Техніка безпеки і по­жежна безпека при газовій зварювання і різці металів

Контроль якості зварних з'єднань

Контроль якості зварних з'єднань — це виявлення їх дефе­ктів зовнішнім оглядом, ультразвуком, радіаційними метода­ми, кольоровою дефектоскопією, магнітним методом, з гасом, рідиною або газом під тиском.

Зовнішній огляд зварного з'єднання і вимірювання швів не­обхідно робити завжди. Перед цим шви очищають від шлаку та забруднень.

Ультразвуковий контроль ґрунтується на здатності ультра­звукових хвиль прямолінійно поширюватись в однорідному металі й відбиватись від границь дефектів. Відбиті хвилі підси­люються і сигнал від них скеровується в осцилограф, за допо­могою якого розпізнають вид дефекту (пора, тріщина, немета­леве вкраплення), його величину й місце перебування.

Для радіаційного контролю використовують рентгенівські γ - промені від ізотопів, які скеровують на шов, а далі — на фотоплівку. Пропускна здатність дефекту менша, ніж непошкодженого металу шва, тому дефекти на плівці виглядають темні­шими. Пори й шлакові вкраплення мають заокруглені конту­ри, а тріщини й непровари — вигляд чорних ліній.

Кольорова дефектоскопія використовує забарвлену рідину, яка проникає в несуцільні дефекти, що виходять на поверхню. За 10...15 хв з поверхні шва зливають забарвлену рідину, а на її місце наносять білу фарбу, яка має адсорбенти, що вбирають цю рідину з порожнин.

Магнітний метод передбачає намагнічування зварного з'єд­нання, посипання його поверхні магнітним порошком і виявлен­ня за допомогою порошку магнітного розсіювання на дефектах.

Контроль гасом полягає у змочуванні ним поверхні шва, з протилежного боку якого нанесена крейда. За наявності у шві наскрізних несуцільностей на крейді утворюються темні гасові плями.

Резервуари й трубопроводи перевіряють на герметичність під тиском рідини або повітря. У місцях наскрізних дефектів про­тікає рідина або виходить газ. Щоб побачити вихід газу, поверх­ню шва змочують мильною водою або виріб занурюють у воду. Про негерметичність свідчить поява газових бульбашок.

Електрична енергія при зварюванні переходити в теплову, світлову і звукову види енергії. При електричному зварюванні відбувається швидкий перехід зварюваного металу з твердого в рідке і газоподібне стани. Нагріті до високої температури і тому більш легкі, ніж повітря, парі металу, компонентів електродних покриттів або інших зварювальних матеріалів, піднімаючись над місцем зварювання і потрапляючи в зону менших температур, конденсуються і тверднуть. Так утворюється зварювальний пив (зварювальна аерозоль), частки якої мають розміри менше 5 мкм (близько 90 %), а також десяті і соті долі мкм. Поширенню зварювального аерозолю і газів, що виникають над нагрітим металом в процесі зварювання, сприяють конвективні (теплові) висхідні потоки.

Зварювання металів має вибуховий характер, тому спостерігається викид крапель розплавленого металу і іскри. Проведення ж електро- або газового зварювання в атмосфері, що містить газоповітряну суміш вибуховонебезпечної концентрації, може привести до вибуху з тяжкими наслідками.

При ручному зварюванні дуга є джерелом утворення променистої енергії. Яскравість світлових променів може в тисячі разів перевищувати фізіологічно переносиму дозу. Ультрафіолетові промені призводять до виникнення професійного захворювання очей і опіку відкритих ділянок шкіри зварювальника. Інфрачервоні промені здійснюють теплову дію і можуть шкідливо впливати на очі людини.

Тривала дія особливо шкідливих зварювальних аерозолів, що виникають при ручному дуговому зварюванні, може привести із - за можливого змісту в них токсичних оксидів марганцю, хрому, кадмію, ванадію, цинку, свинцю, кремнію і фтористих з'єднань до виникнення професійних захворювань органів дихання зварювальника.

Електрозварювання в середовищі захисних газів являється сприятливою, оскільки виникаючі зварювальні аерозолі містять компонентів менше, ніж це встановлено санітарними нормами. Найбільш сприятливим є зварювання неплавким електродом в середовищі аргону.

При зварюванні під флюсом виділення пилу у декілька разів менше, ніж у разі застосування ручного дугового зварювання.

Електрошлакове зварювання відрізняють підвищена інтенсивність променистої енергії, деяке збільшення температури повітря біля установки і можливе випліскування металу із зварювальної ванни.

Лазерне зварювання супроводжується тепловим, електричним і фотохімічним діями. Найбільший вплив промені лазера роблять на очі і шкіру людини.

Обробка металів плазмовим струменем характеризується інтенсивним утворенням оксидів азоту і озону. Аерозолями, до складу яких входять частки тугоплавких порошків і проволоків, вживаних для напилення, значно забруднюється виробнича атмосфера. Робота плазмових пальників супроводжується високочастотними звуковими і ультразвуковими коливаннями, а також підвищеною ультрафіолетовою і інфрачервоною радіаціями.

З різновидів контактного зварювання найбільш несприятливим вважається стикове зварювання оплавленням, при якій з'являються іскри і краплі розплавленого металу, пил, гази, іонізоване повітря. Окрім того, зварювальні машини можуть генерувати низько - і високочастотний шуми, а також створювати за рахунок більшого зварювального струму у вторинному ланцюзі потужні електромагнітні поля.

З точки зору техніки безпеки можна відмітити наступне.

При організації зварювальних робіт потрібне повністю виключити небезпеку можливої поразки електричним струмом. Уся зварювальна апаратура, джерела зварювального струму, зварювані конструкції, осцилятори, столи зварювальників мають бути надійно заземлені. Особливо строге виконання заходів безпеки потрібне при проведенні робіт на зварювальному устаткуванні змінного струму. Перед початком роботи, а також періодично необхідно ретельно перевіряти справність ізоляції зварювальних дротів і надійність усіх контактних з'єднань. Регулярно перевіряється справність електрозварювального устаткування. Спецодяг зварювальника повинен бути сухим і справним, а взуття не повинне мати металічних цвяхів. Також в залежності від умов роботи застосовуються наступні захисні пристосувальні засоби: діелектричні рукавиці, рукавиці, килимки, гумові боти, калоші. Все це захищає зварювальника від поразки струмом при виконанні зварювальних робіт.

Що працюють в зварювальному виробництві захищають від впливу шкідливих газів і зварювального аерозолю. У зв'язку з цим влаштовуються системи вентиляції, яка забезпечує чистоту повітря і нормальні метеорологічні умови.

У зварювальних цехах і на ділянках загальнообмінна вентиляція влаштовується, як правило, припливно-витяжною з підігріванням зимою повітря, що подається. Встановлюються норми повітря, яку усувається, в залежності від марок покритих електродів, флюсів, а також для зварювання в середовищі захисних газів і газового зварювання і різання. Також створюються місцеві вентиляційні пристрої із стаціонарним і рухливим відсмоктуванням шкідливих газів і зварювального аерозолю. Використовують як метод місцевої припливної вентиляції повітряне душирування. У зварювальних цехах кожне робоче місце забезпечується прибудовами місцевої витяжної вентиляції (частіше всього всмоктуючі панелі).

У зварювальних цехах передбачається організація загальних і індивідуальних засобів захисту від випромінювання дуги. До загальних захисних засобів відносяться індивідуальні кабіни, призначені для виконання зварних робіт в стаціонарних умовах, і переносні щити і ширми, що встановлюються на непостійних місцях роботи або при зварюванні великих виробів. До індивідуальних засобів захисту відносяться щитки і шоломи зі вставними захисними стеклами - світлофільтрами - для захисту очей і голови. До індивідуальних засобів також відноситься брезентовий або спеціальний, наприклад з металізованої тканини, костюм і рукавиці - для захисту рук і тіла зварювальника. Індивідуальні засоби повинні також захистити від крапель рідкого металу, що розбризкуються із зони зварювання.

Боротьба з шумом в зварювальному виробництві, особливо з появою обробки плазмовим струменем, має велике значення. До методів боротьби з шумом відносяться: зменшення шуму в джерелі, для чого застосовуються шумопоглиблювачі насадки; раціональне планування цехів і ділянок; застосування індивідуальних засобів захисту від шуму та ін.

Апаратура, устаткування і гази, вживані при газовому зварюванні і різанні, володіють великою вибухонебезпекою. Суміші із змістом ацетилену від 2,2 до 81 % і повітря, природного газу від 5 до 14 % або суміші парів бензину і гасу з повітрям і киснем вибухонебезпечні. Тому проведення газозварних робіт вимагає ретельнішого виконання усіх вимог техніки безпеки. Газові балони повинні ретельно транспортуватися, не піддаватися ударам, їх не можна

кидати. Балони повинні зберігатися в спеціальних приміщеннях у вертикальному зафіксованому положенні. Спільне зберігання балонів з киснем і горючими газами заборонене. Вентиль кисневого балона і його редуктор категорично заборонено змащувати маслом, кисневий шланг не повинний прокладатися по підлозі з масляними забрудненнями. Масло в середовищі стислого кисню бурхливо окислюється, самозагорається, тим самим утворює вибухонебезпечні ситуації. Зарядку і пуск ацетиленового генератора і газорізальників розташовують на відстанях не менше 10 м від газогенераторів, кисневих балонів і балонів з горючими газами.

Найсерйозніша увага приділяється розробці системи організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на профілактику і ліквідацію пожеж і обмеження їх наслідків. Чимале число загорянь пов'язане передусім з недбалим веденням зварювальних робіт. При кожному факті ведення зварювальних робіт в приміщеннях необхідно призначати відповідальну особу, яка б і здійснювала контроль за виконанням протипожежних заходів. Усі дерев’яні конструкції мають бути захищені від загоряння листовим залізом або азбестом.

При зварюванні утворюються шкідливі парі, гази і зварні аерозолі, що складаються з оксидів металів і фтористих з'єднань. Ці матеріали - агресивні забрудники, зміст яких у викидах в атмосферу контролюється. У цілях боротьби із забрудненням атмосферного повітря проводять відділення забруднюючих речовин від газу, який викидається промисловим підприємством.

При проектуванні зварювальних виробництв окрім цільових капіталовкладень, спрямованих на створення вентиляційних пристроїв, передбачаються капіталовкладення для створення прогресивних технологічних процесів зварювання з малими газовими відходами.

У зварювальному виробництві вода використовується для технологічних потреб, найчастіше для охолодження робочих органів зварювальних машин і установок. Тому питання водозахисної діяльності в зварювальному виробництві також актуальні.

Дата добавления: 2014-01-07