Мови моделювання (UML)

Поміркуй

Перевір себе

Думки великих

Нафта – не паливо. Топити можна і асигнаціями.

Д. І. Менделєєв

Запиши до словника

Хімічний синтез – сукупність реакцій одержання складних речовин із простіших.

1. Які корисні копалини є природними джерелами вуглеводнів? Які органічні речовини можна отримати з них?

2. Що таке хімічний синтез? Наведи приклади.

3. Перелічи продукти, при виробництві яких використовують оцтову кислоту.

1. Прокоментуй наведений вислів Д.І. Менделєєва про нафту.

2. Напиши рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

С₂Н₆ → С₂Н₅Cl → С₂Н₅ОН → С₂Н₅Cl

3.* Склади рівняння реакції процесу добування оцтової кислоти із метану, який здійснюють у кілька стадій: метан → ацетилен → ацетальдегід → оцтова кислота.

4. Назви речовини А і Б у схемі перетворень:

+HCl +H₂O, KOH

С₂Н₄ → А → Б

Напиши рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити ці перетворення.

6. Недоліки й переваги UML

7. Огляд CASE-засобів для побудови діаграм UML

1. Постановка проблеми моделювання інформаційних систем та аналіз шляхів її розв'язання

Основною тенденцією у розвитку сучасних інформаційних систем (ІС) є всебічне застосування засобів автоматизації підтримки прийняття рішень, динаміка зміни їх структури залежно від діючої парадигми функціонування, підвищення інтелектуальності як самих систем, так і апаратних, програмних, технологічних компонент, подальший ріст їх розподіленості та складності. Врахування динаміки специфічних вимог оточення, складність задач системної інтеграції диктують необхідність створення методів та засобів підтримки проектування розподіленої інформаційної системи.

Сьогодні розроблено та реалізовано структурний підхід до проектування інформаційних систем, особливо на етапі отримання первинної інформації про систему; в середовищі розробників активно використовуються об'єктні методології проектування інформаційних систем. Ці методології орієнтовані на системи, що функціонують у порівняно стаціонарному середовищі і не завжди пристосовані до динамічних середовищ; орієнтовані скоріше на повторне проектування інформаційних систем, що вимагає у випадку постійних змін значних додаткових часових та грошових ресурсів.

Тому почав розвиватися підхід, що орієнтований на реінженерію (перепроектування) окремих бізнес-процесів системи так, щоби забезпечити необхідний ступінь пристосування до змін зовнішнього середовища без порушень цілісності існуючої системи [1, 2].

2. Проблеми впровадження та використання case-засобів

Перераховані чинники сприяли появі програмно-технологічних засобів спеціального класу – CASE (Computer Aided System Engineering) – засобів, що реалізують CASE-технологію створення і супроводу інформаційних систем (ІС).

CASE – набір інструментів і методів програмної інженерії для проектування програмного забезпечення, що допомагає забезпечити високу якість програм, відсутність помилок і простоту в обслуговуванні програмних продуктів. Також під CASE розуміють сукупність методів і засобів проектування інформаційних систем з інтегрованими автоматизованими інструментами, які можуть бути використані в процесі розробки програмного забезпечення.

CASE є методологією проектування ІС, а також набором інструментальних засобів, що дозволяють у наочній формі моделювати предметну область, аналізувати цю модель на всіх етапах розроблення і супроводу ІС і розробляти застосування відповідно до інформаційних потреб користувачів. Більшість існуючих CASE-засобів ґрунтується на методологіях структурного (в основному) або об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування, що використовують специфікації у вигляді діаграм або текстів для описання зовнішніх вимог, зв'язків між моделями системи, динаміки поведінки системи й архітектури програмних засобів.

Серед найважливіших проблем застосування CASE-засобів виділимо такі:

– достовірна оцінка віддачі від інвестицій у CASE-засоби ускладнена через відсутність прийнятних метрик і даних за проектами і процесами розробки ПЗ;

– впровадження CASE-засобів може бути достатньо тривалим і не принести зразу віддачі. Можливе навіть короткострокове зниження продуктивності у результаті зусиль, що витрачаються на впровадження;

– відсутність повної відповідності між тими процесами і методами, що підтримуються CASE-засобами, і тими, що використовуються в даній організації;

– CASE-засоби найчастіше важко використовувати у комплексі з іншими подібними засобами. Це пояснюється як різноманітними парадигмами, підтримуваними різноманітними засобами, так і проблемами передачі даних і керування від одного засобу до іншого;

– деякі CASE-засоби потребують занадто багато зусиль для того, щоб виправдати їхнє використання в невеличкому проекті.

3. Класифікація CASE-засобів

У функції CASE входять засоби аналізу, проектування й програмування. За допомогою CASE автоматизують процеси проектування інтерфейсів, документування й генерування структурованого коду бажаною мовою програмування.

Виділяють дві основні концепції комп'ютерного програмного забезпечення системи CASE:

– прості й «прозорі» методи спрощення розробки програмного забезпечення й/або його технічного обслуговування;

– інженерний підхід до розробки програмного забезпечення й/або його технічного обслуговування.

Типовими CASE інструментами є:

– інструменти управління конфігурацією;

– інструменти моделювання даних;

– інструменти аналізу й проектування;

– інструменти перетворення моделей;

– інструменти редагування програмного коду;

– інструменти рефакторингу коду;

– генератори коду;

– інструменти для побудови UML-діаграм.

4. Методології моделювання

В методологіях структурного аналізу найчастіше застосовуються такі засоби:

SADT (Structured Analysis and Design Technique) або її підмножина IDEF0, що є сукупністю методів, правил і процедур, призначених для побудови функціональної моделі об'єкта довільної предметної області. Функціональна модель SADT відображає функціональну структуру об' єкта, тобто його дії і зв'язок між ними;

IDEF3 (Icam DEFinition) – технологія для збирання описань процесів від експертів і для проектування моделей процесу, де важливо зрозуміти послідовність діяльностей і паралелізм;

DFD (Data Flow Diagrams) – діаґрами потоків даних спільно зі словниками даних та специфікаціями або мініспецифікаціями процесів.

ELM – матриця списку подій, при цьому визначають наступні типи подій:

– NC – Нормальне управління.

– ND – Нормальні дані.

– NCD – Нормальне управління/дані.

– TC – Тимчасове управління.

– TD – Тимчасові дані.

– TCD – Тимчасове управління/дані.

DSD – діаграма структур даних

OOAD – об’єктивно-орієнтоване проектування та дизайн.

Дата добавления: 2014-01-07