Види українського мистецтва - СРС

«Ars una — species mille» — мистецтво єдине, а виявів його — тисячі. Різні незчисленні вияви мистецтва для зручності досліду приблизно поділяємо на мистецтво пластичне — архітектуру, скульптуру, малярство (з галуззю останнього — гравюрою) й мистецтво тонічне — поезію й музику. Цей старий поділ давно визнано недосконалим, бо галузей мистецтва не п’ять, а тисячі, бо мистецька творчість може виявлятися у всіх виробах усіх ґатунків (мистецтво ораторів, мистецтво техніків-лікарів, медичних операцій); у всіх галузях наукової праці немалу роль можуть грати й грають риси мистецького таланту й мистецької вмілості, нарешті, мистецтва, що комбінують різні галузі мистецької творчості, мистецтва пластичного й тонічного — театр, цирк та інші видовища, модерне мистецтво кінематографу, фотографії й т. д. без кінця. Отже, лише щоб не заплутатись у цих тисячах галузей мистецтва, додержуємося старої, хоч і дуже недосконалої методи й окремо розглядаємо українську мистецьку творчість у межах мистецтва пластичного: архітектуру, скульптуру та малярство, а з огляду на особливість української творчості — ще й окремо гравюру. У межах мистецтва тонічного розглядаємо тільки музику, залишаючи осторонь поезію, що, певна річ, логічно невиправдане, але за традицією (з якою, до речі, нині справедливо борються й яку, здається, щасливо поборюють) поезія відходить до літератури. З комплікованих виявів мистецької творчості зокрема спинимося на огляді українського театру. У межах можливого спробуємо бодай коротко, скільки дозволять межі нашого загального курсу, спинитися на мистецькому промислі та народній творчості, які виявляються в ремеслах нашого народу, залишаючи народну пісенну творчість і цілий фольклор до спеціального Курсу української літератури, що є властиво частиною української культури.

6. Предмет української культури та зміст навчального курсу

Предметом дисципліни «Історія української культури» є галузь науки, яка досліджує національну культуру, її витоки, традиції та сучасність; вивчає архітектоніку культурного простору України у світовому та європейському контекстах, досліджує історичні аспекти розвитку та функціонування української культури, еволюцію форм і способів культурної діяльності українського народу, української діаспори; вивчає національно-культурну спадщину, діяльність культурних інститутів на різних етапах історичного розвитку українського суспільства, досліджує культуротворчу діяльність українського народу, різних регіональних груп України.

Зміст навчального курсу:

- методологія дослідження проблем української художньої культури;

- культурологічні аспекти фундаментальних і прикладних проблем українського мистецтвознавства;

- становлення художньо-стильових систем як цілісних художньо-творчих характеристик різних культурних епох;

- прояви української ідеї в художній творчості;

- мистецтво як етнокультурологічне й етносоціальне явище українського суспільства. Українське мистецтво у світовому, європейському культурологічному контексті;

- народна художня творчість як складова етнічного архетипу та її вплив на трансформацію національного мистецько-культурологічного середовища;

- роль мистецтва у становленні та трансформації художньої культури та його вплив на формування рис етнічного архетипу;

- становлення нових видів і форм сучасного мистецтва;

- генеза та розвиток національних культурно-мистецьких традицій;

- регіональні аспекти художньо-культурологічних процесів українського суспільства.

Д/з:

Дата добавления: 2014-01-07