Визначення ставки дисконту

Зберігання хмелю

Хміль зберігіють в сухому темному приміщенні з штучним охолодженням при температурі 0-3◦С.Мішки з хмелем,баллоти і металічні ціліндри встановлюють на підлозі,на дерев'яних стелажах стоячи.Більш цілеспрямовано зберігати хміль в спеціалізованих ізольованих сухих камерах.Такі камери мають два приміщення: в одному зберігається

хміль,а в іншому поміщаються труби россільного охолодження.Повітря із камери,де знаходяться розсільні труби,вентилятором подають під решітки, на яких розміщені мішки,баллоти і металічні циліндри з хмелем;піднімаючись вгору, повітря знову потрапляє в камери з трубами розсільного охолодження.Зберігають хміль при температурі 0-3◦С.

Дисконтні ставки, які застосовуються в економіці країн світу знаходяться в межах 10...20%, а в країнах СНД мають тенденцію перевищувати рівень 20%.

Використовуються два методи визначення ставки дисконту. Перший -це метод кумулятивної побудови. За ним ставка дисконту (Кс) визначається за формулою:

К_с = К_Б + К_р

де К_Б - безризикова ставка;

К_р - премія за ризик.

Тобто метод кумулятивної побудови передбачає побудову процентної ставки з використанням безризикової ставки як базової (до останньої додаються необхідні компенсації за ризик, низьку ліквідність та інвестиційний менеджмент). Він дає можливість аналітику вносити спеціальні поправки на відмінності між потоками доходів від нерухомості та іншими доходними потоками.

Розрахунок ставки процента для різних видів інвестицій показано в табл.3

Таблиця 3

Визначення ставки процента за методом кумулятивної побудови, %.

Показники	Першо-класні акції	Доход по трійній чистій оренді для головного кор-поративного орендаря	Доход від невеликого багатоквартирного проекту
Безризикова ставка	6,0	6,0	6,0
Поправка на ризик	6,0	4,0	7,0
Поправка на низьку ліквідність	0,0	3,0	5,0
Поправка на інвестиційний менеджмент	0,5	1,0	2,0
Ставка, одержана методом кумулятивної побудови	12,5	14,0	20,0

У країнах з стабільною економікою за безризикову ставку беруть доход по державних цінних паперах, а в наших умовах для аналізу використовують середню депозитну ставку у валюті найбільш надійних комерційних банків.

Другий метод- модель оцінки капітальних активів (САРМ). Остання будується на врахуванні системного галузевого ризику і виражається формулою;

К_с=К_Б+р х (К_н-К_Б),

де К_н - середньоринкова ставка доходу (середній рівень доходності акцій, які котируються на фондовій біржі);

К_н - К_Б - премія за ризик (відображає системний ризик);

р - міра ризику, яка розраховується виходячи з амплітуди коливань цін на акції даної компанії порівняно з фондовим ринком в цілому.

Приклад:

Оцінюється підприємство для якого безризикова норма доходу К_Б становить 4% (при умові відсутності інфляції), середня норма доходу на ринку капіталів К_н = 13%, а міра ризику = 1,8.

Модель САРМ дає такий результат:

К_с=-К_Б+р (К_н - К_Б)=0,04+1,8 (0,13 - 0,04)=20,2%

Для моделі вводяться додаткові елементи ризиків:

М - премія за ризик вкладення в малі підприємства;

С - премія за ризик, пов'язаний з конкретним підприємством;

Е - премія за ризик інвестування в економіку даної країни.

Остаточна формула моделі:

К_с= К_Б+ р х (К_н-К_Б)+ М+ С+Е

Для розрахунку ставки дисконту оцінювачами України в практичній діяльності використовується метод кумулятивної побудови, яка полягає в підсумуванні безризикової ставки з преміями за всі види ризиків, що належать оцінюваному об'єкту.

Ставка дисконта розбивається на дев'ять частин:

1. Безризикова ставка дисконту - це безпечна базова ставка, яку можна одержати за вкладами протягом певного періоду часу. Найбільш безпечним вкладенням вважається придбання державних цінних паперів. Однак, нерозвинутість ринку в Україні приводить до необхідності визначати базову безризикову ставку за середньою конкурентною ставкою по депозитах у ВКВ найбільш надійних державних банків.

2. Компенсація ризику зміни базової ставки - це премія, що враховує ризик зниження українськими банками проценту по депозитних вкладах.

3. Компенсація відмінностей у ліквідності вкладень - це премія за ризик, що оцінюваний об'єкт не може бути швидко перетворений в наявні гроші без істотних втрат у вартості.

4. Компенсація відмінностей в умовах вкладень - це премія за ризик, що строк вкладення грошей в нерухомість порівняно більший за банківський вклад.

5. Компенсація специфічних ризиків, які належать галузі - це премія за ризик, вкладення коштів у підприємства різних галузей.

6. Компенсація специфічних ризиків, які належать оцінюваному об'єкту - це премія за ризик, що враховує стан справ на оцінюваному підприємстві відповідно до сприятливих і загрожуючих факторів зовнішнього середовища, можливості зміні доходів, орендної плати та ін.

7. Компенсація за місцезнаходження - це премія за ризик, яка враховує можливості експлуатації оцінюваного об'єкта, що надаються його місцезнаходженням.

8. Компенсація необхідності в компетентному управлінні - це премія за ризик, що враховує відсутність або наявність компетентного управління.

9. Компенсація інфляційних очікувань - це премія за ризик, який прогнозується майбутньою інфляцією

Всі вищенаведені методи визначення ставки дисконту застосовуються переважно для визначення вартості власного капіталу оцінюваного підприємства.

У випадку, коли оцінюється інвестиційний капітал підприємства (власний капітал плюс борг), необхідно використати метод, який враховував би вартість і власного капіталу і позикових коштів. Цей метод має назву "середньозваженої вартості капіталу " – WACC.

Ставка дисконту в цьому випадку дорівнює середньозваженій вартості капіталу.

,

де і - ставка процентів за кредит (вартість позичкового капіталу);

П_п - ставка податку на прибуток;

РВБ - ринкова вартість боргу (переважно використовують балансову оцінку боргу, включаючи його поточну частину; використовують також поточну вартість платежів по обслуговуванню наявного боргу, визначену з використанням ринкової ставки процента як ставку дисконта);

РВВК - ринкова вартість власного капіталу (визначається як різниця між вартістю інвестиційного капіталу і РВБ);

ВВК - вартість власного капіталу (норма доходу на власний капітал), яка підбирається таким чином, щоб співвідношення відповідало би підприємству-аналогу.

Приклад:

Визначити ставку дисконту для підприємства, яке має власний капітал 50 тис.грн., довгостроковий борг в сумі 20 тис.грн.; ставка податку на прибуток - 30%. Вартість власного капіталу, яка визначена за методом підсумування (кумулятивної побудови)- 20%.

Реальний позичковий по довгострокових кредитах складає 10%.

Таким чином, з використанням методу "середньозваженої вартості капіталу" встановлено ставку дисконту для підприємства в розмірі 16%.

3.АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ І ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансовий аналіз і корегування даних передбачає три цілі:

- побачити зв’язки між показниками звіту про фінансові результати та балансу і визначити тенденції зміни показників в часі з метою оцінки ризиків даного бізнесу та визначити перспективи відносно результатів майбутньої діяльності;

- провести порівняння з аналогічними підприємствами, щоб оцінити параметри ризику і вартості;

- з корегувати дані звітів, щоб оцінити економічні можливості і перспективи бізнесу

Аналіз показників можуть здійснювати як в грошових показниках (відхилення), в процентах(структуру) а також розрахувати відповідні фінансові коефіцієнти (ліквідності, платоспроможності, стійкості і т.д.)

Аналіз показників в грошовому вимірі використовуються для встановлення тенденцій зміни показників в часі і використовуються для оцінки потоку доходів, який очікується в майбутньому, поряд з капіталом, необхідним для того, щоб бізнес забезпечував цей потік доходів.

Аналіз величин, виражених в процентах, дозволяє спів ставити показники активів підприємства з сумарними активами (валюта балансу). Даний аналіз використовується для порівняння тенденцій зміни співвідношень (структури) для бізнесу, який оцінюється в часі, а також для порівняння з аналогічними підприємствами.

Аналіз фінансових коефіцієнтів використовується для співставлення відносного ризику бізнесу для різних періодів часу, а також для порівняння з аналогами.

Для оцінки бізнесу здійснюють корегування фінансової звітності з метою більшої реалістичної оцінки як потоку доходів так і балансу.

Корегування проводять тільки тих позицій, які мають пряме відношення і важливі для процесу оцінки. Виходячи з таких міркувань:

- привести показники надходжень і витрат до рівня, які в достатній мірі характерні для операційної діяльності, яку передбачають продовжувати;

- привести показники у відповідність до ринкової вартості;

- здійснити поправки на показники, які не зв’язані з операційною і господарською діяльністю.

При здійсненні поправок необхідно визначити яка доля капіталу оцінюється. Для контрольних пакетів, більшість поправок доцільні, виходячи з позиції, що інвестор зміг би здійснити зміни, які відображає дане корегування.

Для оцінки неконтрольних пакетів акцій власники не в змозі здійснити зміни за більшістю позицій, тому оцінювачу необхідно проявити особливу увагу при відображені реальності.

Загальні корегування включають:

1. елімінування впливу надзвичайних ситуацій на показники діяльності (забастовки, пуск нового заводу, погодні впливи);

2. елімінування впливу позицій, які не відносяться до операційної діяльності (активи, без яких можна обійтися, персонал, який можна скоротити

3. надлишкові активи (тобто ті, в яких не має необхідності з точки зору потреб ринку (ліцензії, які не використовуються, обладнання, інвестиції в інші бізнеси і т.д.)

Проведенні корегування повинні бути повністю описані і обґрунтовані на основі і тільки після отримання в достатній мірі доступу до інформації про бізнес.

Дослідження існуючих методичних підходів і методів оцінки вартості підприємства дозволяє зробити висновок про неможливість використання жодного з них як базового й про доцільність використання при оцінці бізнесу кількох методів, реальна ж вартість компанії перебуває в проміжку між максимальною по величині оцінкою й мінімальної з них.

Таблиця 2

Особливості методів оцінки бізнесу

Підхід	Назва методу	Умови, при яких рекомендується використання	Переваги	Недоліки	Сфери застосування
1.Дохідний	1.1.Метод прямої капіталізації чистого доходу	Дохід надходить рівномірно	Ураховує майбутній дохід Простота розрахунку Можливість визначення вартості підприємства залежно від зміни ставки капіталізації	Можливі помилки в прогнозах Неможливість оцінки підприємств, що не приносять дохід	Купівля-Продаж. Використовується при прийнятті інвестиційних проектів Оцінка станової, страхової вартості, оподатковування По галузевій ознаці доцільно застосовувати для підприємств, що не міняють напрямок діяльності (сільськогосподарські, лісові господарства й т.п.)
1.Дохідний	1.2.Метод дисконтування грошового потоку	Для будь-яких компаній	Дозволяє більш реально оцінити майбутній потенціал підприємства Універсальний метод Розглядає конкретний період і динаміку зміни доходів Розглядає інтереси й власника й кредитора Дозволяє проводити варіантні розрахунки по розвитку й реконструкції підприємства	Можливі помилки в прогнозах Можливі помилки у виборі коефіцієнта дисконтування	- Купівля-Продаж. страхування, оподатковування, застава, інвестиції
2.Витратний	2.1.Метод чистої балансової вартості	Є докладний і достовірний баланс Темпи інфляції невисокі	Простий у застосуванні Базується на оцінці наявних активах. Має об’єктивну основу	Не відображає потенційні прибутки активів Результати оцінки швидко стають недійсними при високих темпах інфляції Оцінка активу може не відповідати його ринковій вартості через облік зношування Не враховує перспектив розвитку бізнесу, а також не бере до уваги основні фінансово - економічні показники діяльності оцінюваного підприємства.	- Оцінка нового бізнесу - Дозвіл конфліктів між власниками компанії і її керуючими (внутріфірмова оцінка) - Оцінка підприємств, що не приносять дохід
2.2.Метод ліквідаційної вартості	Припинення операцій, розпродаж активів, погашення зобов'язань	Визначення ціни підприємства і його активів при прискореній ліквідації (в екстремальних умовах)	Не відображає потенційного прибутку Не дає найбільш оптимальної ринкової оцінки	Застава Купівля-Продаж (нижній рівень ціни) Оцінка підприємств, що не приносять дохід
3.Порівня-льний	3.1.Метод галузевих коефіцієнтів	Є необхідні дані по галузі. Рекомендується як допоміжний метод	Дає реальну ринкову оцінку, виходячи з інформації, одержуваної з ринку аналогічних компаній Дозволяє превентивно підготувати інформаційну базу реалізації методу Можливість залучення апарата математичної статистики й комп'ютерного моделювання	Величина вартості, отримана при використанні формул, повинна бути підтверджена іншими методами.	Купівля-Продаж
3.Порівняльний	3.2.Метод компанії-аналога	Є інформація з галузі Необхідна репрезентативна вибірка із проданих аналогічних підприємств	Див. метод 3.1	Дуже трудомісткий Неможливо використовувати, якщо немає інформації з угод купівлі-продажу фірм-аналогів або не розвинений ринок купівлі-продажу підприємств	Купівля-Продаж

Дата добавления: 2014-01-07