І концепція

Основні концепції формування тарифних ставок

ТАРИФИ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ В УКРАЇНІ

ЛЕКЦІЯ №39

Функції цин

При переході до ринку важливу роль відіграє така класифікаційна ознака, як ступінь незалежності цін вісі впливу держави при їх формуванні.

Залежно від цієї ознаки розрізняють:

1) вільні ціни, що формуються на ринку під впливом кон'юнк-" тури незалежно від державних органів. Держава може домагатися зміни цих цін (їх рівня) тільки шляхом впливу на кон'юнктуру ринку;

2) регульовані ціни, що формуються під впливом попиту і пропозиції, але при своєму формуванні перебувають під певним впливом державних органів або внаслідок прямого обмеження їх зростання чи зниження, або шляхом регламентації рентабельності, або будь-яким аналогічним методом;

3) фіксовані ціни, що встановлюються державними органами на обмежене коло товарів (електроенергія, комунальні послуги тощо).

1. Функції тарифів на електроенергію

Економічні взаємовідносини між виробником електроенергії, електроенергетичними системами і споживачами регулюються за допомогою встановлення відповідних орієнтованих на вирі­шення комплексу певних завдань тарифів на електроенергію.

Основними функціями тарифів на електроенергію слід вважати:

2. відшкодування реальних витрат на виробництво, передачу і розподіл електроенергії, а також одержання справедливого прибутку енергопостачальними компаніями;

1. стимулювання споживачів до роботи в різних режимах електроспоживання в інтересах роботи енергосистеми;
2. забезпечення охорони навколишнього середовища і створен­ня умов для поліпшення екологічного становища;
3. стимулювання споживача до участі в зниженні дефіциту по­тужності в енергосистемі;
4. стимулювання енергозбереження в споживача

У промислово розвинених країнах широко застосовуються три основні концепції формування тарифних ставок

1. Тариф розраховується виходячи з необхідного доходу, до­статнього для покриття витрат протягом періоду експлуатації енергоджерела і одержання певного прибутку. Ця концепція побудови тарифів близька до системи тарифів, що використову­валася в колишньому СРСР, а також в Україні. Аналогічний підхід до кінця 50-х років XX ст. років широко застосовувався в більшості зарубіжних країн, зокрема в США, Швейцарії, Греції, Італії, Фінляндії, Німеччині.

Основними недоліками зазначеної концепції є те, що вона орієнтована на окупність уже вкладених коштів і не враховує потребу в коштах для розвитку енергетики. Отже, такі тарифи, побудовані на визначенні середніх повних витрат, не врахову­ють нелінійного характеру зміни витрат на виробництво елект­роенергії зі збільшенням її обсягу. Крім того, в умовах великої інфляції витрати на відновлення основних фондів енергосисте­ми можуть значно перевищувати амортизаційні відрахування.

Дата добавления: 2014-01-07