Будова колоїдної частинки

Колоїдні частинки мають дуже розвинену поверхню і в наслідок цього значну поверхневу енергію. За рахунок чого вони можуть взаємодіяти з іншими частинками, що знаходятьсяу воді. Оскільки, гідрофобні колоїдні частинки не мають на своїй поверхні закріплених молекул води

(гідратних оболонок), то завдяки поверхневій (фізичній) енергії вони можуть сорбувати на своїй поверхні іони деякого знаку заряду. Ці іони називаються ко-іонами, які щільно зв‛язані з частинкою і утворюють на її поверхні адсорбційний шар іонів. Сама частинка називається ядро, а ядро разом з адсорбційним шаром іонів - гранула.

Іони адсорбційного шару надають деякий знак заряду, в наслідок цього навкруги гранули за рахунок електростатичних сил формуєьться шар іонів з протилежним знаком заряду, проти – іон. Ці іони не звязані щільно з гранулою і разом з нею в цілому називаються міцелою. Оскільки кількіть іонів адсорбційного і дифузійного шару однакова, то в цілому міцела нейтральна

Міцела характеризується двома потенціалами.

1. Падіння потенціалу від границі ядра до зовнішньої границі дифузійного шару називається термодинамічним потенціалом .
2. Падіння потенціалу від границі адсорбційного до границі дифузійного шару називається ізокінетичним потенціалом .
3. Завдяки тепловому руху молекул води, вони ударяють по колоїдним частинкам, в наслідок чого частинки рухаються у воді (броунівський рух).

Завдяки такому руху частина іонів дифузійного шару, які не щільно звязані з міцелою, відстає від неї і утворює дисбаланс між кількістю іонів адсорбційного шару і кількістю іонів дифузійного шару. В наслідок цього міцела набуває деякого потенціалу, який відповідає .

Оскільки колоїдні частинки внаслідок цього мают ь деяку величину однакового знаку заряду , то вони постійно відштовхуються одна ід одної і колоїдна система набуває агрегативної та кінетичної стабільності, тобто протягом тривалого часу частинки не укрупнюються, відштовхючись одна від одної і не осідають (седиментують).

Дата добавления: 2014-01-07