Значення і напрями аналізу національної економіки

План

1. Необхідність та завдання аналізу економіки

2. Напрями аналізу економіки

1. Необхідність та завдання аналізу економіки

Національна економіка є складною системою, являє со­бою сукупність взаємозв’язаних сфер, галузей і секторів народного господарства. У сучасних умовах функціонування економіки, в процесі ринкових перетворень виникає потреба у постійному моніторингу на макрорівні, суттєво посилюється макроеконо­мічний аспект аналізу.

Аналіз національної економіки зумовлено необхідністю:

· оцінки реальних ринкових перетворень;

· проведення ефективної структурної політики;

· створення умов і стимулів для ефективного функціонування суб’єктів ринкової економіки;

· розроблення індикативних та стратегічних планів, а також прогнозування соціально-економічного розвитку;

· корегування макроекономічних концепцій і розроблення нових.

Розрізняють аналіз економіки ex post та ex ante. Аналіз ex post є фактично національним рахівництвом, в межах якого визначаються основні макроекономічні параметри, одержується інформація про результати функціонування економіки. Методичною основою аналізу ex post є система національного рахівництва (СНР).

Аналіз ex ante дає змогу визначити закономірності формування макроекономічних параметрів, розробити пропозиції щодо пев­них заходів регулювання та контролю, корегувати існуючі та розробляти нові макроекономічні концепції.

Об’єктом аналізу економіки є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються на макрорівні.

Предметом аналізу є розробка методології та методики визначення основних показників, які характеризують стан та закономірності розвитку національної економіки.

Аналіз економіки охоплює дослідження: структури і динаміки основних макроекономічних показників; стану товарного ринку та механізму його рівноваги; ринку праці та основних процесів на ньому; фінансового ринку та його основних індикаторів; темпів, чинників, потенціалу економічного зростання та ефективності структурних зрушень; основних макроекономічних процесів — інвестицій, інфляції, заощаджень тощо.

Основними завданнями аналізу економіки є:

¨ визначення тенденцій макроекономічного розвитку;

¨ виявлення ресурсів економічного зростання у майбутньому;

¨ корегування існуючих і розроблення нових макроекономічних концепцій;

¨ узагальнення світового досвіду моніторингу на макрорівні;

¨ виявлення причинно-наслідкових зв’язків в економіці, найважливіших чинників, які суттєво впливають на економічну ситуацію.

Розв’язання перелічених завдань дасть змогу комплексно характеризувати макроекономічні ринки й оцінити вплив на їх становлення і розвиток різних чинників.

Аналіз економіки все частіше є попереджувальним. Тобто він дає можливість передбачити найімовірніші наслідки економічних процесів і приймати рішення щодо їх корегування, оцінити можливі економічні наслідки реалізації різних варіантів прогнозів.

2. Напрями аналізу економіки

Аналіз економіки на макрорівні здійснюється за такими напрямами:

· аналіз матеріальних і грошових потоків у складній моделі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу;

· основні макроекономічні показники, їх класифікація та взаємозв’язок;

· аналіз основних структурних співвідношень на макрорівні: між окремими галузями і регіонами, споживанням і нагромадженням. Виявлення чинників нагромадження;

· аналіз товарного ринку і секторної структури ВВП, структури ВВП за категоріями виробництва, доходів і кінцевого використання. Аналіз агрегованої моделі міжсекторних взаємозв’язків на макрорівні;

· визначення макроекономічної рівноваги на товарному ринку, аналіз чинників сукупного попиту і пропозиції;

· аналіз фінансового ринку: показники стану грошово-кредит­ного ринку, визначення вартості грошей, рівновага на грошово-кредитному ринку. Аналіз основних індексів фондового ринку. Аналіз валютного ринку, реального і номінального обмінних курсів, чинників, що на них впливають;

· аналіз ринку праці: показники ринку праці — зайнятість, безробіття, продуктивність праці, чинники продуктивності праці. Аналіз механізму рівноваги на ринку праці;

· аналіз соціальних індикаторів: реального доходу домашніх господарств, індексу людського розвитку, прожиткового мінімуму. Аналіз основних причин економічної нерівності. Необхідність соціального захисту населення;

· аналіз макроекономічних процесів: інвестиційної діяльності, структури капіталовкладень, форм і чинників інвестування. Аналіз чинників заощаджень домашніх господарств. Аналіз інфляції. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності, динаміки і структури зовнішньої торгівлі;

· зіставлення макроекономічних показників країни з аналогіч­ними показниками розвинутих країн, виявлення величини та при­чин відхилення.

Дата добавления: 2014-01-07