Служба постачання на підприємстві

Сутність, завдання й функції закупівельної логістики

Тема 5: Закупівельна логістика

5.1 Сутність, завдання й функції закупівельної логістики

5.2 Служба постачання на підприємстві

5.3 Механізм функціонування закупівельної логістики

5.4 Аналіз, визначення потреби й розрахунки кількості матеріалів, що замовляють

5.5 Вибір методу закупівель

5.6 Проблема: закупівлі або організація власного виробництва

5.7 Одержання пропозицій й їхня оцінка

5.8 Основні вимоги до вибору постачальника

5.9 Оцінка результатів роботи з постачальниками

5.10 документальне оформлення замовлення й поставок

5.11 Перевірка якості й кількості отриманої продукції

5.12 Правові основи закупівель

Закупівельна логістика – це керування матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами, товарами.

Основні завдання закупівельної логістики укладаються в тім, щоб: 1) визначати необхідний обсяг, асортименти й раціональний режим надходження матеріальних ресурсів на підприємство, а також гранично припустимі ціни й інші витрати по закупівлі й доставці продукції; 2) вибирати виходячи із цього найбільш прийнятних постачальників, погоджувати всі умови поставки й укладати договори, що фіксують досягнуту згоду; 3) витримувати обґрунтовані строки закупівлі сировини й комплектуючих виробів;4) забезпечувати точна відповідність між кількістю поставок і потребами в них; 5) дотримувати вимог виробництва по якості сировини й комплектуючих виробів; 6) організовувати ефективне постачання ресурсами робочих місць; 7) контролювати економічні параметри процесу постачання й вишукувати нові можливості по зниженню витрат, пов'язаних з рухом вхідних матеріальних ресурсів.

У відносинах з постачальниками рекомендується дотримуватися наступних принципів партнерства:

1. Звертатися з постачальниками так само, як із клієнтами фірми.

2. Не забувати демонструвати на ділі спільність інтересів.

3. Знайомити постачальника зі своїми завданнями й бути в курсі його ділових операцій.

4. Проявляти готовність допомогти у випадку виникнення проблем у постачальника.

5. Дотримувати прийняті на себе зобов'язання.

6. Ураховувати в діловій практиці інтереси постачальника.

7. Підтримувати по можливості стабільні контакти в діловій сфері.

8. Чітко контролювати постачальника по виконанню їм своїх зобов'язань.

9. Вчасно інформувати постачальника про виникаючі відхилення і їхні економічні наслідки.

Будь-яке підприємство, як виробниче, так і торговельне, у якому обробляються матеріальні потоки, має у своєму складі службу постачання, що здійснює закупівлю, доставку й тимчасове зберігання споживаної господарюючим суб'єктом продукції: сировини, напівфабрикатів, товарів народного споживання. Як елемент макрологістичної системи служба постачання встановлює господарські зв'язки з постачальниками, погоджуючи техніко-технологічні, економічні, організаційні й правові питання, пов'язані з поставкою товарів. Працюючи в контакті зі службами збуту постачальника й транспортних організацій, служба постачання забезпечує входження підприємства в макрологістичну систему.

Служба постачання, будучи елементом її підприємства, що організувало, повинна органічно вписуватися в мікрологістичну систему, що забезпечує проходження матеріального потоку в ланцюзі “постачання – виробництво - збут”(або для оптових торгово-посередницьких організацій “закупівля - доробка - продаж”). Сучасні системи організації виробництва й матеріально - технічного забезпечення й реалізації продукції забезпечують можливість узгодження й оперативного коректування планів і дій постачальницьких, виробничих і збутових ланок у масштабі підприємства з урахуванням постійних змін у реальному масштабі часу.

Ланцюг “постачання – виробництво - збут” повинна будуватися на основі сучасної концепції маркетингу, тобто спочатку повинна розроблятися стратегія збуту, потім, виходячи з її, стратегія розвитку виробництва й уже потім - стратегія виробництва.

Для забезпечення підприємства предметами праці необхідно вирішити, що, скільки, у кого, на яких умовах закупити. Крім того, необхідно виконати роботи: укласти договір; проконтролювати виконання договору; організувати доставку; організувати складування і забезпечення робочих місць.

Існує два варіанти організації постачання. У першому випадку функції постачання реалізуються різними підрозділами підприємства. Питання, що й скільки закупити, вирішується дирекцією по виробництву. Тут же виконуються роботи зі складування закуплених предметів праці. Питання, у кого й на яких умовах закупити, вирішується дирекцією по закупівлях. Тут же укладаються договори, контролюється їхнє виконання, організується доставка закуплених предметів праці. У результаті функція керування матеріальним потоком у процесі постачання підприємства сировиною й матеріалами розділений між різними службами і її ефективною реалізацією утруднена.

Другий варіант припускає зосередження всіх функцій постачання підприємства в одних руках, наприклад у дирекції по матеріально-технічному постачанню. Така структура створює широкі можливості логiстичної оптимізації матеріального потоку на стадії закупівель предметів праці.

Важливою функцією постачання різних фірм є вибір постачальника для компанії. Такий вибір здійснюється в цей час декількома способами. Перший спосіб – аналіз можливих варіантів і пропозицій здійснює торговельний агент фірми, відповідальний за закупівлі. Він вибирає постачальника, виходячи, насамперед, з найбільш низьких закупівельних цін, робить замовлення, стежить за його виконанням і намагається розв'язати виникаючих проблеми.

Другий спосіб укладається в колегіальному обговоренні можливостей і потреб у поставках. Аналіз проводиться як на рівні відділу закупівель компанії, так і на рівні взаємодії цього відділу з виробничим і відділом контролю якості продукції.

Третій спосіб застосовується в основному при забезпеченні постачання компанії з нового, погано вивченого ринку. Подібна ситуація може зложитися при виникненні потреби в принципово новому для компанії сировина й комплектуючих. Така потреба з'являється при диверсифікованості виробництва й розробці принципово нової продукції, а також при здійсненні закупівель по імпорті або в не вивченому фірмою регіоні. У цих випадках відділ закупівель або торговельний агент звертаються у фірму, що виконує посредническі функції. Фірми-посередники за попередньо обговорену плату знаходять можливих постачальників (або споживачів продукції), дають консультації по юридичному й фінансовому аспектах передбачуваних угод. Фірми-посередники, одержавши повноваження від компаній-клієнтів, можуть брати на себе організаційну й фінансову сторону угоди за обговорений відсоток прибутку або деяку частку від суми контракту. У цьому випадку вони стежать за кількістю і якістю поставок, піклуються про своєчасну доставку, можуть надавати послуги по складуванню, комплектуванню, упакуванню, сортуванню.

Дата добавления: 2014-01-07