Визначення фактичної виробничоїпотужності РОВ ВАТ АТП

Виробнича потужність РОВ ВАТ АТП може бути визначена максимально можливим об­сягом робіт, що виконуються власними силами, у грошовому вимірі, виходячи із середньорічної вартості активних фондів РОВ ВАТ АТП і розрахункового (прогресивного) показника фондовіддачі за формулою

М_р = Ф_рfр, (5.3)

Де

М_р — середньорічна виробнича потужність РОВ ВАТ АТП у розрахунковому році, тис. грн; Ф_р — середньорічна вартість активних фондів РОВ ВАТ АТП у розрахунковому році, тис. грн; fр — розрахунковий (прогресивний) показник фондовіддачі з 1 грн вартості активних фондів РОВ ВАТ АТП.

Середньорічну вартість активних фондів РОВ ВАТ АТП у розрахунковому році визначають на підставі даних статистичної звітності, яка враховує їх вартість на кінець базового (початок розрахункового) року, очікувані надхо­дження і вибуття фондів протягом року, за формулою

å Ф _н ×t å Фв ×t₁

Ф_Р = Ф_ПР + ¹ _____ 1____ (5.4)

12 12

Де:

Ф_пр — вартість активних фондів РОВ ВАТ АТП на початок року;

Ф_н — вар­тість активних фондів, що надходять у кожному місяці протягом розрахунко­вого року;

t — кількість місяців до кінця року, протягом яких передбачається експлуатація фондів, що надходять;

Ф_в — вартість активних фондів, які вибу­вають у кожному місяці розрахункового року;

t₁— кількість місяців, що за­лишились до кінця року з моменту вибуття фондів.

У разі надходження нових фондів щоквартально середньорічну вартість їх визначають множенням вартості фондів, які надійшли за квартал, на кількість місяців їх дії, починаючи з середини кварталу до кінця року, і діленням отрима­ного результату на 12. Аналогічно визначають і середньорічну вартість актив­них фондів, запланованих для списання (вибуття). Вартість активних фондів обчислюють за балансовою вартістю їх, тобто за початковою вартістю або віднов­ною, якщо фонди пройшли переоцінку, яку роблять раз на 10—12 років.

Прогресивний показник фондовіддачі (f_р) за поточний (розрахунковий) рік має враховувати місцеві умови діяльності ВАТ АТП, кваліфікацію робітничих кадрів та ін., а головне — відображати максимально можливий рівень викори­стання активних фондів і зміни рівня механооснащеності праці. Виходячи з цього, розрахункове значення прогресивного показника фондовіддачі можна визначити за формулою

f_р = f₀ ×К₁ × К₂, (5.5)

де:

f₀ — фактичний показник фондовіддачі з 1 грн вартості активних фондів у базовому році;

К₁ — коефіцієнт переходу від фактичного до прогресивного рівня показника фондовіддачі, що залежить від резервів у використанні технологіч­ного устаткування;

К₂ — коефіцієнт зміни рівня механооснащеності праці. Фак­тичний показник фондовіддачі в базовому році становить:

f₀ = Р₀/Ф₀ (5.6)

де:

Р₀ — обсяг ремонтно-обслуговуючих робіт, виконаний з ТО і ремонту авто­мобілів ВАТ АТП власними силами в базовому році, тис. грн;

Фо — середньо­річна балансова вартість активних фондів, що використовуються в базовому році, тис. грн.

Визначення коефіцієнта К₁. Резерв у використанні технологічного устат­кування можна визначити на підставі порівняння фактично відпрацьованих устаткуванням годин із плановим режимом його роботи. При визначенні ре­зерву треба враховувати передбачену змінність, технологічні перерви, час на підготовку устаткування до роботи на початку зміни і здачу його наприкінці зміни, а також перерви протягом зміни для виконання ТО устаткування.

Таким чином, цей коефіцієнт дорівнює:

Т_Р -Т_Ф

К₁ = 1+А ----------, (5.7)

Т_Ф

Де:

Т_Р, Т_Ф— відповідно річний розрахунковий (плановий) і фактичний фонди часу корисної роботи технологічного устаткування;

А — коефіцієнт залежності між збільшенням річного фонду робочого часу устаткування і фондовіддачею з одиниці вартості активних фондів.

Застосування коефіцієнта А пояснюється тим, що збільшення фондовіддачі не точно пропорційне збільшенню часу робо­ти машин. Наприклад, при зміні режиму роботи мийної установки з одно­змінного на двозмінний її продуктивність збільшується не в два рази, а трохи менше. Тому при врахуванні резервів, які збільшують фондовіддачу а, отже, і виробничу потужність РОВ за рахунок збільшення часу роботи устаткування порівняно з фактичним, треба ввести знижувальний коефіцієнт А.

За даними практики роботи АТП коефіцієнт А, залежно від співвідношення Т_Р, / Т_Ф, може бути рекомендований у таких значеннях:

ТР, / ТФ	1—1,1	1,1—1,2	Понад 1,2
А	0,9	0,8	0,7

Середньооблікову кількість технологічного устаткування визначають ділен­ням кількості одинице-днів перебування в ВАТ АТП устаткування на кількість календарних днів у році. Розрахунковий річний режим технологічного устат­кування Тр обчислюють відповідно до діючих у даній організації норм. Якщо Г_ф > Г_р, то до уваги треба брати, що Т_р/Т_ф = 1, інакше кажучи, в цьому разі має бути збережений досягнутий рівень використання технологічного устаткуван­ня. Відомо також, що у ВАТ АТП ще є тривалі простої устаткування та ремонт­но-обслуговуючих робітників через несвоєчасну доставку запасних частин і ма­теріалів, відсутність фронту робіт тощо. Ці простої досягають 25—30 % і більше. Для їх ліквідації у ВАТ АТП розробляють організаційно-технічні заходи, ви­вчення яких дає змогу повніше враховувати резерви використання технологічного устаткування. У разі тривалих внутрішньозмінних простоїв (понад 20 %) у розрахунках може бути врахована лише часткова ліквідація внутрішньозмінних простоїв у перший рік за умови повного усунення їх у на­ступні роки.

Визначення коефіцієнта К₂. Коефіцієнт К₂, що враховує вплив зміни рівня механооснащеності праці на розрахунковий рівень фондовіддачі, можна знай­ти з виразу

К₂ = О₀/О_потр, (5.8)

Де

О₀ — механоооснащеність праці базового року;

О_потр — потрібна механооснащеність праці для забезпечення заданого рівня продуктивності праці у роз­рахунковий рік при незмінній структурі робіт з ТО і ремонту автомобілів.

Зміст цього виразу полягає в тому, що коли рівень фактичної механо­оснащеності праці виявиться вищим, ніж потрібний, то коефіцієнт К₂ буде більшим від 1 і рівень фондовіддачі підвищиться. Якщо ж фактична механооснащеність праці менша, ніж потрібно для забезпечення планованого виробітку, то коефіцієнт К₂ стає меншим від 1 і відповідно знизиться планований рівень фондовіддачі.

Фактична механооснащеність праці дорівнює:

О₀ = Ф₀/R₀, (5.9)

Де

Ф₀ — середньорічна вартість технологічного устаткування РОВ у базовому році, тис. грн;

R₀ — кількість робітників, зайнятих на ТО і ремонті автомобілів у базовому році.

Якщо є потреба забезпечити плановану продуктивність праці, потрібна ме­ханооснащеність праці становить:

О_потр = П_П/(fоК₁), (5.10)

де

П_п — плановий виробіток одного ремонтно-обслуговуючого робітник;

fо — фактичний показник фондовіддачі у базовому році;

К₁ — коефіцієнт, що ви­значається за формулою (5.7).

Вираз (5.3) з урахуванням виразів (5.7)—(5.10) можна записати у вигляді:

12 12

å Ф _н ×f å Фв ×f₁ Р₀ Т_р - Т_Ф О₀

М_Р = (Ф_ПР + ¹ ------- - 1 ____) ------ (1+ А ----------) -------,

12 12 Ф₀ Т_Ф О_потр

Визначення потрібної виробничої потужності РОВ ВАТ АТП.

Середньорічну виробничу потужність РОВ ВАТ АТП, потрібну для виконання планованого обсягу ремонтно-обсл уговуючих робіт, можна знайти за формулою:

П_В =Р_П / К_ВП, (5.11)

Де:

Р_п — планований річний обсяг ремонтно-обслуговуючих робіт ВАТ АТП, що

виконуються власними силами, млн грн;

К_вп — коефіцієнт використання виробничої потужності РОВ на планований рік.

Значення К_вп на планований рік можна визначити на підставі аналізу фактичного коефіцієнта використання потужності в базовому ( К_вб ) і розрахунковому (К_{В РОЗ}) роках, а також максимально можливого коефіцієнта використан­ня виробничої потужності (К_В mах), додержавши при цьому таких умов:

К_В mах =1 > К_вп >К_вб

Коефіцієнт використання потужності в базовому році становить:

К_вб = Р₀/М₀.

Фактичний коефіцієнт використання потужності у розрахунковому році до­рівнює:

К_{В РОЗ} ⁼ Р_П / М_Р

Де

Р_п — планований річний обсяг ремонтно-обслуговуючих робіт ВАТ АТП, що виконуються

власними силами в розрахунковому році.

Виробнича потужність РОВ, визначена за формулою (5.11), дає змогу дійти висновку про ступінь реальності встановленого плану на ТО і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту.

Приклад *. Визначити фактичну і потрібну виробничу потужність РОВ ВАТ АТП.

Розв'язання. Обсяг робіт з ТО і ремонту автомобілів, виконаних власними силами в базовому 1998 р., за даними річного звіту становив 50 млн грн. На балансі ВАТ АТП на 01.01.98 активні фонди РОВ становлять 110 млн грн. Надійшло протягом 1998 р. на суму 6 млн грн, у тому числі за кварталами: І — 1 млн грн; II — 2 млн грн; III — 2 млн грн; IV —1 млн грн. Вибуло протягом 1998 р. на суму 10 млн грн, у тому числі за кварталами: І — 2млн грн; II — 2 млн грн; III — 2 млн грн; IV — 4 млн грн.

* Наведені цифри тут і далі умовні.

Отже, середньорічна вартість активних фондів РОВ, що використовувалась в базо­вому 1998 р., з урахуванням виразу (5.4) становить Ф₀ = 108,7 млн грн.

Наявність активних фондів на 01.01.99 (згідно зі звітом за 1998 р.) — 105 млн грн. Очікуване надходження в 1999 р. — на суму 12 млн грн, у тому числі за кварталами: І — 1 млн грн; II — 2 млн грн; III — 5 млн грн; IV — 4 млн грн. Заплановано до списання в 1999 р. на суму 16 млн грн, у тому числі за кварталами: І — 4 млн грн; II — 2 млн грн; III — 5 млн грн; IV — 5 млн грн.

Тоді середньорічна вартість активних фондів РОВ, що використовувалась в 1999 р., становить Ф_р =103 млн грн (за формулою (5.4)).

Очікувана наявність активних фондів РОВ на 01.01.99— 111 млн грн.

Фондовіддача з 1 тис. грн фондів у 1998 р. становить:

fо = Ро/Фо = 50/108,7 = 0,46.

Зростання фондовіддачі залежно від резервів у використанні технологічного устат­кування визначаємо з виразу:

Т_Р –Тф Тр

А ---------- = А ----- - 1 = 0,9 (1,1-1) =0,09

Тф Тф

Коефіцієнт переходу від фактичного до прогресивного рівня показника фондовід­дачі становить:

Т_Р –Тф

К₁₌ 1+А ------ =1 +0,09=1,09

Тф

Фактична механооснащеність праці дорівнює:

0_О = Фо/Rо= 108,7/51 = 2,14 млн грн.

У базовому 1998 р. Rо, = 51,

Потрібна механооснащеність праці становить:

Пп 0,8

Опотр = ---------= -------------- =1,6 млн.грн,

f₀ К₁ 0,46× 1,09

де

П_п — плановий виробіток одного ремонтно-обслуговуючого робітника в 1999 р., млн грн, який визначається з виразу

П_П = Р_ПR_П = 40/50 = 0,8.

Коефіцієнт, який враховує вплив зміни рівня механооснащеності праці на роз­рахунковий рівень фондовіддачі дорівнює:

К₂ = О₀ /О_потр = 2,14/1,6 = 1,34.

Прогресивний показник фондовіддачі становить:

f_р = f₀ К ₁ К₂ = 0,46 • 1,09- 1,34 = 0,67.

Визначимо фактичну виробничу потужність РОВ ВАТ АТП за 1999 р.:

М_р = Ф_р/f_Р = 103 • 0,67 = 69 млн грн.

При встановленому плані робіт 40 млн грн фактичний коефіцієнт використання ви­робничої потужності РОВ у 1999 р. дорівнює:

Кв.роз = Рп/Мр = 40/69 = 0,58.

Фактична виробнича потужність РОВ ВАТ АТП у базовому 1998 р. становить:

М₀ = Фо fо К₁ = 108,7 × 0,46 × 1,09 = 54,5 млн грн.

Коефіцієнт використання виробничої потужності РОВ у базовому році дорівнює:

К_вб = Р₀/М₀ = 50/54,5 = 0,92.

Щоб визначити коефіцієнт використання виробничої потужності РОВ ВАТ АТП (К_вв) на планований період, скористаємося такою умовою:

К_{В max}=1> Квв >Квб = 0,92

Беремо К _вв = 0,93, тоді потрібна виробнича потужність РОВ ВАТ АТП на 1999 р. становить:

М_п = Р_П/К_ВВ= 40/0,93 = 43 млн грн.

Таким чином, розглянуте ВАТ АТП має надлишок виробничої потужності

М_р-М_п = 26 млн грн.

Дата добавления: 2014-01-07