Мезозойська ера –існувала 240-65 млн років тому. Панували голонасінні, плазуни, комахи, виникли покритонасінні, птахи, ссавці

6.

Пермський період –протягом нього відбулося кілька зледенінь, з якими пов’язані біосферні кризи і вимирання організмів. Переважає суходіл, в кінці утворився єдиний материк Пангея з сухим кліматом. Панують хвойні, голонасінні, комахи, зростає різноманітність плазунів, з’являються черепахи, ящірки, які в мезозої дали початок динозаврам і літаючим плазунам.Лінія розвитку наземних хребетних, яка привела до виникнення ссавців, у пермі була представлена різними плазунами – пеликозаврами(великі хижі тварини з добре розвиненими іклами). У другій половині періоду вони поступилися ряду звірозубих (крім ікол, були кутні зуби – пристосування до жування їжі). У морях в кінці періоду вимерли трилобіти, деякі коралові поліпи, колючозубі риби, частина кистеперих риб, земноводних.

Кам’яновугільний період – клімат теплий, вологий, на суходолі буяли ліси із вищих спорових рослин(30 м), які потрапляючи у грунт замулювалися і перетворювалися на кам’яне вугілля. Виникають хвойні і мохоподібні, безкрилі, а потім крилаті комахи, черевоногі молюски (дихали легенями).Всередині періоду деякі земноводні набули здатності до розмноження на суходолі (внутрішнє запліднення) – можливо дали початок першим плазунам.

Силурійський період– життя проникає на сушу. В цей період багато мілких теплих морів з невеликою солоністю і різноманітною флорою і фауною. З’являються перші щелепні хребетні тварини, риби.Предки риб невідомі, серед первісних риб були придонні і плаваючі форми. Також панували тварини ордовіка. У прибережних частинах морів утворився шар мулу – основа первісних грунтів, на яких з’явилися риніофіти і плауноподібні (безлисті, голі рослини з примітивною провідною системою). З тварин з’явилися також малощетинкові черви, багатоніжки, хижаки-скорпіони.

5.

Палеозойська ера – почалася 570-600 млн років і тривала 330 млн., виділяють 6 періодів, життя в цю еру опанувало не тільки воду, а й суходіл, і біосфера набула сучасних меж:

1)Кембрійський період – життя пов’язане з водою, значного поширення набули великих розмірів багатоклітинні бурі, червоні, зелені водорості, які виділяли кисень, що дало можливість розвиватися тваринам, які дихали киснем. З’явилися найпростіші – форамініфери, губки (їх колонії утворили рифи, один з представників цього класу зберігся до наших днів). Були багатощетинкові черви, ракоподібні, трилобіти, з’являються представники всіх сучасних класів молюсків: двуствулкові, черевоногі; голкошкірі. Наприкінці періоду виникли перші хордові – головохордові (нагадували ланцетника) і безщелепні (їх розквіт прийшовся на ордовік).

2)Ордовицький період – життя опанувало мілководдя морів, прісні водойми. Водорості практично не змінилися, саме в цей період сформувалися всі основні типи морських організмів: різноманітні ракоподібні, ракоскорпіони (2 м), велетенські головоногі молюски (6 м), морські лілії (20 м), коралові поліпи. Особливо був розквіт безщелепних – щиткових ( обтічна форма, скелет із хряща, плавники, дихали зябровими мішками, від кількох см до 1 м).

4)Девонський період – життя освоїло великі площі суходолу. Було велике різноманіття клімату, часті коливання рівня Світового океану, горотворення. Значні площі займали ліси із плаунів, хвощів, папоротей, з’являються перші голонасінні (насінні папороті). У морях на початку періоду вимерло багато груп безхребетних, наприкінці – панцирні риби і щиткові. В цей період відбувся розквіт риб - виникли хрящові риби, кісткові риби, кистепері і двоякодишні. У кистеперих риб м’язисті плавці слугували їм для повзанню по дні і по суходолу. Саме так виникли перші земноводні ( кілька см – 3-4м, живилися рослинами і хижаки).

Ароморфози палеозою:

1)формування у рослин тканин, диференціація на корінь, листок, пагін.

2)поява насінини, що забезпечило завоювання суходолу.

3)у тварин поява черепа і хребців (для активного полювання).

4)походження плазунів пов’язане із ароморфозами, які забезпечували розмноження на суші (внутрішнє запліднення, запас поживних речовин у яйці). Прогресу плазунів сприяв розвиток рогового покриву, легень, кровоносної системи, кінцівок, головного мозку – це дало можливість плазунам освоїти всі середовища і стати першими справжніми наземними хребетними.

1)Тріасовий період – переважає суходіл. В морях виникають коралові поліпи (близькі до сучасних), зростає різноманітність хрящових і кісткових риб. Наприкінці майже повністю вимерли первісні земноводні. Виникли динозаври – два ряди наземних плазунів (від 1 до 30 м завдовжки, пересувалися на 2 чи 4 кінцівках). У другій половині тріасу виникли перші ссавці ( 5-15 см, вкриті шерстю, нагадували землерийок, живилися комахами), із середини періоду відомі перші крокодили ( рухливі наземні). Тріас закінчився біосферною кризою, потеплінням клімату і вимиранням первісних земноводних та звірозубих плазунів.

2)Юрський період – переважно помірний клімат, багато мілководних морівю У морях дуже поширилися головоногі молюски ( схожі на кальмарів). У водоймах виникли діатомові водорості. Плазуни повністю опанували повітряне і морське середовище, крокодили стали водними організмами. Виникло кілька рядів морських плазунів (плезіозаври ( 2-20 м, довга шия, короткий тулуб, ласти, живилися рибою, молюсками, розмножувалися на суходолі, іхтіозаври (1- 15м, рибоподібна форма, коротка шия, ласти, хвостовий плавець, полювали на здобич у воді, були живородними). Птерозаври (ящери) мали порожнисті кістки, кіль грудини, полегшений череп, їх крила становили собою шкірясту перетинку. Протягом юри існували рамфоринхи – птерозаври з довгим хвостом, розмах їх крил був до 1 м (комахоїдні і рибоїдні тварини). Наприкінці періоду вони вимерли, поступившись місцем безхвостим птеродактилям. Динозаври були різноманітні: диплодок ( 30 м, рослиноїдний), бронтозавр ( 80т), були і дрібні, у лісах – археоптерикс ( крилоподібні кінцівки мали пальці для лазіння по деревах, вважають, що від подібних форм виникли птахи). Протягом періоду триває еволюція ссавців ( дрібні тварини). У другій половині з’являються безхвості і хвостаті земноводні, близькі до сучасних. Наприкінці відбулося різке підвищення рівня Світового океану, це спричинило потепління і кризу, внаслідок якої сформувалися екосистеми крейди.

3)Крейдяний період – названий так тому, що в морях розповсюдилися форамініфери, залишки черепашок яких утворили поклади крейди. У першій половині найбільшої різноманітності досягли птерозаври (10 см – 13 м). Всередині періоду відбулася біосферна криза, зумовлена появою покритонасінних, які швидко поширилися, витісняючи спорові і голонасінні. У морях вимирають форамініфери, що підвищило твердість води і тому вимерли головоногі молюски, іхтіозаври. У другій половині формуються нові біогеоценози, основу яких складали комахозапильні покритонасінні. Формуються групи комах, які не можуть жити без пилку і нектару – бджоли, метелики, мухи. У морях панують кісткові риби, з’являються птахи, які співіснували з птерозаврами і рукокрилими. Повністю вимерли археоптерикси. Багато видів птахів мали зуби, але у пізній крейді вже існували беззубі птахи. Велике різноманіття плазунів: страусоподібні динозаври, тиранозаври ( хижі наземні), ігуанодони. З другої половини відомі сумчасті і плацентарні ссавці: комахоїдні, рукокрилі, примати. Наприкінці крейди відбулася ще одна криза, клімат став вологим, вимерли групи комах, зубатих птахів, динозаврів, форамініфер, головоногих черепашкових молюсків. Причин вимирання динозаврів кілька: причиною були ссавці, хижі полювали, рослиноїдні захоплювали їжу, поїдали яйця; інша думка – різка зміна фізико-хімічних умов, похолодання і посухи зменшили кількість рослин, а велетенським динозаврам треба були тони їжі. Температура їх тіла була непостійною, шкіра не захищала від холоду.

Дата добавления: 2014-01-07