Види освітлення

Значення світла для працездатності та здоров’я людини.

Вісімдесят відсотків інформації зовнішнього світу людина отримує через очі. Якість інформації залежить від освітлення. Неякісне освітлення викликає втому організму, може стати причиною виробничого травматизму. Практика показує, що в літні місяці року внаслідок широкого використання природного освітлення нещасних випадків значно менше, ніж в осінньо-зимові місяці.

Отже, раціональне освітлення виробничих приміщень і робочих місць є одним з найважливіших заходів виробничої санітарії. Надлишок світла, ліс і його недостатність, шкід­ливий. Лампи, що сліплять, блиск від них або різка тінь мо­жуть викликати повну втрату орієнтації працюючого, бути фактором ризику нещасних випадків чи захворюваності; бруд­ні вікна і світильники знижують освітленість.

Пульсація світла, зміна кольорів освітлюваних предметів викликають втому зору і загальну втомлюваність, призводять до аварійності та травматизму.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути природним, штучним і суміжним, а за функціональним при­значенням - робочим, аварійним, евакуаційним, охоронним, черговим.

У виробничих приміщеннях використовують природне та штучне освітлення залежно від типу виробничих будівель. Природне освітлення може бути верхнім - через світлові ліхтарі даху, бічним - через вікна в стінах і комбінованим - через ліхтарі і вікна.

Природне освітлення чинить сприятливу психологічну дію на працюючого, його потрібно максимально використовувати.

Природне освітлення - це пряме або відбите світло сонця (небосхила), що освітлює робочу зону через світлові прорізи.

Штучне освітлення - здійснюється штучними джере­лами світла.

Суміщене освітлення - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.

Суміщене освітлення спричинюється такими обставинами:

♦ вибрані за умовили технології та організації виробництва або об'ємно-планувальні рішення будівель не дозволяють за­безпечити достатнє за нормами природне освітлення приміщень;

♦ підвищеними вимогами стосовно якості та постійності освітлення робочих зон, які неможливо задовільнити за одного природного освітлення;

♦ за умовами вибору раціональних рішень будівель та допо­міжних приміщень промислових підприємств приміщення повинні мати велику глибину.

Використання природного світла у виробничих приміщен­нях оцінюють коефіцієнтом природної освітленості, що є від­ношенням освітленості всередині приміщення до зовнішньої освітленості:

де, Е_ви - освітленість у даній точці всередині приміщення, що створюється світлом сонця (прямим або відбитим);

Е_зовн - освітленість горизонтальної поверхні, що створюється у той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.

Нормові значення КПО визначаються вимогами СНиШІ-4-79 "Природне та штучне освітлення^”.

Мінімальне значення природнього освітлення нормується залежно від виду роботи, точності її виконання. За комбінованого та верхнього освітлення коефіцієнт природної освітленості змінюється в межах від 2 до 10%, а за бічного освітлення - від 0,5 до 3,5%.

Штучне освітлення використовується у тих випадках, коли освітленість для забезпечення належних умов роботи, проходу людей, транспортування недостатня в даний час доби, або природне освітлення відсутнє (приміщення без вікон, фотолабораторії тощо).

Штучне освітлення буває * загальне, * місцеве, * робоче і * аварійне.

Комбіноване освітлення — це поєднання загального та міс­цевого освітлення.

Місцеве освітлення концентрує світловий потік безпосе­редньо на робоче місце. Разом з тим, за місцевого освітлення можна змінювати напрямок світлового потоку і освітлювати похилі і вертикальні поверхні.

Система загального освітлення приміщень передбачає роз­міщення світильників під стелею рівномірно і забезпечує рів­номірний світловий потік або його локалізацію над певною групою обладнання.

Штучне загальне освітлення здійснюється лампами розжа­рення або газорозрядними лампами. На підприємствах для освітлення застосовують вакуумні (В), газонаповнені (Г), газонаповнені біоспіральні (Б) та інші види ламп розжарювання. Найкращими є люмінесцентні лампи, бо в них переважають синьо-зелені промені, на відміну від червоно-оранжевих в лам­пах розжарення. Спектральний склад світла люмінесцентних ламп найбільш наближений до природного світла. Люмінес­центні лампи більш економічні, ніж лампи розжарення. Пра­цюють вони протягом 5-10 тис. годин, їх світловіддача стано­вить ЗО...80 лм/Вт.

Залежно від стану навколишнього повітряного середовища і вимог щодо розподілу світлового потоку застосовують різні типи світильників: * прямого, * розсіяного і * рефлекторного світла.

Рис. 3. Світильники: а - НОБ-300 з лампою розжарювання, ви­бухонебезпечний; б - ПУ-100 - вологозахисний (промисловий); в -"Універсалі." УП-200 - пилобризконепроникний; г - Рн-60 - пилоне­проникний

Вибір типів світильни­ків, їх взаємного розмі­щення базуються на при­нципі створення достат­ньої освітленості на ро­бочих місцях, максималь­на освітленість яких, ство­рена штучними джерелами світла, нормується залежно від точності ви­конуваної роботи, контрастності з фоном, найменшого розміру об'єкта розрізнення. Попередньо проводять світлотехнічний розрахунок з метою визначення потрібної величини освітленості, способу освітлення, типу світильника тощо.

Великого значення набуває висота підвішування світиль­ників. Найбільш раціональна висота - 2,5 м.

На підприємствах організовується аварійне освітлення, яке забезпечує виконання робіт за відключення робочого освітлен­ня, а також безпечну евакуацію людей.

Найменша освітленість робочих місць для продовження робо­ти за аварійного освітлення повинна складати не менше 5% нормативної освітленості, але не менше 2 Лк.

напруга, потужність

яскравість

термін експлуатації

спектральний склад світла

розмір та форма колб

світлова віддача

економічність

Аварійне освітлення повинне мати незалежну від робочої систему енергопостачання (різні станції, незалежні генератори, акумуляторні батареї). Аварійні світильники фарбують наполовину червоним кольором або наносять червону лінію.

Штучне освітлення нормується кількісно і якісно.

Якісні показники освітлення - освітленість, пульсація випромінювання, спектр випромінювання.

Світильники класифікуються за спрямуванням світлого по­току в робочій зоні та захистом від факторів навколишнього середовища.

за напрямком світлового потоку:

- прямого світла - не менше 80% світлового потоку спря­мовано на робочу поверхню

- відбитого світла - випромінювання світлового потоку більше 80% спрямовано на стелю та верхню частину стін

- напіввідбитого світла - 40-60% світлового потоку спрямовано на робочу поверхню, а решта ~ на стелю

за ступенем захисту від навколишнього середовища:

- пилезахисні та пилонепроникні

- пиленезахищені (відкриті)

- водозахищені (від потрапляння крапель зверху)

- водонепроникні або герметичні (навіть у зануренні в рідину)

- вибухозахищені та підвищеної надійності проти вибуху

Світильники систематично очищають від пилу - не менше одного разу на три місяці. Очищення шибок світлових отворів проводиться не рідше двох разів на рік - для приміщень із незначним виділенням пилу, і не менше чотирьох разів - зі значним виділенням пилу.

Для контролю та вимірювання освітленості на робочих зонах є люксметри типу Ю-16, Ю-17, Ю116, Ю-117. Для автоматичного контролю освітленості в робочих зонах використовують фотодіоди ФХ, які вказують на недостатню освітленість.

Нормами встановлюються мінімально допустимі величини освітленості виробничих та допоміжних приміщень, житлових та громадських будівель, територій виробничих підприємств, відкри­тих просторів та залізничних шляхів. Мінімальна освітленість встановлюється за характеристикою зорової роботи з найменшим розміром об'єкту розрізнення, контрастом об'єкта з фоном і харак­теристикою фону. Враховується система робочого освітлення (загальне або комбіноване) та джерела світла (лампи розжарювання або газорозрядні).

Згідно з нормами, всі роботи за зоровими параметрами розподіляються на 8 розрядів та 4 підрозряди (а, 6, в, г) в залежності від розміру об'єкта та умов (фон, контраст) (табл. 12.4 і 12.5).

На промислових підприємствах робоче освітлення більшості виробничих приміщень характеризуються III...VIII розрядами зорових робіт. Приміщення, в основному, обладнуються загальним освіт­ленням. На поточних лініях воно локалізоване.

Крім робочого освітлення, нормами передбачається встановлення аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення.

Аварійне освітлення призначається для продовження робіт там, де у випадку відсутності робочого освітлення може порушуватися техноло­гія, виникнути небезпека вибуху, пожежі, отруєння людей, наприклад, компресорні, котельні, пічні відділення тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь при ньому повинна становити 5% від робочого освіт­лення, але не менше 2 лк у приміщенні і 1 лк на території підприємства.

Евакуаційне освітлення передбачають для безпечної евакуації людей із приміщень у місцях, небезпечних для проходу сходових клітках, а також на шляху евакуації людей із приміщення або тери­торії. Це освітлення повинно забезпечувати освітленість 0,5 лк на підлозі або східцях і 0,2 лк на землі. Для цього застосовуються світильники аварійного освітлення.

Охоронне освітлення передбачають вздовж території в нічний час, або чергове в приміщенні. Для цього виділяють частину сві­тильників робочого або аварійного освітлення, які забезпечують освітленість на рівні землі або підлоги не менше 0,5 лк.

Дата добавления: 2014-01-07