Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів

У процесі розгляду та вирішення справи третейський суд розв'язує різні за змістом та юридичним характером питання: вирішує справу по суті, вирішує клопотання сторін тощо. Судження і волевиявлення суду по цих чи інших питаннях мають владний характер і втілюються у відповідну процесуальну форму - у форму процесуальних рішень.

Для третейських рішень не передбачена можливість їх апеляційного або касаційного оскарження та перегляду за ново виявленими обставинами. У цьому аспекті слід погодитись з обґрунтованою критикою, якій була піддана термінологія, що використовується у ст. 51 Закону України ≪Про третейські суди≫ та ст. 389і ЦПК, а саме термін оскарження рішення третейського суду. Застосування цього терміну стосовно третейського рішення є абсолютно неправильним, оскільки існує суттєва різниця між інститутами оскарження і оспорювання.

Надання учасникам процесу права оскаржити судове рішення є однією з гарантій права на справедливий та неупереджений розгляд справи, передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 51 Закону встановлює загальне правило, що рішення третейського суду є остаточним й оскарженню не підлягає.

Однак із цього правила законодавець встановлює окремі винятки, коли рішення може бути оскаржене та скасоване судом. Відповідно до ч. 1 ст. 389і ЦПК сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, — протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду. Заява, подана після закінчення строку, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. У випадку якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства; у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а також у разі якщо рішення третейського суду оскаржено з підстав, не передбачених законом, суд відмовляє у відкритті провадження щодо оскарження рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається у письмовій формі і підписується особою, яка його оскаржує, чи її представником. У заяві мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, а також ім'я (найменування) її представника, якщо заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження;

3) ім'я (найменування) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження;

4) найменування та склад третейського суду, який прийняв рішення;

5) відомості про рішення третейського суду, яке-оскаржується, а саме: номер справи, дата і місце прийняття рішення, предмет спору, зміст резолютивної частини рішення;

6)дата отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, яке оскаржується;

7) підстава для оскарження і скасування рішення третейського суду;

8) зміст вимоги особи, яка подає заяву;

9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.

Відповідно до ч. З ст. 3892 ЦПК до заяви повинні бути додані оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Під належним чином завіреною копією розуміється щодо рішення постійно діючого третейського суду — копія, завірена головою

постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена. Крім цього додаються: оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія; документи, які подані на обґрунтування підстав для

скасування рішення третейського суду; документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника; копії заяви про скасування рішення

третейського суду та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників судового розгляду. Заява про скасування рішення третейського суду, подана без додержання вимог, визначених у цій статті, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплата витрат

на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається особі, яка її подала, чи залишається без руху і надається строк для усунення відповідних недоліків.

Після вирішення судом питання про наявність підстав для відкриття провадження щодо оскарження рішення третейського суду суд вчиняє процесуальні дії, пов'язані з підготовкою справи до розгляду. Слід звернути увагу на положення ст. 3893 ЦПК щодо права суду витребувати

матеріали справи третейського розгляду. Таке право і кореспондуюча йому можливість стосуються лише матеріалів справи третейського розгляду, який відбувся у постійно діючому третейському суді, оскільки відповідно до ст. 54 Закону України ≪Про третейські суди≫ у третейського суду, утвореного на постійній основі, є обов'язок зберігати матеріали справи протягом 10 років. Що ж стосується судів аd hос, то матеріали справи зберігаються у компетентному суді у випадку видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду. У разі якщо рішення суду аd hос не було звернуто до примусового виконання, матеріали справи можуть бути взагалі відсутні.

За правилами ст. 3 894 ЦПК справа про оскарження рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом одного місяця з дня надходження до суду заяви про скасування рішення третейського суду. Про час і місце розгляду справи повідомляються особи, які беруть участь у справі. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У процесі судового розгляду суд вирішує питання про наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду, при цьому суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час судового розгляду буде встановлено підстави

для скасування рішення третейського суду, а саме: справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не є підвідомчою третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Визначений перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішенця третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Скасування судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду,

крім випадків, передбачених ст. 51 Закону. У разі якщо рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди, або рішення прийнято у справі, не підвідомчій третейському суду, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.

Дата добавления: 2014-01-07