Ознаки екскурсії

Ознакою називають те, що робить схожим між собою або відрізняє один від одного предмети і явища. Маються на увазі істотні ознаки, тобто ті, без яких предмет, явища, форма культурно-освітньої роботи не можуть існувати. "Істотні ознаки предмету – це група ознак предмету, кожний з яких, окремо взятий, необхідний, а всі разом достатні, щоб з їх допомогою можна було відрізнити даний предмет від всіх інших".

Екскурсія, як і інші форми культурно-освітньої роботи (лекція, тематичний вечір, усний журнал, читацька конференція), має свої особливості в організації і методиці проведення. Її ознаки говорять про схожість з іншими формами чи ж підкреслюють її корінну відмінність від них.

Загальними ознаками для всіх екскурсій є:

1. Протяжність за часом проведення від однієї академічної години (45 мін) до однієї доби.

2. Наявність екскурсантів (групи або індивідуалів).

3. Наявність екскурсовода, провідного екскурсію.

4. Наочність, зорове сприйняття, показ екскурсійних об'єктів на місці їх розташування.

5. Пересування учасників екскурсії по наперед складеному маршруту.

6. Цілеспрямованість показу об'єктів, наявність певної теми.

7. Активна діяльність учасників (спостереження, вивчення, дослідження об'єктів) [7].

Відсутність хоч би однієї з названих вище семи ознак позбавляє права називати захід, що проводиться, екскурсією.

Крім цих загальних ознак у кожного виду екскурсій є свої специфічні ознаки:

– у автобусних – обов'язковий вихід з автобуса для огляду пам'ятників;

– у музейних – знайомство з матеріалами, розташованими на стендах;

– у виробничих – демонстрація діючих об'єктів (верстатів, агрегатів, механізмів).

Значення ознак екскурсії полягає в тому, що їх правильне розуміння не дозволяє помилково тлумачити суть екскурсії.

Позбавлені необхідних ознак ті заходи, які можуть бути позначені загальним терміном – "гідізм" – безсистемний огляд визначних місць, пам'ятників історії і культури. Гідізм слід розглядати як негативне явище, результат несерйозного підходу до підготовки і проведення екскурсії. Екскурсія і збіглий огляд об'єктів за допомогою гіда – це різні поняття. Гідізм турбував учених-екскурсіоністів ще на зорі розвитку екскурсійної справи.

Образ гіда знайшов відображення в літературі, листах і мемуарах мандрівників. Про один з таких описів говорить учений-екскурсіоніст М.П. Анциферов: "Портрет гіда змальований випадковими штрихами, але образ вийшов цілком закінчений. Тут і самовдоволення ученості, і посилання на джерела, і глибокодумні зітхання, і перескакування з одного предмету на іншій без жодного зв'язку. Так було за старих часів, так залишиться і тепер, де немає правильно поставлених екскурсій". Учений приходить до висновку, що гідізм – злий ворог екскурсійної справи. Це питання турбувало екскурсійних працівників і учених не тільки в 20-і роки. Про його важливість немало говорили і писали у наш час. Приведемо одне з свідчень: "Тільки розкриття теми на зорових об'єктах можна вважати екскурсією, на відміну від показу об'єктів у порядку їх появи перед очима екскурсанта, так званого "гідізма". Гід лише "коментує" об'єкти екскурсії" [7].

Таким чином, широке коло об'єктів показу, багатопланова тематика, розробленість методики ведення екскурсій, професійна майстерність екскурсоводів дозволяють екскурсії виконувати певні функції, кожна з яких грає велику роль у вихованні і освіті людини.

Будь-яка форма культурно-освітньої роботи має свої відмітні ознаки. Основна ознака екскурсії – висока ступінь наочності. Важливі і інші ознаки. Вони неоднакові для різних екскурсій (автобусних і пішохідних, виробничих і музейних). Слід, проте, мати на увазі, що перераховані вище ознаки обов'язкові для будь-якої екскурсії.

Дата добавления: 2014-01-07