Гіпотези в наукових дослідженнях

Одним із найважливіших структурних елементів науки є гіпотеза. Гіпотезою називають систему умовиводів, наукових припущень, за допомогою якої на підставі низки фактів робиться висновок про існування об’єкта, зв’язку або причини явища, причому виведення це не є абсолютно достовірним. Потреба в гіпотезі виникає в науці тоді, коли незрозумілий зв’язок між явищами, причина їх, хоча відомо багато обставин, що передують або супроводжують його; коли за деякими характеристиками сучасного треба встановити картину минулого; на підставі минулого і сучасного треба зробити висновок про майбутній розвиток явища. Однак висування гіпотези на основі певних фактів — лише перший крок. Сама гіпотеза має ймовірнісний характер і потребує перевірки, доведення. Після такої перевірки гіпотеза або стає науковою теорією, або видозмінюється, або відкидається зовсім, якщо перевірка дає негативний результат.

Для висування гіпотези необов’язкова повна її відповідність фактичному матеріалу досліджень, але гіпотеза повинна узгоджуватися або бути сумісною з усіма фактами, яких вона стосується. Для пояснення одних і тих самих явищ, подій можуть висуватися різні гіпотези. Доки не встановлено, в чому полягає індивідуальна особливість об’єкта дослідження, наявність різних гіпотез забезпечує його всебічне вивчення, без чого неможливо встановити нові закономірності і зробити на їхній основі наукові узагальнення. Єдиною логічною вимогою, дотримання якої дає право на висування гіпотези, є можливість її перевірки.

Перевірка, або доведення, гіпотези, її розвиток передбачають кілька можливостей. Гіпотеза може розвиватися, уточнюватися, доповнюватися новими положеннями і залишатися при цьому гіпотезою. Розвиток гіпотези може привести до її відкидання. Якщо в процесі обґрунтування гіпотези буде виявлено факти і закономірності, що відхиляють основний зміст гіпотези, постає питання про заміну її новою, з іншими принципами, так званою робочою гіпотезою. Робоча гіпотеза в процесі розвитку або знову відкидається, або перетворюється в теорію. Це відбувається в тому разі, коли істинність принципу, покладеного в основу гіпотези, доведено не окремими фактами, а сукупністю практичних результатів. Окремі факти тільки підтверджують гіпотезу, роблять її імовірнішою, але не доводять повністю. Вирішальним критерієм перетворення гіпотези на теорію є практика. Це можливо в двох випадках: описана гіпотезою суть явища або стає доступною для прямого спостереження, або положення, що становить основний зміст гіпотези, можна вивести як наслідок із достовірних посилань.

На основі гіпотези в наукових дослідженнях намагаються вивести якнайбільшу кількість наслідків. Якщо всі наслідки погоджуються з даними спостережень і досліду і жодне з них не суперечить цим даним, гіпотеза вважається ймовірнісною. Але і в цьому разі вона продовжує залишатися тільки положенням, істинність якого доведено. Підтверджені практикою наслідки з гіпотези підвищують її ймовірнісність, наближують основний зміст гіпотези до об’єктивного знання, сприяють її успішному використанню в практичній діяльності людини. Перетворення ж гіпотези на наукову теорію відбувається тоді, коли вона доведена не окремими фактами, а цілою сукупністю практичних результатів. Між гіпотезою і теорією існують відмінності, що випливають з практики як критерію істинності. Теорія, на відміну від гіпотези, є достовірним знанням, що, однак, не виключає наявності в ній гіпотетичних елементів, що активізують її подальший розвиток. Практика конкретного періоду може не давати можливості повністю довести або відкинути всі ідеї, що виникають. Тому гіпотеза повноправно входить до наукової теорії доти, доки подальші наукові дослідження не доведуть або не спростують її.

У процесі розвитку гіпотези виокремлюють чотири стадії (рис. 5.4). Накопичення теоретичних і емпіричних знань про об'єкт дослідження в процесі його вивчення, обґрунтування на їхній базі наукових припущень про можливість отримання нових знань про об'єкт характеризують стадію висування гіпотези.

Рис. 2.4. Процес висування і розвитку гіпотези

На стадії формулювання гіпотези виконують необхідні теоретичні викладки, експертну оцінку, окреслюють методику дослідження гіпотези, виконують підбір доказів.

Доведення гіпотези відбувається в процесі її теоретичного дослідження, експериментальної перевірки результатів теоретичного вивчення. На цій стадії гіпотезу, безумовно, уточнюють і видозмінюють залежно від отриманих результатів.

І нарешті, за результатами доведення попередня гіпотеза або приймається як достовірна наукова теорія, або відкидається.

Висування гіпотези, фундаменту майбутніх досліджень, — складний творчий процес, у результаті якого окреслюються межі і визначаються основні напрями всієї розробки. Водночас гіпотеза є основою для визначення тієї системи показників, що необхідні для цього дослідження.

Дата добавления: 2014-01-07