КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Особливості проведення психологічного обстеження з метою планування та визначення завдань корекції. Методи отримання психологічної інформації
План ЛЕКЦІЯ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ Відповідно право на доступ до інформації може бути обмежене лише у разі, якщо публічна інформація була віднесена до інформації з обмеженим доступом. Публічну інформацію з обмеженим доступом суб'єктів владних повноважень можна розподілити на два крупних блока:
1. Форми корекційного впливу. Врахування характеру психологічних проблем, віку та особистісних якостей при виборі форми психокорекційного впливу. 2. Основні етапи психокорекції. 3. Особливості проведення психологічного обстеження з метою планування та визначення завдань корекції. Методи отримання психологічної інформації. 4. Принципи побудови спілкування психолога з клієнтом. 5. Роль невербальних засобів спілкування в одержанні інформації, встановленні контакту та здійсненні впливу. 6. Психологічний простір. Робота з просторовим та фізичним контекстом. Тренінг техніки приєднання.
1. Форми корекційного впливу. Врахування характеру психологічних проблем, віку та особистісних якостей при виборі форми психокорекційного впливу Залежно від специфіки конкретної ситуації психологічної допомоги застосовуються дві основні форми психокорекційної роботи: індивідуальна і групова. У випадку індивідуальної психокорекції психолог працює з клієнтом один на один, без присутності сторонніх осіб. В іншому випадку він працює з групою клієнтів, що взаємодіють не тільки з психологом, а й один з одним. Індивідуальна робота застосовується в тих випадках, коли через особистісні чи соціальні причини (горе, інтимні проблеми, статус клієнта) використання групової форми психологічної допомоги неможливе. Її застосовують, коли у клієнта наявна сильна тривожність, сором’язливість, невпевненість у собі, страхи, втрата сенсу життя, проблема недостатнього усвідомлення себе, виражена флегматичність мислення, загальмованість реакцій, а також коли участь у груповій роботі небажана (виражена збудливість, емоційна нестабільність, недостатній рівень морального розвитку). Перевагою індивідуальної психокорекції є те, що вона забезпечує конфіденційність, за своїми результатами буває глибшою. В ній краще розкриваються індивідуальні особливості, допомагає зняти комунікативні бар’єри. Групова психокорекція доцільна при розв’язання проблем міжособистісного характеру, коли зміст роботи потребує навчальної діяльності, соціальної підтримки. Перевага в тому, що отримується різноманітний зворотний зв’язок, відбувається апробація набутих навичок спілкування, відпрацьовується альтернативні форми поведінки та соціальна взаємодія. Може бути комбінована робота, поетапна, почергова ¬– індивідуальна і групова.
2. Основні етапи психокорекції У психокорекційній роботі можна умовно виділити кілька взаємопов’язаних етапів. Діагностичний: • вивчення запиту клієнта; • первинне формулювання психологічної проблеми; • висунення гіпотез стосовно причин проблеми; • комплексна психологічна діагностика особистості; • визначення чинників, які пов’язані з вказаною проблемою або зумовлюють її появу; • формулювання психологічного діагнозу з обов’язковим визначенням прогнозу подальшого розвитку особистості за умови своєчасної корекції та за відсутності такої; • розробка загальної програми психологічної корекції з урахуванням усіх перелічених чинників та вимог. Установчий: • формування адекватного ставлення клієнта до своєї проблеми, до психолога та методів психокорекції; • можливе переформулювання запиту, мети психологічної корекції; • створення активної настанови особистості на психокорекційну роботу; • формування мотивів самопізнання та самовдосконалення, усвідомлення себе суб’єктом саморозвитку, який відповідає за свою поведінку, емоції, рішення. Корекційний (виконання корекційно-розвивальної роботи). Динаміка психокорекційного процесу відбувається нерівномірно: є падіння і злети, уповільнення і прискорення руху, нагромадження і якісні стрибки (інсайти), регресія, погіршений стан (внутрішній опір). Психолог за допомогою психокорекційних методів і тактики своєї поведінки може лише створювати умови для виникнення яскравих емоційно забарвлених переживань. Саме вони створюють можливість нового бачення старих проблем, життєвої ситуації. Оцінка ефективності психокорекції. Трапляється, що складно з’ясувати ці критерії, позаяк не існує чіткої психічної норми. Крім того, досягнення усунення певних симптомів може мати тимчасовий характер, якщо не усунуто причини проблем. Тому перевірку результатів бажано відкласти на кілька місяців. Показник ефективності корекції може змінюватися залежно від того, хто оцінює (клієнт, психолог, оточення). Чинники, що визначають ефективність роботи: 1. Очікування та настанови клієнта. 2. Зміст і кількість проблем клієнта. 3. Особистісна мотивація і активність особистості, її відповідальність за зміни. Перехід корекції в самокорекцію. 4. Очікування психолога. 5. Професійний та особистісний досвід психолога. 6. Глибинне опрацювання проблеми, усунення причини, усвідомлення її.
Психодіагностика завжди має підпорядковуватись завданням психокорекції чи наданню рекомендацій і не бути самоціллю. Завдання ж корекційної роботи можуть бути правильно поставлені тільки в результаті адекватної діагностики й оцінки проблеми. Діагностика – перший етап психокорекції. Особливості діагностичної роботи з метою планування завдань колекційної роботи: • діагностика повинна бути комплексною (бо особистість цілісна і її розвиток системний); • діагностика проблем здійснюється в контексті діагностики міжособистісних відносин у родині і оточення; • необхідно вивчати не тільки актуальний стан дитини, але й особливості її психічного розвитку на попередніх етапах розвитку (психологічний анамнез); • діагностика потребує дотримання принципу активності самих досліджуваних (особистісна мотивація клієнтів); • діагностика і корекція здійснюються майже одночасно на всіх етапах роботи. Основні методи: спостереження, бесіда, психологічний анамнез, стандартизовані і проективні методики, аналіз продуктів діяльності.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2222; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |