Структура центральних органів влади Великого князівства Литовського

Основні терміни теми

«Коло» панів радних – палата Литовсько-Руського сейму, що складалася представників феодальної аристократії, урядовців, православних та католицьких єпископів.

«Коло» шляхти – палата Литовсько-Руського сейму, що складалася представників шляхти. До 1564 р. не мала чіткого порядку представництва. Відповідно до сеймової реформи 1564 р. шляхта мала обирати на повітових сеймиках по два посли від кожного повіту, яким виборці надавали інструкцію.

Пани-Рада – орган вищої влади ВКЛ, політичний вплив якого було закріплено в кінці 15 – на початку 16 ст. До компетенції Пани-Ради належало вирішення разом з князем найважливіших питань з державного управління. З зростанням значення Сейму вплив Пани-Ради на державне управління зменшується.

Посольська ізба (зборня) – палата Вального Сейму Речі Посполитої, складалася з представників шляхти. Кількість депутатів після Люблінської унії складала 170 осіб.

Сейм – представницький законодавчий орган влади. Існував у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій.

Сенат – палата Вального Сейму Речі Посполитої. До складу Сенату входили гнезненський і краківський (почергово з львівським) архієпископи, усі римо-католицькі єпископи, воєводи та каштеляни, та коронні і литовські міністри. Посади Сенаторів були довічними. На початку XVII століття в Сенаті нараховувалося 140 сенаторів.

Воєвода – місцевий адміністратор в Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, очолював адміністративно-територіальну одиницю – воєводство. Йому належала адміністративна, судочинна та військова влада. Воєводи були одночасно членами польського Сенату (а у Великому князівстві Литовському – членами Пани-Ради).

Тема № 3. Формування та розвиток органів влади Української козацької держави середини XVII – 60-х рр. XVIII ст.

План.

1. Розвиток органів влади Української козацької держави середини – другої половини XVII ст.

1.1.Формування та розвиток державності

1.2. Вищі органи влади

1.3. Структура козацького врядування центрального рівня

1.4. Місцеве врядування

2. Державні установи Гетьманщини початку – середини 60-х рр. XVIII ст.

2.1.Особливості розвитку державного устрою Гетьманщини початку – середини 60-х рр. XVIII ст.

2.2. Структура врядування Гетьманщини

2.3. Російські органи влади в управлінні Гетьманщиною

Дата добавления: 2014-01-07