Поняття економіки і виробничих відносин. Предмет економічної теорії. Типи соціально-економічних систем

План

ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

Тема 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ТА ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ.

ВСТУП

Харків 2013

Частина перша

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Ю.В.Єгорова

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Напрями підготовки:

6.060101

6.060102

6.060103

6.040106

6.050202

6.050502

6.050503

з курсу “ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ”

для студентів неекономічних спеціальностей усіх форм навчання

Затверджено на засіданні

кафедри економічної теорії.

Протокол № 6

від 15 березня 2012 р.

УДК – 330.1

Рецензенти:

Н.В. Можайкіна, к.е.н., доцент кафедри економічної теорії (Харківська національна академія міського господарства)

Рекомендовано кафедрою економічної теорії, протокол №6 від 15.03.2012р.

Конспект лекцій з курсу “Економічна теорія” для студентів неекономічних спеціальностей усіх форм навчання. Частина перша / Укладач Ю.В.Єгорова. – Харків: ХНУБА, 2013.– 57 с.

Викладено теоретичний матеріал з економічної теорії: предмет, методи, функції, виникнення й розвиток економічної теорії, суспільне виробництво, теоретичні основи ринкової економіки.

ЗМІСТ

Вступ 4

Тема 1 Предмет, методи та функції економічної теорії. Економічна система 5

Тема 2 Суспільне виробництво: сутність, фактори і результати 15

Тема 3 Передумови виникнення та основні елементи товарно-ринкового господарства (ТРГ) 29

Тема 4 Ринкова економіка. Попит і пропозиція 44

Список джерел інформації 56

Конспект лекцій з курсу «Економічна теорія» для студентів неекономічних спеціальностей денної та заочної форм навчання містить чотири теми.

У першій частині конспекту лекцій висвітлюються теоретичні і методологічні основи курсу: предмет, методи, функції, виникнення й розвиток економічної теорії, суспільне виробництво, теоретичні основи ринкової економіки.

Конспект лекцій орієнтує студентів на системний підхід до самостійного вивчення навчальної інформації й засвоєння знань. Він призначений для надання допомоги студентам під час самостійного опрацювання дисципліни «Економічна теорія», зокрема, економічних понять, категорій, законів та процесів, що відбуваються в економіці.

У конспекті лекцій на основі розробок сучасної економічної науки викладено основні теоретичні положення навчального курсу «Економічна теорія». В кожній темі виділено основні поняття та проблемні завдання для організації самостійної роботи. Наприкінці подано перелік рекомендованої літератури до вивчення курсу «Економічна теорія».

Видання підготовлене відповідно до програми курсу і розраховане на студентів неекономічних спеціальностей всіх форм навчання, що вивчають економічну теорію.

1.1 Поняття економіки і виробничих відносин. Предмет економічної теорії. Типи соціально-економічних систем.

1.2 Побутове і наукове усвідомлення економічних проблем. Зародження економічної думки та основні етапи розвитку економічної науки.

1.3 Методи пізнання економічних явищ та процесів.

1.4 Функції економічної теорії.

1.5 Навчальний тренінг (основні поняття і контрольні питання).

Економіка є особливою сферою життєдіяльності людей. Кожна людина вирішує різні економічні проблеми в повсякденному житті: купує товари, сплачує послуги, підраховує витрати, тобто вона є економічним агентом.

Поняття «економіка» у перекладі з грецької мови означає мистецтво керувати домашнім господарством («ойкос» - будинок, «номос» - закон, правило).

Економічна теорія – це суспільна наука. Отже, вона досліджує всю сукупність економічних відносин, що виникають між суб’єктами господарювання у процесі життєдіяльності. Об’єктом вивчення економічної теорії є виробничі відносини.

Виробничі відносини – це сукупність організаційно-економічних і соціально-економічних відносин, що виникають між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Організаційно-економічні відносини – це система зв'язків між людиною і виробничим процесом, тобто сукупність відносин між людьми, які виникають у процесі безпосереднього здійснення їх виробничих функцій і стосуються організації виробництва (розподіл праці, організація праці тощо.).

Соціально-економічні відносини – це сукупність відносин людини з людиною в процесі здійснення господарської діяльності (відносини власності, розподілу доходів, багатства і т.ін.)

Таким чином, економічна теорія – це суспільна наука, що вивчає організаційно-економічні й соціально-економічні відносини.

Сучасне трактування предмета економічної теорії ґрунтується на проблемах ефективного господарювання в умовах обмежених ресурсів з метою задоволення зростаючих потреб.

Сьогодні в багатьох країнах світу (особливо англо-американських) економічна теорія функціонує за назвою «Економікс».

Економічні відносини різноаспектні, тому економічну теорію можна представити як сукупність п'ятьох взаємопов'язаних розділів:

1 Основи економічної теорії (політична економія) – це базовий, методологічний розділ економічної науки, що вивчає основні економічні закони і категорії, розкриває внутрішні зв'язки між економічними явищами і процесами, обґрунтовує закономірності історичного розвитку економічних систем.

2 Мікроекономіка – це розділ, що вивчає особливості поведінки окремих економічних суб'єктів первинної ланки (домогосподарств, фірм, споживачів), а також закономірності функціонування ринків окремих товарів і факторів виробництва (попит, пропозицію, ціни, витрати, типи ринкових структур).

3 Мезоекономіка – це розділ, предметом вивчення якого є закономірності функціонування і розвитку окремих галузей та підсистем національної економіки, а також окремих регіонів країни.

4 Макроекономіка – розділ, що вивчає закони і закономірності розвитку національної економіки в цілому. Тільки на макроекономічному рівні можна вивчати інфляцію, безробіття, економічне зростання й економічні цикли, механізми державного регулювання економіки тощо.

5 Мегаекономіка вивчає закони і закономірності економічного розвитку на світовому рівні.

Економічну теорію розділяють також на позитивну і нормативну.

Позитивна економічні теорія досліджує реально існуючі економічні явища і процеси (те, що відбувається).

Нормативна економічна теорія обґрунтовує практичні рекомендації щодо шляхів і методів удосконалення економічної дійсності на основі знань, отриманих позитивною наукою (те, що повинне бути).

Сукупність соціально-економічних відносин являє собою соціально – економічну систему, що складаєтьсяз трьох основних ланок:

- продуктивних сил;

- виробничих відносин (основна роль серед яких належить відносинам власності);

- господарського механізму.

Продуктивні сили – це єдність робочої сили (яка має навички та уміння) та засобів виробництва (засобів праці та предметів праці), що проявляються у спільному розвитку людини та природи.

Виробничі відносини – це організаційні форми, перш за все, це відносини власності на засоби виробництва.

Господарський механізм – це сукупність форм і методів регулювання економічних процесів, а також узгодження інтересів та впорядкування дій економічних суб'єктів.

Критеріями виділення різних типів соціально-економічних систем є форма власності на засоби виробництва і спосіб координації та управління господарською діяльністю. Відповідно до визначених критеріїв виділяють наступні типи соціально-економічних систем:

- традиційна;

- адміністративно-командна;

- ринкова;

- змішана.

Традиційна система панувала в минулому, наразі її окремі прояви характерні для найменш розвинених країн Африки та Азії. Основними рисами традиційної соціально-економічної системи є:

- замкнене натуральне господарство, безпосередній зв'язок між виробництвом і споживанням;

- примітивна техніка і малопродуктивна ручна праця;

- низький рівень поділу праці;

- значна залежність від природних чинників;

- економічні відносини побудовані на основі традицій, звичаїв, релігійних і культурних цінностей.

Адміністративно-командна система раніше існувала в СРСР, соціалістичних країнах Східної Європи, КНР, КНДР і на Кубі. Характерними рисами цієї системи є:

- панування суспільної (на практиці – державної) власності на засоби і результати виробництва;

- державне регулювання всіх соціально-економічних, культурних та інших процесів;

- жорстке, централізоване директивне планування виробництва і розподілу ресурсів;

- гарантований соціальний захист;

- відсутність свободи підприємництва і конкуренції;

- зрівнювальний розподіл результатів виробництва, відсутність матеріальних стимулів до високоефективної праці;

- несприйнятливість до науково-технічного прогресу (НТП);

- висока витратність виробництва, низька конкурентоспроможність виробленої продукції і хронічний дефіцит споживчих товарів.

Ринкова система характерна для капіталізму періоду вільної конкуренції, історично існувала до першої третини XX століття. Її основними характеристиками є:

- панування приватної форми власності на засоби і результати виробництва;

- свобода і самостійність господарської діяльності, рівний доступ до економічних ресурсів;

- ринковий зв'язок між виробництвом і споживанням;

- машинна праця, високий рівень розвитку техніки, активне впровадження інновацій;

- високий рівень поділу праці;

- економічні відносини, які регулює ринковий механізм на основі вільної конкуренції;

- мінімальне державне втручання.

Змішана система – це економічна система, характерна для більшості сучасних розвинених країн. Основними її рисами є:

- поєднання механізмів ринкового і державного регулювання;

- співіснування різноманітних форм власності на засоби і результати виробництва;

- високий рівень розвитку продуктивних сил;

- орієнтація на впровадження досягнень науки і техніки, висока конкурентоспроможність виробленої продукції;

- високий рівень соціального захисту населення.

Процес трансформації однієї економічної системи на іншу, або процес переходу від однієї стадії до іншої в межах однієї системи передбачає певний перехідний період, упродовж якого формуються і зміцнюються елементи і форми нової економічної системи, і водночас відмирають, модифікуються елементи і форми старої системи. Такий стан характеризується як перехідна або трансформаційна економіка.

Дата добавления: 2014-01-07