У рамках світового господарства міграція робочої сили забезпечує більш раціональне розміщення світових трудових ресурсів. Одночасно вона створює умови для вирівнювання цін на робочу силу як фактор виробництва. Формуються передумови для уніфікації форм господарського життя в масштабах світової економіки в цілому, росте обсяг сукупного світового ВВП.

Дата добавления: 2014-01-07