Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів

Взаємодія комп'ютерів в мережах відбувається відповідно до певних правил обміну повідомленнями та їх форматами, тобто відповідно до певних протоколів. Ієрархічно організовану сукупність протоколів, що вирішують завдання взаємодії вузлів мережі, називають стеком комунікаційних протоколів.

Модель OSI представляє хоч і важливу, але лише одну з багатьох моделей комунікацій. Ці моделі та пов'язані з ними стеки протоколів можуть різнитися за кількістю рівнів, їх функціями, форматами повідомлень, сервісами, що надаються на верхніх рівнях та іншими параметрами.

Існує достатньо багато стеків протоколів, що широко використовуються в мережах. Це і стеки за міжнародними чи національними стандартами, і фірмові стеки, що набули поширення завдяки поширеності устаткування тієї або іншої фірми. Прикладами популярних стеків протоколів є стек TCP/IP, що використовується в мережі Інтернет і в багатьох мережах на основі операційної системи UNIX, стек OSI міжнародної організації зі стандартизації, стек IPX/SPX фірми Novell, стек DECnet корпорації Digital Equipment та інші.

Використання в мережі певного стеку комунікаційних протоколів багато в чому визначає можливості мережі та її характеристики. В невеликих мережах може використовуватися виключно один стек. В крупних корпоративних мережах, що об'єднують різні мережі можуть паралельно використовуватися кілька стеків.

В комунікаційному устаткуванні реалізуються протоколи нижніх рівнів, які є більш стандартизованими, ніж протоколи верхніх рівнів, і це є передумовою для успішної спільної роботи устаткування від різних виробників. Перелік протоколів, що підтримуються тим або іншим комунікаційним пристроєм, є однією з важливих характеристик цього пристрою.

Комп'ютери реалізовують комунікаційні протоколи у вигляді відповідних програмних модулів мережної операційної системи, наприклад, протоколи канального рівня, як правило, виконано у вигляді драйверів мережних адаптерів, а протоколи верхніх рівнів у вигляді серверних та клієнтських компонентів мережних сервісів.

Вміння добре працювати в середовищі тієї або іншої операційної системи є важливою характеристикою комунікаційного устаткування. Часто можна прочитати в рекламі мережного адаптера або концентратора, що він розроблявся спеціально для роботи в мережі Windows або UNIX. Це означає, що розробники апаратури оптимізували її характеристики для тих протоколів, які використовуються в цій мережній операційній системі, або до даної версії їх реалізації, якщо ці протоколи використовуються в різних ОС. Із-за особливостей реалізації протоколів в різних ОС, як одна з характеристик комунікаційного устаткування використовується його сертифікація на можливість роботи в середовищі даної ОС.

На нижніх рівнях - фізичному і канальному - практично у всіх стеках використовуються однакові протоколи. Це добре стандартизовані протоколи Ethernet, Token Ring, FDDI та інші, які дозволяють використовувати у всіх мережах одну і ту ж апаратуру.

Протоколи мережного і вищих рівнів існуючих стандартних стеків є більш різноманітними і, як правило, не відповідають тому, що рекомендовано моделлю OSI - розподіленню на рівні. Зокрема, в цих стеках функції сеансового і представницького рівня зазвичай об'єднані з прикладним рівнем. Така невідповідність пов'язана з тим, що модель OSI з'явилася як результат узагальнення існуючих і реально працюючих стеків, а не навпаки.

Коротко розглянемо особливості існуючих комунікаційних протоколів.

Дата добавления: 2014-01-07