Поняття, принципи госпрозрахунку

Аналіз ефективності виробничих затрат

Ефективність втілення внутрішнього госпрозрахунку.

Лекція № 32

Лекція № 32

Дисципліна:	«Економіка, організація та планування енергетичного виробництва»
Блок змістовних модулів:	ПП.03.08 «Економіка, організація та планування енергетичного виробництва»
Модуль змістовний:	Змістовний модуль КЗН-05.ЗП.О.02.01, К1-05.ПР.О.05.02 5ПФ.С.02.ПР.О.04.02,5ПФ.С.02.ПР.О.05.02 Аналіз господарської діяльності енергетичного виробництва
Модульна одиниця:	Ефективність втілення внутрішнього госпрозрахунку. Аналіз ефективності виробничих затрат
План:	Поняття, принципи госпрозрахунку Роль госпрозрахунку у підвищенні ефективності економічного механізму господарювання

Контрольні питання	1. Господарський розрахунок - це …. 2. Що лежить в основі господарського розрахунку? 3. Що передбачає загальногосподарський розрахунок? 4. В чому виявляється господарсько-оперативна самостійність підприємств?
Література:	О.Ю.Мамедов „Современная экономика” - Ростов на Дону: „Феникс” 1996, с.155-159,173
Домашнє завдання	Самостійна робота - Технічне переоснащення, реконструкція і раціоналізація виробництва, їх місце в підвищенні технічного рівня виробництва, с.40-55 Поняття про відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, с.404-406 И.А.Медведев „Организация планирование и управление производством” - Киев: „Вища школа”, 1994

В умовах становлення ринкових відносин в Україні важливе значення мають економічні методи господарювання, тому підвищуються вимоги до організації, планування і управління сільськогосподарським виробництвом а метою підвищення рівня використання засобів виробництва й трудових ресурсів, матеріального стимулювання тощо. Одним з основним засобів втілення цих умов є господарський розрахунок.

Господарський розрахунок - це економічний метод організації виробничої діяльності підприємств, який повинен забезпечувати рентабельність та самофінансування підприємства. А це означає, що за рахунок виручки від реалізації продукції і послуг підпри­ємство покриває всі витрати на виробництво продукції і отримує прибуток, який дає змогу вести розширене виробництво.

В основі господарського розрахунку лежить матеріальна заінтересованість у наслідках виробництва, що в свою чергу веде до збільшення виробництва продукції та підвищення її рентабельності, розподілу за працею, а також керування у своїй діяльності відповідними економічними категоріями: собівартість, ціна, чистий доход, прибуток, фінансування тощо.

Госпрозрахункові відносини в сільськогосподарських підприємствах ґрунтуються на певних принципах, незалежно від форми власності на підприємстві:

Окупність витрат і рентабельність виробництва означає, що сільськогосподарські підприємства повинні так організувати виробництво, щоб виручка від реалізації продукції перевищувала витрати на її виробництво, що в свою чергу приведе до одержання прибутку на рівні забезпечення розширеного відтворення виробничої діяльності. Намічених результатів можна досягти при впровадженні найпродуктивніших сортів сільськогоспо­дарських культур, порід худоби, підвищення продуктивності праці завдяки впровадженню комплексної механізації виробничих процесів, прогресивних ресурсоощадних технологій виробництва продукції та організації праці, при зменшенні витрат па одиницю продукції.

Поєднання державного регулювання з господарською самостійністю підприємств. Дотримання даного принципу дає змогу керівникам підприємств самим вирішувати питання організації виробництва, розвинути ініціативу працівників, краще використовувати засоби виробництва, трудові ресурси, створити умови для ефективного ведення господарства. З цього приводу в Законі України “Про підприємства” записано, що підприємство при здійсненні господарської та іншої діяльності має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України.

1. Роль госпрозрахунку у підвищенні ефективності економічного механізму господарювання

Господарсько-оперативна самостійність підприємств виявляється в тому, що вони повністю розпоряджаються власними і наданими їм засобами виробництва, мають право юридичної особи, ведуть фінансове господарство. Тобто, сільськогосподарські підприємства виступають, як окремі господарські одиниці.

Матеріальна зацікавленість працівників у підвищенні ефективності виробництва ґрунтується на використанні оптимальної системи економічного стимулювання виробництва з метою підвищення матеріальної і моральної відповідальності за виконання поставлених завдань. Правильно розроблена система оплати праці за кількістю і якістю виробленої продукції, використання та збереження засобів виробництва тощо, створює умови для виконання і перевиконання завдань виробничо-фінансових планів. В свою чергу, підвищення ціни за продукцію (її якість і реалізацію в оптимальні строки) забезпечує зростання прибутку і рентабельності виробництва. Чим більше прибутку і менше затрат, тим швидше розвивається виробництво. Особиста матеріальна заінтересованість виявляється у вищій оплаті праці за кращі її результати.

Матеріальна відповідальність підприємств і працівників перед державними установами та іншими підприємствами за виконання договірних зобов’язань, використання і своєчасне повернення кредитів банкам та іншим інвесторам. У свою чергу сільськогосподарське підприємство може стягувати кошти з інших господарств, які порушують умови договорів.

Підрозділи й окремі працівники несуть таку саму відповідальність перед підприємством за виконання планів, ви­користання та збереження засобів виробництва тощо. Так, за порушення договірних зобов’язань підприємство сплачує штрафи, неустойки тощо. Матеріальна відповідальність фізичних осіб перед підприємством полягає у зниженні додаткової оплати праці, позбавленні премій за допущені в процесі виробництва недоліки, а в окремих випадках у відшкодуванні завданих збитків.

Контроль гривнею за виробничо-фінансовою діяльністю підприємства здійснюють державні установи та інші органи, щоб запобігти марнотратству й безгосподарності через систему бухгалтерської й оперативної звітності. Вони систематично контролюють раціональне використання всіх засобів виробництва, виконання завдань з виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, економічну ефективність фінансової діяль­ності. Так, державна податкова інспекція контролює правильність і-своєчасність відрахування підприємствами податків у державний бюджет, банки стежать за своєчасним поверненням кредитів тощо. Адміністрація підприємства контролює роботу підрозділів і окремих працівників.

Всередині господарства контроль з боку керівництва підприємства ведеться за використанням грошових лімітів госпрозрахунковими одиницями, вживаються заходи щодо запобігання перевитрат та виконання плану виробництва і продажу продукції.

Створення однакових умов для виробничої діяльності підприємств та їх підрозділів. Найбільш повно це виявляється у визначенні завдань відповідно до кількості і якості виробленої продукції, наявності і якості виробничого потенціалу.

Зазначені принципи господарського розрахунку взаємопов’язані та взаємозумовлені. Раціональне їх поєднання дає змогу повніше використовувати землю, трудові ресурси, основні і оборотні засоби, досягти оптимального співвідношення нагромадження і споживання, підвищити матеріальну заінтересованість працівників та спрямовувати їх ініціативу на удосконалення технології, організації та управління виробництвом. Порушення хоча б одного з перерахованих принципів призводить до зниження результативних показників господарювання.

У процесі впровадження і функціонування господарського розрахунку виникають дві основні форми економічних взаємовідносин – зовнішні і внутрішні. Зовнішні, зазвичай, включають взаємовідносини підприємства з державою та іншими підприємствами, організаціями. Внутрішні включають взаємовідносини підприємства і виробничих підрозділів.

Загальногосподарський розрахунок передбачає розв’язання питань діяльності підприємства як юридичної особи у цілому і питань його виробництва, сфери обігу та соціального розвитку а саме:

- виконання договорів (контрактів) на реалізацію продукції;

- матеріально-технічне забезпечення підприємства;

- організацію фінансово-кредитних відносин підприємства;

- податкову систему;

- встановлені для підприємства замовлення на товарну продукцію, рівень цін на неї.

Згідно проведеного аналізу господарської діяльності за ряд років вибирають найдоцільніший варіант виконання господарських завдань, планують виробництво, визначають систему обліку та контролю, відпрацьовують систему матеріального стимулювання за результатами господарської діяльності, порядок розподілу прибутків, визначають перспективи розвитку господарства.

Ефективність системи загальногосподарського розрахунку забезпечується при впровадженні внутрішньогосподарського розрахунку, тобто створення умов режиму економії праці і коштів на основі матеріальної заінтересованості та відповідальності в кожній виробничій одиниці.

Загальногосподарський і внутрішньогосподарський розрахунок тісно пов’язані між собою, але відрізняються організаційними формами, складом показників, які використовуються в процесі планування, обліку і контролю.

Внутрішньогосподарський розрахунок - це метод планової організації господарської діяльності підрозділів підприємства з виконання планових, завдань, збільшення виходу продукції високої якості при зниженні витрат на її одиницю па основі матеріальної заінтересованості в кінцевих результатах роботи.

При внутрішньогосподарському розрахунку підрозділи не мають права юридичної особи, вони є частиною сільськогосподарського підприємства і тому самостійність їх обмежена лише виробничою сферою. Вони не можуть: укладати договорів, мати рахунок в банку, здійснювати взаємовідносини з державою та Іншими підприємствами, вони не реалізують продукцію, не мають прибутків, а свою діяльність в основному обмежують питаннями економіки п організації сільськогосподарського виробництва всередині підприємства.

Для впровадження внутрішньогосподарського розрахунку потрібно:

- визначити склад внутрішньогосподарських підрозділів, які будуть переведені на господарський розрахунок;

- закріпити на постійно за госпрозрахунковими підрозділами землю, засоби виробництва, робочу силу;

- визначити відповідальність підрозділів за неефективне використання цих факторів виробництва;

- провести економічний аналіз всієї виробничо-господарської діяльності підрозділів; розробити і затвердити Положення про внутрішньогосподарський розрахунок;

- визначити характер взаємовідносин підрозділів і керівництва підприємства;

- розробити і довести до кожної госпрозрахункової одиниці планові завдання з виробництва продукції та ліміти матеріальних витрат і коштів;

- організувати облік та контроль за виконанням госпрозрахункових завдань;

- розробити та довести до госпрозрахункових підрозділів систему матеріального заохочення за результатами виробництва;

- визначити порядок підведення підсумків (економічної ефективності) при впровадженні внутрішньогосподарського розрахунку.

Дата добавления: 2014-01-07