Конспект лекцій. Кафедра економіки та права

ДОНЕЦЬКА ФІЛІЯ

Кафедра економіки та права

дисципліни

«ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ»

для студентів І курсу ОКР «бакалавр»

усіх форм навчання

галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»

напрямів підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

6.030509 «Облік і аудит»

Донецьк 2013

Конспект лекцій з дисципліни «Політична економія» для студентів ОКР «бакалавр» усіх форм навчання галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» напрямів підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит» / Укл. Деревянко Г.І. - Донецьк, 2013.- 110 с.

У конспекті лекцій коротко викладено зміст всіх тем курсу навчальної дисципліни «Політична економія». До кожної теми додано план, питання для самоконтролю знань, та список рекомендованої літератури.

Розробник: Деревянко Г.І., викладач-методист кафедри економіки та права ДФ УДУФМТ

Рецензент: Васильєва В.В., зав. кафедри економіки та права ДФ УДУФМТ

Конспект лекцій з дисципліни «Політична економія» затверджений на засіданні кафедри економіки та права

Протокол від «______»____________2013 року №___

Завідувач кафедри ____________________Васильєва В.В.

Схвалено навчально-методичною радою Донецької філії УДУФМТ

Протокол від «______»____________2013 року №___

Голова навчально-методичної ради _______________Бойкова Л.М.

Тема № 1. Предмет і метод політекономії.

План:

1. Зародження та розвиток економічної теорії та економічна думка України.

2. Предмет і метод політекономії.

3. Економічні категорії і закони. Позитивна та нормативна політекономія.

4. Функції політекономії, методи її вивчення.

1. Зародження та розвиток економічної теорії.

Економічні знання з'явилися у людей ще в рабовласницькому суспільстві. Вважається, що сам термін «економія» вперше застосував давньогрецький мислитель Арістотель, що в перекладі з грецької означає домоводство.

З розвитком суспільства йшов процес формування держав. Виникла необхідність застосувати економічні знання людей до господарства держави. Термін «економія» одержав більш широке значення: «політекономія», Вперше його використав французький вчений Антуан Монкретьєн в своїй книзі «Трактат політичної економії» (1615 р.).

Поступово економічні знання узагальнювалися, систематизувалися, утворюючи певні напрямки економічної думки, тобто теоретичні школи.

Першою теоретичною школою був меркантилізм (меркантиліо - купець). Меркантилісти вважали, що багатство суспільства це золото, гроші, і створюється воно в сфері обігу, тобто в торгівлі.

Поступово зростала роль виробництва в житті людей.

Меркантилістські погляди змінились фізіократичними (фізіо - природа, кратос - влада). Фізіократи на чолі з Ф. Кене вважали, що багатство суспільства створюється працею в сільському господарстві і походить від землі.

Виникнення політекономії як науки пов'язане із класичноюшколою. Її представники Адам Сміт і Давид Рікардо вперше прийшли до висновку, що багатство суспільства створюється працею в усьому суспільному виробництві. Цим було покладено початок трудовій теорії вартості. Вони створили вчення про доходи, визначили принципи оподатковування.

На зміну класичній школі прийшов марксизм. К. Маркс і Ф. Енгєльс створили вчення про додаткову вартість, про ренту, про експлуатацію. Марксизм - політекономія робітничого класу. Однак догматичне використання марксистського вчення в практиці соціалістичного будівництва завдало йому шкоди. Зараз воно використовується критично, поряд з іншими вченнями.

До сучасних економічних теорій належать ті, що виникли на рубежі XIX – XX століття. Їх можна звести до таких основних напрямків:

- неокласичний;

- кейнсіанський;

- інституціональний;

- неокласичний синтез.

Всі вони стосуються проблем ринкової економіки, зокрема її державного регулювання.

Економічна думка в Україні. Найславетнішими постатями економічної думки в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст. були В. Вернадський, С. Подолинський, І. Франко, М. Туган-Барановський та ін.

С. Подолинський (1850 - 1891) виступав проти приватної власності, за побудову соціалізму, неминучість якого вбачав у несправедливості капіталізму – привласненні капіталістами продукту неоплаченої праці, розтрачанні ним природних ресурсів, а також у його природничо-наукових основах. Такими, на його думку, була енергія всесвіту, яка нерівномірно розподіляється по різних його частинах і під впливом людської праці зазнає позитивних змін щодо її найефективнішого використання для задоволення людських потреб, але найкраще може бути застосована при соціалізмі. Ф. Енгельс називав відкриттям ідею Подолинського про те, що людська енергія може довше утримуватись на поверхні землі і довше змушувати діяти енергію сонця (ніж без праці). Ця ідея наприкінці ХХ ст. була названа західними ученими видатним науковим відкриттям людства.

І. Франко (1856 - 1916) найважливішою умовою знищення експлуатації і подолання соціальної нерівності називав приватну власність і відстоював ідею встановлення суспільної власності на засоби виробництва нереволюційним шляхом. Предмет політичної економії спочатку визначає як “суспільні зв’язки між людьми”, а відтак як науку про економічні закони розвитку суспільства, відстоював теорію трудової вартості, ідею про неминучість руху суспільства від капіталізму до соціалізму.

М. Туган-Барановський (1865 - 1919) уперше у світовій літературі обґрунтував положення, згідно з яким фази промислового циклу визначаються законами інвестування, зробив спробу синтезу теорії трудової вартості (цінності) та граничної корисності (як це на Заході, але з урахуванням витрат виробництва, здійснював А. Маршалл), запровадив у науковий обіг поняття «вартість» (як витрати живої праці), поглибив теорію кооперації та соціалізму.

Є. Слуцький (1880 - 1948) розкрив зв'язок між функцією корисності та рухом цін і грошових доходів населення, внаслідок чого розвинув неокласичну теорію.

Найбільшу цінність в теорії В. Вернадського має його концепція ноосфери.

Дата добавления: 2014-01-07