Середовище існування –сукупність умов, в яких живуть окремі особини, популяції, угрупування організміврізних видів

4.

Є чотири основні середовища існування:

Наземно-повітряне – найрізноманітніше за умовами, провідна роль належить освітленості, температурі, вологості та газовому складу атмосфери.

Освітленість: у сонячному спектрі розрізняють три ділянки – ультрафіолетову (згубно діють на організм, поглинає озоновий шар, у малих кількостях потрібні для синтезу вітаміну Д), видиму (рослини здійснюють фотосинтез), інфрачервону (джерело теплової енергії, комахи, земноводні, плазуни використовують для підвищення температури тіла). Рослини по адаптації до освітленості ділять на: світлолюбні ( береза,сосна ), тіньолюбні ( плаун, смерека ), тіньовитривалі ( дуб, липа, бузок ).

Адаптації тварин: “денна група” ( добре розвиненийзір,яскравезабарвлення, розрізняють кольори) і “нічна група” (очі редуковані, або навпаки, великі, не розрізняють кольорів).

Температура: впливає на температуру тіла організмів, визначає швидкість реакцій обміну речовин. Для більшості оптимальними є межі +10 +30 градусів. У стані анабіозу організми можуть витримувати від –200 до +100 градусів – спори бактерій, цисти найпростіших.

Анабіоз – стан організму, при якому відсутні помітні прояви життєдіяльності внаслідок гальмування процесів обміну речовин, супроводжується втратами води.

По відношенню до температури види є: холодостійкі (бактерії, мохи, лишайники, членистоногі, які мають певні пристосування: у рослин тундри, високогір’я стебло низьке, стелиться по Землі, їхній клітинний сік містить багато цукрів, які знижують температуру замерзання цитоплазми;

У комах функцію “антифризу” виконує гліцерин, який накопичується в їхній гемолімфі; комахи північних широт часто мають чорне забарвлення, що сприяє кращому поглинанню сонячних променів; тварини холодних регіонів мають добре розвинений волосяний або пір’яний покрив, жировий прошарок) та теплолюбні ( бактерії, ціанобактерії, членистоногі гарячих джерел, які можуть витримувати до +80 градусів).

Терморегуляція – здатність підтримувати стале співвідношення між виробленням чи поглинанням тепла та його витратами. Вона є:

Хімічна – забезпечується збільшенням вироблення тепла у відповідь на зниження температури середовища (завдяки скороченню м'’язів, чи швидкому розщепленню запасних органічних сполук).

Фізична – зумовлена змінами рівня тепловіддачі (регуляція положення волосяного покриву, пір’я, діаметра капілярів шкіри, потовиділення, транспірація у рослин).

Залежно від рівня теплопродукції тварини є теплокровні ( ссавці, птахи, у них механізми теплорегуляції добре розвинені, що дозволяє їм підтримувати сталу температуру тіла) і холоднокровні ( безхребетні, риби, земноводні, плазуни, рівень обмінних процесів нижчий, тому температура тіла залежить від довкілля).

Вологість: у процесі пристосування в організмів виробилися адаптації до економного споживання вологи і підтримання її вмісту на сталому рівні. У вищих рослин посушливих місць коренева система розгалужена і здатна проникати на значну глибину (верблюжа колючка) або розгалужена у поверхневих шарах (кактуси). У них зменшена площа листкової пластинки, листя видозмінені на голки, лусочки. Деякі рослини (кактуси, алое) накопичують воду в листі, стеблах, деякі переживають несприятливий період у вигляді підземних пагонів (кореневищ, цибулин), тоді як їх наземна частина відмирає. Скидаючи листя, дерева і кущі зменшують випаровування. Тварини дістають вологу через пиття, з їжею, в результаті розщеплення жирів. Утриманню вологи сприяють покриви тіла, активність вночі, а не в день, здатність впадати в діапаузу.

Є: вища водяна рослинність ( латаття, ряска, елодея), вологолюбні ( росичка, болотні, зозулин льон), посухостійкі ( ковила, кактуси).

Тварини вологолюбні (мокриці, земноводні), сухолюбні ( павуки, плазуни), посухостійкі ( більшість тварин).

Газовий склад повітря: у повітрі кисню 21%, вуглекислого газу 0,03%, азоту 78%. Кисень необхідний для аеробного дихання, за його нестачі можуть виживати лише анаеробні організми. Вуглекислий газ забезпечує фотосинтез, але підвищення його концентрації гальмує процеси дихання, підвищує температуру атмосфери. Разом з викидами автотранспорту, підприємств, у повітря потрапляє метан, сірководень, аміак, оксиди сірки, азоту, які негативно впливають на організми.

Дата добавления: 2014-01-07