Стратегії і техніки оперативного втручання, якщо мотиви порушень поведінки: влада чи помста

Характеристика мстивої поведінки

Активна форма мстивої поведінки	Прямі і непрямі фізичні дії; психологічні акти насильства: учень шкодить усіма силами вчителю чи особам; образа діями, що спрямовані проти цінностей вчителя. Варіанти висловлювань мстивого учня «Як добре, що Ваш предмет не треба складати на випускних іспитах».
Пасивна форма мстивої поведінки	Ігноруються будь-які дружні спроби контакту. Уникнення контактів, відчуджене уникнення. Провідні емоції: замкнутість, понурий настрій, некомунікабельність.
Реакція вчителя	Емоції: образа, біль, спустошення на додаток до гніву, обуренню і страху. Імпульс: негайно відповісти силою, як рівному, придушити чи утекти з класу.
Відповіді учня на реакцію вчителя	Стиль відповіді – шкодити. Ознака, яка характеризує мстиву поведінку – її конфронтація, ескалація. Дії учня – витівка продовжується аж поки сам учень не вирішить припинити її.
Походження (причини) мстивої поведінки	1) Відображення росту насильства в суспільстві. 2) Розповсюджений через засоби масової інформації стиль «силового» вирішення конфліктів. 3) Незначна кількість конструктивних зразків вияву деструктивних емоцій і почуттів гніву, образи людини в повсякденному житті.
Конструктивні сторони мстивої поведінки	1. Учні демонструють високу життєздатність у критичних, складних, емоційно ускладнених ситуаціях. 2. Уміння фізично та психологічно захистити себе від болю, приниження. 3. Висока здатність до виживання.
Принципи профілактикимстивої поведінки	1. Будувати відносини з усіма учнями за принципом турботи про них. Змінити ставлення до слабких сторін мстивої особистості як до сильних; змінити власні негативні реакції вчителя на позитивні; діяти впевнено щодо учнів із мстивою поведінкою; демонструвати бажання піклуватися про таких учнів, вчити їх конструктивно виражати емоції та керувати ними, вчити говорити про власні емоції вголос. 2. Учити учнів виражати душевний біль і страждання прийнятими способами.

Конфлікт на основі мстивої чи владолюбивої поведінки проходить три стадії розвитку. Вони подібні до стадії виверження вулкану. Стратегії реагування вчителя на таку поведінку фахівці називають «виверженням класного вулкану». Таких стратегій три. Вони відповідають етапам виверження вулкану. Перша стадія – стадія глухого гулу. Вона повідомляє про те, що наближається «виверження» – конфлікт та орієнтує на пошук гнучкого виходу з ситуації, попередження конфлікту. Друга стадія – вибуху і виверження лави – власне конфлікт. Тут доцільними є техніки ізоляції, усунення конфліктуючого учня. Третя стадія – стадія розв’язання конфлікту, її завданнями є встановлення санкцій, аналіз конфліктної ситуації, формулювання висновків.

Стратегії	Техніки
Шукати витончений гнучкий вихід. Ця стратегія відповідає першому етапу загострення конфлікту. Тому завдання – дипломатичний маневр задля уникнення конфлікту.	Визнати владу учня. Якщо учень категорично відмовляється виконувати вимогу чи завдання вчителя, не збільшувати на нього тиск. Це буде викликати ще більший опір. Доцільно не втягуватися у боротьбу, яка для вчителя буде безуспішною, а визнати силу учня. Наприклад, «Я не можу змусити тебе вивчити математику». Забрати глядачів. Техніка доречна, якщо конфлікт, навіть із застосуванням сили, відбувається між учнями за присутності глядачів. Глядачів забрати можна, використовуючи авторитарні прийоми, засоби відволікання, залучення до іншої діяльності.
Перенести обговорення питання. Якщо учень ставить провокаційне питання, а вчитель не має можливості його обговорювати (не хоче втягуватися у конфлікт). Орієнтовні відповіді вчителя: «ти можеш полаятися, а я ні», «ми можемо поговорити про це пізніше, зараз урок, і часу поговорити на це ми не маємо». Робити записи. Це стратегія є логічним продовженням попередньої. Вчитель погоджується на обговорення питання, призначає дату і час, записує у записник. Як правило, учень на обговорення не з’являється.
Спантеличувати учнів. Тактика стосується ситуацій, коли учні ставлять провокаційні та принизливі питання. Найбільш ефективні техніки: погоджуватися з учнем, міняти тему. Наприклад, «Ви найгірша вчителька!». «Можливо, ти й правий, але відкрий книжку на стор. 164 і читай далі». Або «Чи дивився ти вчора фільм?»
Використовувати усунення, ізоляцію учня з класу. Якщо конфронтація не закінчилася на першій стадії, то це означає, що конфліктна ситуація переросла в конфлікт і має місце друга стратегія реагування.	Усунення не виходячи з класу. Обладнати у класі місце, де немає глядачів (наприклад, за шафою) і дати можливість порушнику побути на самоті якийсь час. Усунення в інший клас. Це може бути паралельний клас, молодший або старший. Учні таких класів не можуть виконувати роль «глядачів», тому присутність учня буде ігноруватися. Це допоможе йому припинити порушення.
Видалення в спеціальне приміщення. Таким приміщенням може бути будь-яка кімната, або неофіційне місце. Ізоляція в кабінеті шкільної адміністрації. Ця санкція здійснюється в крайніх випадках, при чому вчителеві потрібно знати, що порушення не зумовлені приверненням уваги.
Видалення із застосуванням сили. Ця техніка застосовується, коли всі попередні не принесли результату, вона передбачає два способи: пропозиція вибирати – припинити поведінку чи вчителеві застосувати силу: викликати охоронців школи або чергових учителів-чоловіків.
Висловлювати санкції. Важливо при використанні стратегії пам’ятати про відмінність санкції від покарання. Таких відмінностей є три: 1. Санкції повинні бути логічно пов’язані з порушеннями, тісніший їх зв’язок, тим конструктивніший поведінковий досвід отримує учень. 2. Санкції відповідають складності проступку – інтенсивність санкції пропорційна проступку. 3. Санкції конструктивні – здійснюючи санкцію, не принижувати гідності учня. Для цього варто говорити погано про поведінку, а не про учня, не порівнювати з іншими, не звинувачувати, не соромити, не читати нотацій.	Позбавлення або зволікання права учня займатися чимось, якоюсь улюбленою діяльністю. Якщо через негативну поведінку учнів, вчитель втратив час на заплановану роботу, він може вимагати відшкодування часу за рахунок тих видів діяльності, якими порушники насолоджуються на канікулах, на відпочинку. Проте утримувати учнів від уроків фізкультури, музики, малювання, інших, окреслених навчальним планом забороняється.
Позбавлення права користуватися предметами, обладнаннями. Техніка застосовується до учнів, які псують підручники, відео чи аудіо техніку, лабораторне обладнання. Позбавлення права користуватися може бути на обмежений термін.
Позбавлення права учня взаємодіяти, спілкуватися з іншими. Здійснюється шляхом видалення з класу. Вимога зустрічі порушника поведінки з адміністрацією школи. Використовується у ситуації безрадності вчителя. На такій зустрічі обговорюється ця ситуація, що і як бути, щоб подібна поведінка не повторилася.
Вимога зустрічі з батьками. Здійснюється з тим, щоб поінформувати їх про те, що сталося. Це можна зробити по телефону, пам’ятаючи про вимоги до такої телефонної розмови, не говорити про покарання.
Вимога зустрічі з міліцією має місце тоді, коли учнем порушується закон. У роботі з такими учнями важливо крім усвідомлення ними відповідальності за скоєне використання різних педагогічних стратегій допомоги.
Відшкодування учнем збитків. Повернення речей власникам, лагодження, ремонт предметів, речей.

Характеристика поведінки, спрямованої на уникнення невдач

Активна форма УН-поведінки	Спалахи обурення: учень втрачає контроль над собою, коли тиск відповідальності стає занадто сильним. Реакція – сплеск емоцій у ситуації відчаю. Активна форма зустрічається дуже рідко.
Пасивна форма УН-поведінки	Відкладання виконання завдання на потім. Недоведення розпочатого до кінця. Тимчасова нездатність працювати через погане самопочуття, що виникають на підсвідомому рівні. Використання офіційних медичних діагнозів з метою виправдання непідготовленості до уроку.
Реакція вчителя	Почуття: професійної безпорадності. Імпульс: виправдати і пояснити поведінку учня через якийсь діагноз (за допомогою фахівця), залишити учня в спокою.
Відповідна реакція учня	Стиль відповіді: залежна поведінка. Дії: продовжує нічого не робити з предмету, проте готові на будь-які послуги поза уроком.
Причини (чинники) поведінки	Відношення за типом «червоного олівця». Необґрунтовані очікування батьків і учителів. Віра учня в те, що йому підходять тільки перфекціонізм – висування до себе занадто високих і непосильних вимог, вимога від себе досконалості. Стосунки в класі на змагальній основі.
Конструктивні сторони УН-поведінки	Учні – перфекціоністи хочуть успіху: усе робити тільки самостійно, краще від усіх. Для більшості учнів з УН-поведінкою сильних сторін немає.
Принципи профілактики УН-поведінки	Підтримка учня, щоб його внутрішня установка «я не можу» змінилася «я можу»... Допомога в подоланні соціальної ізоляції шляхом включення учня у відносини з іншими людьми.

Дата добавления: 2014-01-07