КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Рівні функціонування валютної системи та їх взаємодія
Основи функціонування світової валютної системи Валютна система – це сукупність елементів, які забезпечують організацію та регулювання валютних відносин, закріплені національним законодавством та міждержавними угодами. Спочатку виникли національні валютні системи, згодом на їхній основі – світова валютна система. Національна валютна система – це форма організації валютних відносин країни, обумовлена її валютним законодавством. Особливості національної валютної системи визначаються умовами та рівнем розвитку економіки країни, її зовнішньоекономічними зв'язками, завданнями соціальної політики. У рамках МВС може створюватися регіональна валютна система. Прикладом служить Європейська валютна система, що виконала роль перехідного щабля до утворення валютного союзу країн, що входять у Європейський Союз. Базою світових і регіональної валютних систем є міжнародний поділ праці, товарне виробництво та зовнішня торгівля між країнами. Функції валютної системи у МЕВ: · формування механізмів взаємодії національної та світової грошової системи; · формування валютних курсів; · формування та використання міжнародної ліквідності; · формування валютних резервів країни; · забезпечення міжнародних розрахунків; · забезпечення регулювання міжнародних валютних відносин та їх стабілізація. Ø Глобальний Ø Регіональний Ø Національний Основні елементи валютної системи: · Інструменти валютного обміну · Режим валютного курсу · Валютні ринки · Міжнародні розрахунки · Система регулювання валютних та розрахункових відносин
Класифікація видів валют
Валюта розділяється залежно від її приналежності на: • національну валюту (national currency) – законні платіжні кошти на території випускаючих її країн (долар у США, рубль у Росії); • іноземну валюту (foreign currency) – платіжні кошти інших країн, якізаконно або незаконно використовуються на території даної країни (долари в Росії, рублі на Україні). Валюти країн світу можуть бути розділені на різні групи на основі тих або інших ознак. Залежно від її позиції на валютному ринку:: • Резервна валюта (reserve currency) – валюта(и), у якій(их) країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовують для покриття негативного сальдо платіжного балансу (долари, євро). • Вільно використовувана валюта (freely usable currency) – валюта, що широко використається для здійснення платежів по міжнародних угодах і активно продається та купується на головних валютних ринках. Це більш вузьке поняття, що характеризує ступінь конвертованості валюти. Зрозуміло, ніяких твердих критеріїв того, наскільки широко валюта використається в міжнародних платежах і торгується на валютних ринках, не існує. Тому в практичних цілях вільно використовуваними вважаються – долар США, японська ієна, євро. • Тверда валюта (hard currency) – валюта, що характеризується стабільним валютним курсом, на рух якого впливають в основному фундаментальні макроекономічні закономірності. Дуже часто поняття твердої валюти використається як синонім конвертованої валюти. Це правомірно, однак стабільність валютного курсу – тільки одна з важливих передумов конвертованості валюти. У залежності від ступеня втручання держави в процес валютного обміну виділяють: • вільноконвертовані валюти– валюти, без обмежень уряду обмінювані на інші валюти; • обмежено конвертовані валюти– валюти, при обміні яких зберігаються певні обмеження (регулювання приватних переказів, вивозу за кордон капіталів, золота, грошових знаків, ЦП; заборона на вільний обмін, обов'язковий обмін валютного виторгу за офіційним курсом; контроль за поточними валютними операціями й операціями нерезидентів). З погляду типів міжнародних операцій виділяють валюти, конвертовані за поточними операціями і за капітальними операціями; • неконвертовані валюти– валюти, за якими зберігаються обмеження по всіх операціях як резидентів, так і нерезидентів. Ключове значення для визначення критеріїв встановлення валютних відносин мають поняття валютний курс, валютний паритет, валютне котирування. Валютний курс дуже впливає на багато макроекономічних процесів, що відбуваються в суспільстві. Від рівня валютного курсу, за допомогою якого зіставляються ціни на товари й послуги, зроблені в різних країнах, залежить конкурентноздатність національних товарів на світових ринках, обсяги експорту та імпорту, а отже, стан балансу поточних операцій. Валютний курс впливає на напрямок міжнародних потоків Валютний курс, поряд із процентною ставкою, сам по собі виступає ціною активу. При наявності розвинених фінансових ринків сьогоднішня вартість активу, одержання якого очікується в майбутньому, визначається Валютний курс виступає об'єктом макроекономічної політики. З його Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни. Номінальний валютний (обмінний) курс – це відносна ціна валют двох країн, або валюта однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої Установлення курсу національної грошової одиниці в іноземній валюті в цей момент називається валютним котируванням. Існує два види котирувань - пряме й непряме. Існуючий курс обміну двох валют приблизно відповідає співвідношенню їхніх купівельних спроможностей на даний момент часу, тобто можна купити, приблизно, однакову кількість товарів і послуг. Таким чином валютний курс виражає паритет купівельної спроможності національних валют. Валютне котирування– процес встановлення курсів іноземних валют відповідно до діючого законодавства і сформованою практикою. Повне котирування передбачає визначення курсу покупки. Говорять про пряме й непряме котирування валют. При прямому котируванні одиниця національної валюти прирівнюється до певної кількості іноземних грошових одиниць. Рн = РF×R, де Рн – національна валюта; РF – іноземна валюта; R – валютний курс або курс котирування національної валюти (Н) до іноземної валюти (F). При непрямому котируванні іноземна валюта виражається в певній кількості національних грошових одиниць: РF = Рн × R Наприклад, непряме котирування гривні одночасно виявляється прямим котируванням долара. Основна частина міжнародних розрахунків у сучасному світі здійснюється у твердих валютах. У результаті, для полегшення визначення курсів національних валют більшості країн світу вони котируються (прирівнюються) не безпосередньо одна до іншої, а до твердих валют. Розраховані в такий спосіб співвідношення валют називають крос-курсами. Крос-курс – обмінний курс між валютами, торги по яких не проводяться, визначений розрахунковим шляхом, на основі їхніх курсів до твердої валюти третьої країни. Режими валютного курсу: · Фіксований курс · Фіксований, але здатний до адаптації · Плаваючий курс, керований валютними інтервенціями · Плаваючий
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 429; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |