Основні параметри демографічного прогнозу, тис. осіб на початок року

Загальна чисельність населення
Оптимістичний варіант	49036,5	47330,3	46198,5	45243,7	44326,7	43352,2
Песимістичний варіант	49036,5	47301,6	45726,2	44054,2	42238,2	40355,5
Чисельність чоловіків
Оптимістичний варіант	22775,7	21938,2	21427,4	21044,5	20709,4	20359,2
Песимістичний варіант	22775,7	21923,8	21185,8	20434,1	19635,1	18809,0
Чисельність жінок
Оптимістичний варіант	26260,8	25392,1	24771,1	24199,2	23617,3	22993,0
Песимістичний варіант	26260,8	25377,8	25540,5	23620,1	22603,2	21546,5

За оптимістичним варіантом прогнозу до 2026 р. загальна чисельність населення України скоротиться до 43,3 млн. осіб, а за песимістичним – до 40,4 млн. осіб.

Загальні параметри демографічного руху змінюватимуться відповідно до коливання кількості народжених, померлих і загальної кількості населення. Депопуляція, імовірно, дещо послаблюватиметься протягом першого десятиріччя ХХІ ст. (за оптимістичним варіантом – до середини другого десятиріччя) завдяки вступу до найбільш активного репродуктивного віку когорти народжених у середині 80-х років (останнього періоду істотного підвищення народжуваності в Україні). З цього часу різниця між кількістю померлих та народжених неминуче зростатиме.

Аналіз перспективних розрахунків до 2026 р., тобто приблизно на довжину одного покоління, здійснені Відділом демографії і відтворення трудових ресурсів Інституту економіки НАН України, не дає надії на кардинальні зміни у бік поліпшення ситуації. За найбільш вірогідним сценарієм населення України до початку 2026 р. зменшиться до 42 млн. осіб (міське – до 28 млн., сільське – до 14 млн. осіб). Особи віком 60 років і старше становитимуть 24,6% (у чоловіків – 19,5%, у жінок – 29,2%), тобто слід чекати підвищення рівня постаріння населення. Частка дітей у населенні може зменшитися з 17,2% у 2001 р. до 15% в 2026 р., внаслідок чого статевовікова піраміда наближуватиметься до форми «гриба».

Рис. 38. Статевовіковий склад населення України на початок 2026 р. (прогноз)

У міських поселеннях у зв’язку з надзвичайно низьким рівнем народжуваності старіння населення в найближчій і більш віддаленій перспективі поглиблюватиметься, а в сільській місцевості, у зв’язку з деякою нормалізацією сильно деформованого вікового складу за рахунок переміщення найбільш значних деформацій в старші вікові групи і змінами в особливостях міграційних процесів – уповільнюватиметься, тобто в селах слід чекати деякого зниження рівня постаріння населення, в той час як у містах – підвищення. На початок 2011 р. рівні постаріння населення в міських поселеннях і сільській місцевості майже зрівняються. На кінець прогнозного періоду (2026 р.) ступінь постаріння в містах буде значно вищим, ніж в селах. Відповідно неминуче зростатимуть рівні навантаження населення працездатного віку, що викликатиме низку соціально-економічних проблем, які вимагатимуть посиленої уваги органів влади.

За прогнозом «навантаження» працездатних непрацездатними в містах збільшиться (до 787%), а в селах – зменшиться (до 805%). Загальна величина «навантаження» працездатних непрацездатними дещо збільшиться (до 793% на початок 2026 р.), але в його складі число дітей істотно зменшиться (до 288%), а число людей похилого віку значно зросте (до 505%). Відмінності між рівнями сукупного «навантаження» в міських поселеннях і сільській місцевості значно згладяться, залишившись більш суттєвими за компонентами, причому навантаження людьми похилого віку в містах буде значно більшим, ніж в селах. У зв'язку з цим посилиться побутове навантаження на міських жінок, що загострить проблему розвитку суспільних форм догляду за людьми похилого віку, оскільки його можливості в міських сім'ях звичайно менші, ніж у сільських.

Отже, старіння населення в близькому і більш віддаленому майбутньому буде залишатися важливою проблемою для України. Потрібні неординарні зусилля для того, щоб ця проблема не перетворилась на «кризу старіння», яка загрожує сьогодні країнам з низькою народжуваністю. Тому залишається актуальним вирішення питання про загальну оцінку старіння населення і його наслідків з демографічної і соціально-економічної точок зору.

Дата добавления: 2014-01-07