Висушені подрібнені або у вигляді сухого порошку

Для виготовлення настоїв і відварів суха лікарська сировина подрібнюється: трава, листки, квіти — до розмірів часточок 5 мм, корені, стебла, кора ^ до 3 мм, плоди, насіння — до 0,5 мм.

Одиниця виміру в домашніх умовах — ложка столова (15-20 г) або чайна (5-10 г), якою вимірюється подрібнена сировина, що засипається в підігрітий емальований посуд,

3. Збори: вітамінний, грудний_> апетитний, потогінний, проти-гемороїдальний,
нирковий, заспокійливий та ін. У розфасованому вигляді і рекомендаціями щодо способів
приготування їх можна придбати б аптеках.

4. Бальзами — рідини, які одержують шляхом настоювання на спирті лікарських і
ароматичних рослин. Відомі рижський, московський, російський, білоруський бальзами,
арашан, бальзам Бітнера та ін. Таку ж основу можуть мати безалкогольні, тонізуючі й
освіжаючі напої.

5. Рослинні соки — дрібно порізані рослини, свіжі овочі, плоди, корені і клубні
(картопля, редька, сельдерей та ін.) пропускають через м'ясорубку або соковижималку.
Одержану кашку віджимають через шматок тканини, до залишку додають невелику
кількість води і ще раз віджимають,

6. Сиропи — густі, прозорі, солодкі рідини, які готують шляхом змішування
цукрового сиропу з лікарськими екстрактами, настоями або фруктовими харчовими
екстрактами. Потім їх проціжують через щільну тканину або фільтрують через паперовий
фільтр, Розлитий у сухі стерильні склянки холодний сироп можна законсервувати,
додавши спирт.

Сиропи застосовують самостійно як відхаркуючий лікарський засіб (сироп алтсйний, тлі.) і як добавку в мікстури, настої, відвари з метою усунення неприємного смаку.

7. Настої і відвари — не водні витяжки з лікарської сировини або водні розчини
екстрактів. Настої готують з м'яких частин рослин (трава, листя, квіти), які легко віддають
у розчин діючу речовину. Можна приготувати настої з грубих частин (стебла, кора*
корені, кореневища), коли вилучаються леткі речовини (ефірні масла або речовини, що
розкладаються під впливом високої температури, наприклад, глюкозиди).

Готують настої з розрахунку 1:10 (толокнянка, листя наперстянки); 1:30 (трава чорногорки, весняного горицвіту, конвалії, корені і кореневища валеріани тощо); 1:40 (рослин, які містять сильнодіючі речовини, наприклад, кореня іпекакуани).

Відвар готують із грубих частин рослин (корені, кореневища, кора, стебла трав'янистих рослин), які не містять летких діючих речовин, або речовин, які швидко руйнуються при тривалому нагріванні (корінь істоду, валеріани). Відвари звичайно готують з розрахунку 1:10^ рідше — 1:30.

Готують відвари і настої в емальованому посуді з кришкою. Зважений подрібнений матеріал поміщають у посуд, заливають потрібною кількістю окропу і ставлять на водяну баню: настої — на 15 хв., відвари — на 30 хв. Потім посуд знімають з водяної бані і охолоджують. Охолоджені настої (а відвари у гарячому вигляді) проціжують через цідилку, вату; додають до потрібного об'єму води і вживають.

Настої можна готувати і холодним способом: подрібнені частини рослин заливають холодною кип'яченою водою і настоюють у закритому посуді 4-8 годин. Потім настій фільтрують через марлю.

Дозують настої і відвари столовими, десертними і чайними ложками. Зберігати їх потрібно в темному прохолодному місці не більше 3-4 днів.

8. Настойки — прозорі, рідкі (спиртові, спиртово-водні або спиртоефірні) витяжки
з рослинної сировини, які одержують без нагрівання і видалення екстракту.

Готують настойки з розрахунку 1:5 або 1:10. Настоювання здійснюють при температурі 20°С у добре закритому посуді, уникаючи впливу прямих сонячних променів, при періодичному збовтуванні і перемішуванні; потім проціджують. Залишок сировини віджимають і одержану рідину додають до процідженої. Одержану настойку фільтрують. Вона повинна мати запах і смак рослини, з якої готують настойку.

Зберігається в темному місці і в добре закритих склянках при кімнатній температурі. Вживаються настойки у вигляді крапель (у середньому в 1,0 мл. настойки міститься 40 крапель).

9. Екстракти — концентровані витяжки з рослинної сировини.

Питання для самоперевірки

/, Поясніть, у чому сутність фітопрофілактики?

2. У чому полягають переваги природних засобів над синтетичними лікарськими
препаратами?

3. Дайте біохімічну характеристику фармакологічним і цілющим властивостям рослин.

4. Обгрунтуйте роль рослинних вітамінів у оздоровленні людського організму.

5. Назвіть основні форми лікарських засобів і охарактеризуйте найважливіші способи їх
приготування.

Література

1. Ковалева Н.Г. Лечєние растениями. -М, 1971.-346 с.

2. Оболенский А.П. Общая и частиая фитогтрофнлактика//Твоє здоровье. — 1991. — №10.

3. С. 5-9.

4. Попов О.П. Лікарські рослини в народній медицині. - К., - 1965 - 340 с

5. Синяков А. Лечебньтй гербарий //Гармония. — 1991, — №2. — С. 60-61.

Дата добавления: 2014-01-07