Передача земельних ділянок в оренду

Використання земельної ділянки за цільовим призначенням

Тема 4. Менеджмент земельних ресурсів

1. Використання земельної ділянки за цільовим призначенням

2. Передача земельних ділянок в оренду

3. Оцінка вартості землі

Обґрунтовуючи напрями раціонального використання землі, потрібно враховувати екологічні чинники в цьому процесі. Ознакою сьогодення є переорієнтація функцій державних органів управління сільським господарством у країнах з розвиненою ринковою економікою від вирішення питань розвитку сільськогосподарського виробництва до розв'язання проблем забезпечення раціонального харчування населення та екологічної безпеки, складовою якої є раціональне використання землі.

До важливих напрямів раціонального використання землі й підвищення її родючості слід віднести:

— освоєння контурно-меліоративної та інших прогресивних систем і форм організації території, що забезпечують раціональніше використання землі;

— внесення органічних добрив та проведення інших заходів, спрямованих на збереження й підвищення родючості ґрунтів;

— дотримання екологічно безпечного сільськогосподарського виробництва;

— здійснення консервації сільськогосподарських угідь;

— очищення сільськогосподарських угідь від чагарників, дрібнолісся, каміння та поліпшення культурно-технічного стану земель;

— зняття, використання і збереження родючого шару ґрунту під час проведення робіт, пов'язаних з порушенням земель;

— здійснення вапнування, гіпсування, проведення агротехнічних, фітомеліоративних і гідротехнічних протиерозійних заходів;

— проведення заходів, спрямованих на боротьбу з водною, вітровою ерозією, селями, підтопленням, заболоченням, висушенням, ущільненням, забрудненням відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами.

Як свідчить практика, більшість колишніх членів реформованого КСП передають виділені в натурі земельні ділянки в оренду юридичній особі — правонаступнику КСП, засновника (чи засновників) якого вони добре знають і довіряють йому. Бажано організувати обговорення умов оренди землі на відкритому засіданні комісії з урегулювання земельних відносин до завершення розподілу земельних ділянок. На обговорення виносяться, зокрема, питання терміну оренди, розміру і форм виплати орендної плати.

Орендну плату в договорах рекомендується визначати у формі продукції та послуг. Продукція повинна враховуватися за внутрігосподарськими цінами. Для прискорення виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору України» від 3 грудня 2000 р. рекомендується, щоб орендар власним коштом профінансував видачу державних актів на право приватної власності на землю з подальшим поступовим утриманням суми витрат з орендної плати.

Згідно з іншим Указом Президента України від 13.09.2002 № 830/2002 орендна плата не може бути меншою ніж 1,5 % вартості земельного паю. На початку 2003 р. середня вартість одного гектара сільськогосподарських земель в Україні становила приблизно 8733 грн. Це означає, що середній розмір орендної плати" має становити близько 130 грн за гектар, або приблизно 520 грн на земельний пай. Згаданий Указ Президента України встановлює максимальний розмір землевпорядних робіт за видачу одного державного акта — п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило на 1.07.2000 р. 85 грн. Це означає, що вартість видачі одного державного акта в середньому може бути компенсована за рахунок менше ніж третини річної орендної плати.

Договори оренди ефективніше укладати на термін три—п'ять років. Оренда терміном до трьох років не дає орендарю можливості отримати дохід від поліпшення землі. Термін оренди понад п'ять років обмежує орендодавця у виборі орендаря, який може запропонувати кращі умови.

Після погодження всіх істотних умов починається розробка проектів договорів оренди землі. Доцільно, щоб проекти договорів розроблялися членами комісії з урегулювання земельних відносин або залученими для цього юристами. Слід пам'ятати, що проекти договорів оренди землі повинні складатися згідно з вимогами чинного законодавства України. Такі вимоги поставлені передусім Законом України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 р. Згідно з цим законом у договорі оренди землі обов'язково повинні передбачатися такі істотні умови:

1) об'єкт оренди (місце розташування й розмір земельної ділянки);

2) термін договору оренди;

3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок виплати і перегляду);

4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі;

5) умови повернення земельної ділянки орендодавцю;

6) наявні обмеження й обтяження щодо використання земельної ділянки;

7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

8) відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди однієї із зазначених умов може стати підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним. За бажанням сторін у договорі оренди земельної ділянки можуть бути зазначені й інші умови (якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторонами, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення договору оренди).

Для державної реєстрації договорів оренди юридична чи фізична особа (заявник) подає особисто або надсилає поштою до відповідного державного органу земельних ресурсів такі документи:

— заяву про державну реєстрацію договору оренди;

— договір оренди (у трьох примірниках);

— план (схему) земельної ділянки, яка здається в оренду (у трьох примірниках);

— копію державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності громадянина-орендодавця.

Державний орган земельних ресурсів, до якого подано документи для державної реєстрації договорів оренди землі, зобов'язаний не пізніше ніж за 20 днів з моменту їх отримання перевірити подані документи на відповідність чинному законодавству і за результатами перевірки підготувати висновок про можливість державної реєстрації договору або обґрунтований висновок про відмову в такій реєстрації та передати реєстраційну справу вико­навчому комітету відповідної ради або Київській чи Севастопольській міській державній адміністрації за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради чи Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Дата добавления: 2014-01-07