Класифікація небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища

Основні стадії ідентифікації негативних виробничих факторів

Лекція №2

Тема: «Ідентифікація і вплив на людинунегативних факторів виробничого середовища»

План

1. Основні стадії ідентифікації негативних виробничих факторів

2. Класифікація небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища

Ідентифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів включає ряд стадій:

1. Виявлення небезпечних та шкідливих факторів, визначення їх повної номенклатури;

2. Оцінка впливу негативних факторів на людину, визначення допустимих рівнів впливу і величин приємливого ризику;

3. Визначення (розрахункове або інструментальне) простірно-часових і кількісних характеристик негативних факторів;

4. Встановлення причин виникнення небезпеки;

5. Оцінка наслідків проявів небезпеки.

Головною і найбільш складною складової процесу ідентифікації виробничих небезпек є встановлення можливих причин прояви небезпеки. Повністю ідентифіцировати небезпеку дуже важко. Причини деяких аварій і катастроф залишаються нез’ясованими довгий час.

Ідентифікація небезпек може бути різного рівня:

­ повною;

­ приблизною;

­ орієнтованою.

Важливе значення на першій стадії ідентифікації небезпек має класифікацію небезпечних та шкідливих виробничих факторів (НБШВФ).

За впливом на людину НБШВФ поділяються на чотири групи:

1. Фізичні;

2. Хімічні;

3. Біологічні;

4. Психофізиологічні.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори можуть бути кла­сифіковані зализкою ознак. Основною ознакою є характер вза­ємодії з людиною. Зазначені фактори з точки зору дії на людину поділяються на: ð активні, ð пасивно-активні і ð пасивні.

До активних факторів належать фактори, що містять в собі енергетичний ресурс. За видом, енергії ця група факторів поділяється на наступні підгрупи:

­ механічні фактори, що характеризуються кінетичною та потенційною енергією і механічним впливом на людину;

­ термічні фактори, що характеризуються тепловою енергією та аномальною температурою;

­ електричні фактори;

­ електромагнітні фактори;

­ хімічні фактори;

- біологічні фактори.

До пасивно-активних належать фактори, які активізуються за рахунок енергії, носієм котрої є людина (гострі нерухомі елементи, нерівні або з малим тертям поверхні, по яких пере­сувається людина та машина в процесі діяльності, ухили та підйоми).

До пасивних належать фактори, що діють посеред-ковано, побіжно (корозія, накип, недостатня міцність конструкцій, під­вищене навантаження на облад-нання). Проявами цих фак торів є руйнування, вибухи та інші види аварій.

За можливим характером впливу на людину фактори по­діляються на * прості (електричний струм, підвищена забру­дненість повітря тощо), * похідні, які викликаються вза­ємодією простих факторів (вибухи, пожежі).

За наслідками розрізняють фактори, котрі викликають Ø вто­му людини (нервово-психічне та фізичне перевантаження), Ø зах­ворювання (загальні та професійні), травматизм, Ø аварії, Ø пожежі.

За збитком розрізняють фактори, котрі завдають ¤ соціальний збиток (погіршують здоров'я, знижують тривалість життя, перешкоджають гармонійному розвитку особи тощо), ¤ економічний збиток (зниження продуктив-ності праці, невиходи на роботу, оплата листків тимчасової непрацездат­ності).

Носіями небезпечних та шкідливих факторів є * предмети праці, * засоби виробництва, * продукти праці, * енергія, * природно-кліматичне середовище, * флора, * фауна, * люди, * навколишнє середовище.

Потенціалом визначається виробничий фактор з кількісного боку. Наприклад, рівень шуму, сила електричного струму, концентрація газів у повітрі, дисперсність пилу. Якість фактора підбиває його бпецифічні особливості, які виливають на'орга­нізм людини. Це, наприклад, частотний спектр шуму, дисперс­ність пилу, рід електричного струму. Простір, де постійно діють або періодично виникають небезпечні й шкідливі фактори, які можуть діяти на людину, називають небезпечною зоною.

­ Небезпечні зони можуть бути постійними або тимча совими. Вони характеризуються геометричними розмірами, а змінні зони - ще і ймовірністю виникнення. Небезпечні зони можуть бути локальними і розгорнутими. Локальною нази­вається.зона, розміри якої сумірні з розмірами людини. Розгорнутою називається зона, що суттєво перевищує розміри людини.

Важливим поняттям в охороні праці є поняття про небез­печну ситуацію. Умови, за яких складається можливість дії на людину шкідливих і небезпечних факторів, визначають не­безпечну ситуацію (небезпечний момент). Небезпечна ситуація пов'язана з просторовим і часовим суміщенням людини і не­безпечної зони. Для характеристики небезпечних моментів і не­безпечних ситуацій вводяться часовий та імовірнісний параметри.

­ Часовий параметр - цє можливий або фактичний час існуваіиія небезпечної ситуації.

На виникнення нещасних випадків, крім наявності на ро­бочому місці небезпечних або шкідливих факторів, впливає можливість виникнення екстремальної небезпечної ситуації, пов'язаної з порушенням ритму праці. Більшість нещасних випадків виникає не за стабільного виробничого процесу, а за порушень нормального ритму праці. Ступінь фізіологічних і психологічних змін у людини в екстремальній ситуації за­лежить від зовнішніх умов, характеру небезпечного фактора, нервово-психологічного й емоційного стану робітника.

­ Екстремальна дія - раптова шкідлива дія техногенних факторів, які загрожують життю і здоров'ю працівників.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори на підприємствах виникають за порушення вимог охорони праці у виробничих приміщеннях. Наприклад, у приміщеннях АТС, телеграфів утворюється інтенсивний шум, котрий негативно впливає на органи слуху, на нервову систему, викликає головний біль, запаморочення та безсоння, змінює кров'яний тиск, знижує працездатність та збільшує кількість помилок під час роботи. Шум послаблює увагу та може стати причиною виробничого травматизму.

Травми на виробництві виникають за несправності огород­жень рухомих частин обладнання, систем блокування, сигна­лізації, порушення правил і норм охорони праці.

Фізичні навантаження пов'язані з відсутністю механізації та автоматизації технологічних процесів і з виконанням робіт вручну.

Нервово-психічні навантаження спричинює переробка великої кількості інформації, і стосуються вони операторів пультів управління за порушення режиму праці і відпочинку. Перелічені шкідливі фактори можуть викликати у працюючих такі професійні хвороби, як * пилові бронхіти, * пневмоконіози, * вібраційну хворобу, * захворювання нервової системи та ін. Крім того, несприятливе виробниче середовище може впливати на здоров'я майбутніх поколінь людей.

­ Оздоровчі заходи повинні бути спрямовані на боротьбу з підвищеною запиле)іістю і загазованістю повітря, вібрацією, шумом, на нормалізацію мікроклімату і фізичних наванта жень, усунення інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Конкретні умови праці, як правило, характеризуються сукупністю негативних факторів і розрізняються рівнем шкідливих і різиком небезпечних факторів.

До найбільш небезпечних робіт на промислових підприємствах можна віднести:

­ монтаж і демонтаж важкого обладнання;

­ транспортування болонів зі здавленим газом, ємністю з кислотами, щелочами, изотопними метелами та іншими небезпечними речовинами;

­ ремонтно-будівельні і монтажні роботи на висоті, а також на даху;

­ ремонтні та профілактичні роботи на електроустановах і електромережах, що знаходяться під напругою;

­ земельні роботи у зоні розташування електромережі;

­ роботи у колодязях, тонелях, траншеях, димоходах, плавильних та нагрівальних пічах, бункерах, шахтах, камерах;

­ монтаж, демонтаж і ремонт піднімальних кранів;

­ пневматичне випробування сосудов та ємкостей під тиском, а також ряд інших робіт.

До найбільш шкідливих можно віднести роботи, пов’язані з використанням шкідливих речовин і з використанням різних видів випромінювання.

Наприклад, к подібним роботам відносять:

1. Роботи, в технологічном процесі яких застосовується вібрація (робота з отбойними молотками, перфораторами, робота на вибивничих рішітках та ін.);

2. Роботи у гальваничних і травильних цехах та відділках;

3. Роботи на металургійних та хімічних підприємствах, вугільних та уранових шахтах;

4. Роботи з використанням джерел іонізіруючих виробництвах.

Дата добавления: 2014-01-07