Наукове дослідження та його методологія

Основною формою здійснення і розвитку сучасної науки є наукове дослідження — вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різноманітних чинників, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень з максимальним ефектом.

Кожне наукове дослідження має свій об’єкт і предмет. Якщо об’єктом наукового пізнання, як вже зазначалося, є весь матеріальний світ і форми його відображення у свідомості людей, то об’єктом наукового дослідження є певна частина дійсності — досить конкретний предмет або явище, на яке спрямована пізнавальна діяльність дослідника з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і можливостей наступного використання в практичній діяльності.

Предметом наукового дослідження можуть бути причини виникнення цього процесу або явища, закономірності його розвитку, різноманітні властивості, якості тощо. Так, наприклад, об’єктом дослідження всіх суспільних наук є суспільство, але предмет дослідження у кожної науки свій: у політичної економії — система виробничих відносин; в економічної статистики — кількісний аспект економічних явищ, в логістики — матеріальні, інформаційні і фінансові потоки тощо.

Виходячи з цього, мету наукового дослідження можна сформулювати як визначення конкретного об'єкта і всебічне достовірне вивчення його структури, характеристик з метою отримання і впровадження в практику корисних для людини результатів.

Крім того, кожен об’єкт дослідження оточений певним середовищем, з яким він так чи інакше взаємодіє. Під середовищем розуміють все те, що оточує об'єкт дослідження або його елементи і певною мірою на них впливає. Завдання дослідника полягає в тому, щоб визначити конкретні чинники, що впливають на об’єкт дослідження, і відібрати найбільш істотні з них. Це має велике практичне значення, оскільки впливає на ступінь достовірності результатів дослідження: якщо не врахований який-небудь істотний чинник, результати дослідження і зроблені на їхній основі висновки можуть бути неповними або хибними.

Обравши об’єкт дослідження, його предмет і чинники, що впливають на причинно-наслідкові результати стану об’єкта, визначають параметри дослідження, тобто повноту вивчення об’єкта, згідно з метою дослідження. Виконуючи наукове дослідження, тобто пояснюючи характер тих чи інших процесів дійсності, дослідник спирається на певні наукові методи. Під методом розуміють спосіб дослідження явищ, планомірний підхід до їх вивчення, послідовність дій під час проведення теоретичного дослідження або практичного здійснення якогось явища або процесу. Таким чином, метод — у найзагальнішому значенні — це спосіб, певним чином впорядкована діяльність і своєрідний інструмент для досягнення конкретної мети. Свідоме використання науково обґрунтованих методів є найсуттєвішою умовою отримання нових знань, бо в основі всіх методів пізнання лежать об’єктивні закони дійсності. У процесі розвитку пізнання виробилися деякі загальні принципи наукового мислення — методи дедукції, індукції, аналізу та синтезу, аналогії, порівняння, спостереження, експерименту і деякі інші. Це група загальнонаукових методів дослідження. Існують і спеціальні методи конкретних наук, оскільки останні, вивчаючи свої специфічні предмети, створюють і специфічні засоби дослідження. Філософія ж, на відміну від конкретних наук, розробляє загальний метод пізнання — матеріалістичну діалектику. Об’єктивну основу діалектичного методу становлять найбільш загальні закони розвитку матеріального світу. Але цей метод не підміняє методи інших наук, а є їхньою загальною філософською основою, знаряддям пізнання в усіх галузях.

Загальноприйнята сучасна класифікація наукових методів, що застосовуються в економічних дослідженнях подана в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Класифікація наукових методів досліджень з економіки

Загальнонауковий метод	Конкретно-наукові (емпіричні) методи
теоретичні	методичні прийоми
Аналіз Синтез Індукція Дедукція Аналогія Моделювання Абстрагування Конкретизація Системний аналіз	Формалізація Гіпотетичний метод Аксіоматичний метод Створення теорії	Розрахунково-аналітичні Органолептичні Документалістики Спостереження Експерименту

Однак такий розподіл методів певною мірою умовний, бо будь-який з них може переходити з категорії в категорію в міру розвитку пізнання.

Сума окремих методів, які застосовуються для проведення наукових досліджень у межах тієї чи іншої науки, становить її методологію. Це поняття може мати два значення. По-перше, як вже сказано, методологія — це сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів, що застосовуються в певній науці, а по-друге — це галузь знань, що вивчає засоби, передумови і принципи організації пізнавальної і практично-перетворювальної діяльності людини. Таким чином, можна дати найбільш загальне визначення: методологія — це сукупність складових наукового дослідження від ідеї до оформлення результатів (рис. 1.1).

Складові наукового дослідження
Науково-дослідницька   Тематика Проблематика Стан дослідження Гіпотеза Підходи/методи	Планова   Хто/виконавці Коли/ період Скільки/ часу Ресурси/які Умови Графік/дії Бюджет	Організаційна   Виконавці, підбір, підготовка Доступ до об’єкта, матеріалів Процедури/ дій Забезпечення Керівництво	Виконавська   Координація Управління Корегування Зняття проблем Зворотній зв’язок	Завершальна   Узагальнення Осмислення Структуризація Стилізація Оформлення Оприлюднення

Рис. 1.1. Складові наукового дослідження

Нині методологія може існувати і як окрема наукова дисципліна. Серед проблем, які вона вивчає, — опис і аналіз етапів наукового дослідження; аналіз мови науки; виявлення сфери застосування окремих процедур і методів; аналіз дослідницьких принципів, підходів і концепцій; обґрунтованість отриманих за їхньою допомогою результатів тощо. У цьому випадку методологія розробляє власні і використовує вже наявні методи наукових досліджень, які й становлять її методологію.

Дата добавления: 2014-01-07