Організація системи

Структура і організація систем.

Структура системи – це сукупність стійких зв’язків між елементами систем, які забезпечують цілісність системи і тотожність самій собі. Структура системи пояснює процеси, які представляють собою розгортання елементів системи у часі. Часова структура дозволяє зрозуміти процеси розвитку системи від минулого до майбутнього. Система стає системою тільки тоді, коли її елементи, які мають певну просторову, часову і цільову організацію певним чином взаємопов’язуються між собою.

Структури можна класифікувати за різними ознаками:

· За сферою існування: матеріальні і не матеріальні, пов’язані з мисленням;

· За виконуваною роллю: нормативна, ідеальна, цільова, реальна;

· За розміщенням: внутрішня і зовнішня;

· За направленістю: функціональна, субстанціональна;

· За різноманіттям: прості і складні;

· За видом зв’язків: порядкові, композиційні, топологічні;

· За характером зв’язків: з прямими зв’язками, зі зворотними зв’язками, зі змішаними зв’язками;

· За стійкістю структури: детермінована, ймовірнісна, хаотична;

· За композицією: координаційна, ієрархічна, змішана;

· За рівноправністю елементів: з рівноправними і нерівноправними елементами;

· За відкритістю: відкрита(елементи мають зовнішні до структури зв’язки) і закрита(елементи пов’язані лише один з одним);

· За часовою детермінацією: минула, теперішня, майбутня;

· За ступенем мінливості: статична структура і динамічна структура.

Будь-яка структура описуються такими характеристиками:

ü загальною кількістю зв’язків, що характеризують складність системи;

ü загальною кількістю взаємодій, що визначають стійкість системи;

ü частотою зв’язків(кількістю зв’язків, що припадають на оди елеменнт);

ü кількістю внутрішніх зв’язків, що визначають внутрішню будову системи;

ü кількістю зовнішніх зв’язків, що характеризують взаємодію системи з середовищем, характеризують відкритість системи.

Для практичної діяльності важливі дві проблеми:

Ø Опис структури. Для опису структур використовують теорію графів. Граф – графічна модель структури, яка складається з множини вершин і ребер, які позначають елементи системи та їх зв’язки.

Ø Оптимізація цієї структури. Ідея оптимізації структур базується на скороченні шляху проходження між крайніми вершинами графа.

Організація – це внутрішня впорядкованість елементів цілої системи, а також сукупність процесів, що приводять до встановлення взаємозв’язків між окремими частинами системи. Організація системи складається з структури, орієнтації і розподілу функцій.

Розрізняють такі види організації системи:

v просторова (характерна просторове розташування елементів)(існує два варіанти узгодження елементів: координація(впорядкованість по горизонталі) і субординація(впорядкованість по вертикалі));

v часова (часова впорядкованість);

v структурна;

v цільова;

v функціональна (впорядкованість функціонування елементів).

Дата добавления: 2014-01-07