Прояви процесу модернізації в радянській Україні. Зміна соціальної структури суспільства в Україні

У 1929 р. в газеті «Правда» вийшла стаття І. Сталіна «Рік великого перелому», в якій він закликав форсованої індустріалізації. У 1929 р. курс на форсування було оголошено листопадовим пленумом ЦК ВКП(б).

Період радянської модернізації в Україні припав на 1928-1939 рр. У 1928 – 1932 рр. тривала перша п’ятирічка, у 1933-1937 рр. – друга, у 1938 – 1942 р. – третя п’ятирічка.

Кошти на індустр. брались з легкої та харчової промисловості, підвищення податків, розширення продажу горілки, збільшення вивозу за кордон сировини і енергоносіїв, економії, експлуатації селянства.

В Україні були збудовані Запоріжстль, Азовсталь, Криворіжсталь, Дніпробуд, Дніпроалюмінійбуд, Краммашбуд (Краматорськ) і ХТЗ. Модернізовані Луганський паровозобудівний і чотири металургійні заводи (у Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську).

В Україні появилися нові промислові галузі: маргаринова, молочна, маслопереробна, комбікормова, хлібопекарська. Виникли галузі важкої промисловості: електрометалургія, кольорова металургія. Особливо розвивалися виплавка чавуну, сталі, видобуток вугілля.

В 1935 р. Олексій Стаханов видобув за 6 годин 102 т. вугілля при нормі 7 тонн. Так було започатковано стаханівський рух. Згодом рекорди встановлював шахтар-забійник М. Ізотов. П. Ангеліна організувала першу жіночу тракторну бригаду.

У 1928 р. на село було направлено 6 тис. активістів, які почали насильно вилучати хліб. У містах почалось введення карток на хліб для робітників і службовців.

У 1929 р. листопадовий пленум ЦК ВКП(б) оголосив курс на суцільну колективізацію села. Крім потреби в коштах й контролювати село, цього вимагала й ідеологія комунізму (усуспільнення засобів виробництва). У 1929-1930 рр. пройшла хвиля розкуркулення заможних селян (конфіскація й передання колгоспам їх власності). Тоді ж були введені трудодні (обов’язкові для виконання мінімуми робіт для колгоспників). У 1932 р. в Україні діяла надзвичайна хлібозаготівельна комісія на чолі з В. Молотовим, яка мала надзвичайні повноваження.

Колективізація й завищені плани хлібозаготівель призвели до голодомору 1932–1933 рр. Діяв «Закон про 5 колосків» (1932 р., за розкрадання майна голоскопу розстріл або позбавлення волі на 10 років). Від голоду померло від 3,0 до 4,5 млн. Особливо постраждали Київщина, Харківщина, Запоріжжя. У 1933 р. селян отримали паспорти, які прикріплювали їх до сіл.

Виробництво засобів виробництва (група «А») значно опереджало виробництво предметів споживання (група «Б»). Економіка СРСР стала командно-адміністративною. У 1932-37 рр. наркомом важкої промисловості був С. Орджонікідзе.

Дата добавления: 2014-01-07