Ужгород – 2008

Міжнародне приватне право. Навчально-методичні матеріали для студентів 3 курсу денної форми навчання заочної форм навчання за напрямом 0304 "Міжнародні відносини" зі спеціальностей 6.030400, 7.030405 "Країнознавство" інституту міжнародних відносин підготував старший викладач Дербак В.І.

Рецензенти:

Буроминський М.В. -доктор юридичних наук, професор кафедри міжнародного права та міжнародних відносин

Динис Г.Г. - кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри міжнародного права та міжнародних відносин

Схвалено рішенням кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Інституту міжнародних відносин ЗакДУ від 18 вересня 2007 р. протокол № 1.

Зав. кафедри _________________________________________Динис Г.Г.

Затверджено рішенням вченої ради Інституту міжнародних відносин ЗакДУ від «_____»_____________2006 р. протокол №___.

Директор інституту

міжнародних відносин__________________________________Вовканич І.І.

Голова методичної комісії_______________________________Габчак Н.Ф.

Характеристика дисципліни

Міжнародне приватне право передбачає вивчення поняття, джерел та системи міжнародного приватного права, принципів та функцій міжнародного приватного права, понять та особливостей міжнародно-цивільних правовідносин, вивчення міжнародного цивільного процесу, нормативної база регулювання цивільних, сімейних та трудових відносин з іноземним елементом, вивчення права власності в міжнародному приватному праві, вивчення міжнародних конвенцій та договорів в галузі зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання. Міжнародне приватне право передбачає аналіз діючих законів та норм міжнародного приватного права України та зарубіжних країн, вивчення джерел приватного права різних країн світу.

Сфера дії міжнародного приватного права, його роль в організації міжнародних економічних, наукових і культурних зв'язків. Значення міжнародного приватного права в перебудові зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Предмет міжнародного приватного права. Приватні відносини міжнародного характеру. Поняття та види іноземного елемента в відносинах цивільно-правового характеру.

Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві. Визначення застосованого права на основі колізійних норм внутрішньодержавного права. Визначення застосованого права на основі уніфікованих колізійних норм. Вибір застосованого права сторонами правовідносин. Метод регулювання за допомогою уніфікованих матеріально-правових норм. Застосування міжнародно-правових звичаїв та норм внутрішньодержавного права, що призначені для відносин цивільно-правового характеру з іноземним елементом.

Поняття міжнародного приватного права. Склад та природа норм міжнародного приватного права. Місце міжнародного приватного права в правовій системі. Різний підхід в правовій доктрині до предмету, методу, складу норм та місця міжнародного приватного права в правовій системі. Співвідношення міжнародного приватного права з українським приватним правом та міжнародним публічним правом.

Принципи та функції міжнародного приватного права.

Система навчальної дисципліни “Міжнародне приватне право”. Роль порівняльного методу дослідження та вивчення міжнародного приватного права. Система міжнародного приватного права в зарубіжних країнах.

Інформаційні джерела -підручники з міжнародного права, міжнародних відносин, фахові монографії, навчальні посібники, наукові статті, міжнародно-правові акти, національне законодавство України і інших країн, міжнародна судова практика.

Лекція 1. Міжнародне приватне право: предмет, метод, система, історія.

1. Поняття МПП і його місце у системі права.

2. Зміст МПП.

3. Природа норм МПП. Метод правового регулювання.

4. Принципи та функції МПП.

5. Історія МПП та науки МПП.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Брагинский М.И. О природе международного частного права // Проблемы совершенствования советского законодательства. Труды ВНИИСЗ. М., 1982. Вып.24.

3. Брун М.И. Введение в международное частное право. – Пг., 1915.

4. Вольф М. Международное частное право. – М.: Иностранная литература, 1948.

5. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

6. Звеков В.П. К вопросу о соотношении материально-правового и коллизионного способов регулирования в международном частном праве // Советский ежегодник международного права. 1973. М.: Наука, 1975.

7. Иванов Н.П. Основания частной международной юрисдикции. – Казань, 1865.

8. Иссад М. Международное частное право. – М., 1989.

9. Казанский П.Е. Учебник международного права. Особенная часть. – Одесса, 1904.

10. Корецкий В.М. Очерки англо-американской доктрины и практики международного частного права. – К., 1948.

11. Корецкий В.М. Избранные труды. В 2-х книгах. – К.: Наукова думка, 1989.

12. Кутиков В. Международно частно право на Нр. България. – София, 1976.

13. Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1930.

14. Лебедев С.Н. О природе международного частного права // Советский ежегодник международного права. 1979. М.: Наука, 1980.

15. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

16. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М.: Юридическая литература, 1984.

17. Макаров А.Н. Основные начала международного частного права. М., 1924.

18. Мартенс Ф.Ф. Современное международное право цивилизованных народов. – СПб., 1896.

19. Миронов Н.В. Советское законодательство и международное право. – М., 1968.

20. Мюллерсон Р.А. О соотношении международного публичного права, международного частного и национального права // Советское государство и право. 1982. №2.

21. Нольде А. Очерк международного частного права. – СПб., 1912.

22. Перетерский И.С. Очерки международного частного права РСФСР. – М., 1925.

23. Перетерский И.С. Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1959.

24. Пиленко А. Очерки по систематике международного частного права. – СПб., 1911.

25. Раапе Л. Международное частное право. – М., 1960.

26. Рен Лишенг, Ияо Хуанг. Основы международного частного права. – Пекин, 1981.

27. Рецеи Л. Международное частное право. – Будапешт, 1960.

28. Рубанов А.А. Теоретические основы международного взаимодействия национальных правовых систем. М.: Наука, 1984.

29. Саси И. Международное частное право в социалистических и развивающихся странах. – Будапешт, 1974.

30. Скаридов А.С. Международное частное право. – СПб., 1998.

31. Тилле А.А. Время, пространство, закон. – М., 1965.

32. Чешир Дж., Норт П. Международное частное право. – М., 1981.

Лекція 2. Джерела міжнародного приватного права.

1. Загальні положення про джерела МПП. Види джерел.

2. Міжнародний договір. Уніфікація МПП.

3. Національне законодавство.

4. Судова та арбітражна практика.

5. Звичаї.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

3. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

4. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М., 1984.

5. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1958.

Лекція 3. Загальні поняття міжнародного приватного права.

1. Поняття колізії законів та колізійної норми.

2. Місце і роль матеріально-правових норм в МПП. Міжнародно-правова уніфікація.

3. Система колізійних норм.

4. Тлумачення і застосування колізійних норм.

5. Застереження про публічний порядок.

6. Режим найбільшого сприяння та національний режим.

7. Взаємність та реторсія.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

3. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

4. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М.: Юридическая литература, 1984.

5. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М.

6. Тихомиров Ю.А. Коллизионное право. Учебное и научно-практическое пособие. – М.: Юринформцентр, 2000.

7. Агарков М.М. Применение советским судом иностранного закона // Проблемы социалистического права. 1938, №3.

8. Жильцов А.Н. Применимое право в международном коммерческом арбитраже (императивные нормы). Автореф. дисс. на соискание учен. степ. канд. юрид. наук. МГИМО МИД РФ. М., 1998.

9. Жильцов А.Н. Проблема применения императивных норм третьих стран в европейском международном частном праве // Закаонодательство и экономика. 1997. №23-24.

10. Лунц Л.А. К вопросу о квалификации в международном частном праве. Советский ежегодник международного права. 1979. М., 1980.

11. Монастырский Ю.Э. Некоторые вопросы разрешения споров на основе иностранных законов // Законодательство и экономика. 1994. №19/20.

12. Рубанов А.А. Теоретические основы международного взаимодействия национальных правових систем. М.: Наука, 1984.

13. Садиков О.Н. Императивные нормы в международном частном праве // Московский журнал международного права. 1992. №2.

Лекція 4. Правовий статус фізичних осіб.

1. Правовий статус іноземців в Україні та інших країнах.

2. Правовий статус громадян України за кордоном.

3. Правовий статус біженців, вимушених переселенців та осіб, яким надано політичний притулок.

4. Особистий закон фізичної особи.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

3. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

4. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М., 1984.

5. Марышева Н.И. Иностранец: правовая защита. М.: Известия, 1993 г.

6. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1958.

Національне законодавство:

1. Закон України “Про правовий статус іноземців”

2. Закон України “Про імміграцію”

3. Закон України “Про біженців”

4. Закон України “Про громадянство”

5. Закон України “Про національні меншини в Україні”

Міжнародно-правові акти:

1. Конвенція про основні права і свободи людини (СНД), 1995 р.

2. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (ООН), 1966 р.

3. Декларація про права людини щодо осіб, які не є громадянами країни проживання (ООН), 1985 р.

4. Конвенція про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних та кримінальних справах (СНД), 1993 р.

5. Конвенція про статус апатридів, 1954 р.

6. Конвенція про скорочення безгромадянства, 1961 р.

7. Конвенція про статус біженців, 1951 р.

8. Декларація про права людини (ООН), 1948 р.

9. Декларація про територіальний притулок (ООН), 1967 р.

10. Європейська Конвенція про права людини, 1957 р.

Лекція 5. Правовий статус юридичних осіб.

1. Визначення державної приналежності юридичної особи.

2. Діяльність українських юридичних осіб за кордоном.

3. Діяльність іноземних юридичних осіб в Україні.

4. Правовий статус підприємств з іноземними інвестиціями.

5. Транснаціональні корпорації.

6. Правовий статус міжнародних організацій.

Література до теми:

1. Ануфриева Л.П. Иностранные юридические лица: правовое положение в России // Российская юстиция. 1997. №2.

2. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

3. Городисский А.М. Национальность юридического лица и международный торговый оборот. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. МГИМО. М., 1984 г.

4. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

5. Ладыженский А.М. Теория национальности юридического лица в международном частном праве // Советский ежегодник международного права. 1964-1965. М., 1966 г.

6. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

7. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М.

8. Нешатаева Т.Н. Международный гражданский процесс. М.: Изд-во «Дело», 2001.

9. Нешатаева Т.Н. О некоторых проблемах, возникающих при рассмотрении споров с участием иностранных лиц // Законодательство. 1996. №2.

10. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М.

11. Ушаков Н.А. Режим наибольшего благоприятствования в межгосударственных отношениях. М., 1995 г.

Національне законодавство:

1. Закон України “Про підприємства в Україні”

2. Закон України “Про господарські товариства”

3. Закон України “Про режим іноземного інвестування”

4. Цивільний Кодекс України

Міжнародно-правові акти:

1. Конвенція про правову допомогу країн СНД, 1993 р.

2. Конвенція ООН про привілеї та імунітети ООН, 1946 р.

3. Конвенція ООН про привілеї та імунітети спеціалізованих установ, 1947 р.

Лекція 6. Правовий статус держави.

1. Держава як суб’єкт МПП.

2. Імунітет держави та його види.

3. Правовий режим угод, що укладаються державою.

Література до теми:

1. Баратянц Н.Р., Богуславский М.М., Колесник А.Н. Современное международное право: иммунитет государства // Сов. ежегодник международного права. 1988. – М., 1989.

2. Биктагирова Г.Р. Некоторые вопросы иммунитета государства на примере нового законодательства США, Англии, Австралии, Канады и Европейской Конвенции о государственном иммунитете. // Советский ежегодник международного права. 1989-1991. С-Пб.: «Россия-Нева», 1992 г.

3. Богуславский М.М. Иммунитет государства. М., 1962 г.

4. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Междунар. отношения, 1994.

5. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

6. Иванов С.И. Современные тенденции в законодательстве некоторых буржуазных государств по вопросу об иммунитете государства и его собственности (на примере США и Англии) // Сов. ежегодник международного права. 1981. – М., 1982.

7. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

8. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М., 1976.

9. Морозова Н.В. Практика разрешения споров между государствами и физическими и юридическими лицами иных государств (некоторые гражданско-правовые вопросы). // Советский ежегодник международного права. 1989-1991. С-Пб.: «Россия-Нева», 1992 г.

10. Нешатаева Т.Н. Международный гражданский процесс. М.: Изд-во «Дело», 2001.

11. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М.

12. Ушаков Н.А. Государство в системе международно-правового регулирования. М., 97.

13. Ушаков Н.А. Юрисдикционные иммунитеты государств и их собственности. М.: Наука, 1993 г.

14. Фолсом Р, Гордон М., Спаногл Дж. Международные сделки. – Будапешт, 1996.

15. Хлестова И.О., Швыдак Н.Г. Законодательство капиталистических стран об иммунитете иностранного государства. // Законодательство зарубежных стран. Обзорная информация. Вып. 2, М.: ВНИИ советского законодательства, 1988 г.

16. Хлестова И.О. Вопросы иммунитета государства в законодательной и договорной практике государства // Проблемы международного частного права. М., 2000.

17. Хлестова И.О. Проблемы юрисдикционного имунытета иностранного государства в работе Комиссии международного права // Сов. ежегодник международного права. 1988. – М.

18. Шак Х. Международное гражданское процессуальное право. М.: БЕК, 2001.

19. Швыдак Н.Г. Юрисдикционные иммунитеты иностранного государства в судебной практике Франции и Швейцарии. Материалы по иностранному законодательству и международному частному праву // Труды ВНИИСЗ. – М., 1991.

Національне законодавство:

1. Господарський процесуальний кодекс України, ст.125

2. Цивільний процесуальний кодекс України, ст.425

Міжнародно-правові акти:

1. Європейська Конвенція про імунітет держав, 1972 р.

2. Віденська Конвенція про дипломатичні зносини, 1961 р.

3. Віденська Конвенція про консульські зносини, 1963 р.

4. Конвенція ООН про спеціальні місії, 1969 р.

5. Брюсельська Конвенція про уніфікацію деяких правил щодо імунітета державних морських суден, 1926 р.

Лекція 7. Право власності та інші речові права.

1. Колізійні питання права власності та інших речових прав.

2. Правовий режим власності іноземних країн, юридичних та фізичних осіб в Україні.

3. Правовий режим власності України, юридичних та фізичних осіб України за кордоном

4. Націоналізація в МПП.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Богуславский М.М. Современные правовые вопросы возвращения культурных ценностей в страну их происхождения // Государство и право. 1992. №11.

3. Вилков Е.Г. Национализация и международное право. М., 1962 г.

4. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

5. Лаптев В.В. Вопросы собственности в современном международном частном праве. // Вопросы международного частного права. М., 1956 г.

6. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

7. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М., 1984.

8. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1958.

Національне законодавство:

1. ЦК України, розділ 2, ст.569, 569³.

2. Закон України “Про власність”.

Міжнародно-правові акти:

1. Гаазька Конвенція про право, застосовуване до міжнародної купівлі-продажу товарів, 1955 р.

2. Гаазька Конвенція про право, застосовуване до перехода права власності у міжнародній торгівлі товарами, 1958 р. (в силу не вступила)

3. Гаазька Конвенція про право, застосовуване до договорів міжнародної купівлі-продажу, 1986 р. (в силу не вступила)

4. Віденська Конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів та державних боргів, 1983 р. (в силу не вступила)

5. Гаазька Конвенція про захист культуних цінностей у випадку збройного конфлікту, 1954 р.

6. Конвенція про заходи, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввозу, вивозу і передачі права власності на культурні цінності, 1970 р.

7. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, 1972 р.

8. Конвенція ЮНІДРУА по викраденим чи незаконно вивезеним культурним цінностям, 1995 р.

9. Угода про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності (СНД), 1992 р.

10. Угода про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності (Росія – Україна), 1993 р.

Лекція 8. Право інтелектуальної власності.

1. Міжнародне культурне співробітництво та міжнародна охорона авторських прав.

2. Авторські права іноземців в Україні.

3. Охорона і використання творів українських авторів за кордоном.

4. Міжнародне технічне співробітництво та захист промислової власності.

5. Охорона прав іноземців на промислову власність в Україні.

6. Охорона прав українських фізичних та юридичних осіб на промислову власність за кордоном.

Література до теми:

1. Блинников В.И., Григорьев А.Н., Еременко В.И. Евразийское патентное законодательство. // Законодательство и єкономика. 1996. №7/8.

1. Богуславский М.М. Вопросы авторского права в международных отношениях. – М., 1973.

2. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

3. Богуславский М.М. Патентные вопросы в международных отношениях. – М., 1962.

4. Богуславский М.М., Воробьева О.В., Светланов А.Г. Международная передача технологии: правовое регулирование. – М., 1985.

5. Боденхаузен Г. Парижские конвенции по охране промышленной собственности. Комментарий. – М., 1977.

6. Воробьева О.В. Экономическое и научно-техническое сотрудничество СССР с зарубежными странами: правовая охрана и использование изобретений. – М., 1990.

7. Гаврилов Э.П. Правовая охрана промышленных образцов в капиталистических странах. – М., 1967.

8. Городисский М.Л. Лицензии во внешней торговле СССР. – М., 1972.

9. Гражданское и торговое право капиталистических государств. /под ред. Васильева Е.А./ - М.: Международные отношения, 1993.

10. Дозорцев В.А. Международная охрана авторских и патентных прав. // Дело и Право. 1994. №№9, 10.

10. Дюма Р. Литературная и художественная собственность. Авторское право Франции. – М., 1989.

11. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

12. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Особенная часть. – М., 1973-1975.

13. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М.

14. Матвеев Ю.Г. Международная охрана авторских прав. – М., 1987.

15. Матвеев Ю.Г. Международные конвенции по авторскому праву. – М., 1978.

16. Международное бюро ВОИС. Основы интеллектуальной собственности. – К., 1999.

17. Международное бюро ВОИС. Элементы промышленной собственности. WIPO/IP/WDN/93/1.

18. Международное бюро ВОИС. Международная охрана авторского права и смежных прав. WIPO/CNR/ABU/93/2.

19. Международное бюро ВОИС. Происхождение, эволюция, объем и границы авторского права. STC/IZU/CNR/1/4.

20. Международное бюро ВОИС. Различные виды охраны изобртений. WIPO/LAC/CCS/89/2.

21. Международное бюро ВОИС. Основные понятия промышленной собственности. WIPO/IP/THR/91/1.

22. Международное бюро ВОИС. Другие элементы промышленной собственности. ISIP/86/4.

23. Международное бюро ВОИС. Охрана товарных знаков и знаков обслуживания; Происхождение и функции товарных знаков. ISIP/92/3.

24. Международное бюро ВОИС. Организация, функции и деятельность ВОИС. WIPO/IP/SUV/93/3(a).

25. Международное бюро ВОИС. ВОИС и международное сотрудничество в области патентов. WIPO/PA/CB/86/5.

26. Международное бюро ВОИС. Лицензирование патентов: способы и условия передачи и приобретения технологий в коммерческой области. WIPO/IP/WDH/93/6.

27. Международное бюро ВОИС. Лицензирование прав – патентов на промышленную собственность. WIPO/IPE/IR/93/9.

28. Международное бюро ВОИС. Переговоры и надзор за контрактами на приобретение и передачу технологий, когда такие контракты включают в себя вопросы интеллектуальной собственности. WIPO/IP/AC/86/8.

29. Международное бюро ВОИС. Международная патентная классификация (МПК). MPIC/82/5 WIPO, pub. No. 409(E) (1990).

30. Международное бюро ВОИС. Основные условия патентоспособности. BLT/67.

31. Международное бюро ВОИС. Понятие и общие характеристики прав на промышленную собственность. WIPO/MPIC/82/2.1

32. Международное бюро ВОИС. Принудительные и недобровольные лицензии на патенты на изобретения. WIPO/UNCED/CE/6.

33. Международное бюро ВОИС. Введение в авторское право. Основные понятия. WIPO/GIC/GNR/GE/86/1.

34. Международное бюро ВОИС. Основные понятия смежных прав – международные конвенции в области смежных прав. WIPO/CR/GE/93/3.

35. Международное бюро ВОИС. Пиратство и прогресс в средствах судебной защиты. WIPO/CR/KL/86/8.

36. Международное бюро ВОИС. Охрана фольклорных произведений. GIC/UK/CNR/VI/12.

37. Международное бюро ВОИС. Сравнительное законодательство о товарных знаках. BTMC/1, BTMC/4 Rev. BTMC/6.

38. Международное бюро ВОИС. Введение в законодательство о товарных знаках и практику их использования (второй выпуск). WIPO, Pub. No. 653 (E) (1993).

39. Международное бюро ВОИС. Основные объекты промышленной собственности: изобретения, промышленные проекты, знаки. WIPO/LIC/WL6/91/1.

40. Международное бюро ВОИС. Охрана и регистрация географических наименований (включая наименования мест происхождения) на уровне отдельного государства и международном уровне; Лиссабонское соглашение об охране наименований мест происхождения и их международной регистрации. OMPI/ACAD/S/94/8.

41. Международное бюро ВОИС. Понятие персонажа. WO/INF/108.

42. Международное бюро ВОИС. Обеспечение защиты авторского права и смежных прав в работе ВОИС. WIPO/CR/PRG/94/1.

43. Международное бюро ВОИС. Применение прав интеллектуальной собственности и разрешение споров. WIPO/ACAD/E/93/15.

44. Международные конвенции об авторском праве. Комментарий. – М., 1982.

45. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование. /под ред. Залесского В.В./ - М.: Норма, 1999.

46. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М.

47. Пиленко А.А. Право изобретателя. – М.: Статут, 2001.

48. Свядосц Ю.И. Правовая охрана научно-технических достижений и советский экспорт. – М., 1986.

49. Турлин А.И. Международно-правовая охрана смежных прав. // Журнал международного частного права. 1993. №1.

50. Фолсом Р.Х., Гордон М.У., Спаногл Дж.А. Международные сделки. – М., 1996.

51. Штумпф Г. Лицензионный договор. – М., 1988.

52. Штумпф Г. Договор на передачу ноу-хау. – М., 1976.

53. Blankeney Лицензирование иностранных знаков. Интеллектуальная собственность в странах Азии и Тихоокеанского региона.

54. De Freitas D. Основные особенности охраны авторских прав в различных законодательных системах. WIPO/CR/KL/86/5.

55. Dessemontet F. Интеллектуальная собственность в лицензионных договорах и договорах об использовании фирменного имени. ISIP/86/8.

56. Eddy J.P. The Law of Copyright. – L., 1957.

57. Fysh M. Действия при нарушении прав интеллектуальной собственности. WIPO/IP/ISB/86/9

58. Brazil P. Нарушения авторского права. Пиратство. WIPO/IP/ISB/86/12.

59. Kreger A. Теория и история законодательства по товарным знакам. BTMC/2.

60. Ladas St. Patent, Trade Marks and Related Rights. – Leiden, 1975.

61. Olsson H. Обеспечение защиты прав относительно фонограмм аудиовизуальных произведений. WIPO/SEM/BKK/94/8.

62. Olsson H. Введение в право интеллектуальной собственности. WIPO/CNR/S/93/1.

63. Plasseraud V. Экскурс в историю прав на промышленную собственность. WIPO-CEIP/IP/SB/93/1.

64. Sheppard I.F. Предварительная правовая защита в законодательстве по интеллектуальной собственности. 1986.

65. Smith P.A. Апелляции, нарушение, лишение юридической силы с точки зрения патентного бюро. MY/PDA/84/15.

66. Smith P. Введение в патентное право и его применение. WIPO, Pub. No. 672 (E) (1989).

67. Sugden A. Роль судебных и правоприменительных органов в деле эффективной охраны прав промышленной собственности. WIPO/JP/JKT/95/8.

68. Troller A. Immaterialgüterecht. – Basel, 1968.

69. Vincent D. Роль и функции патентов, промышленных проектов и моделей объектов как инструмент применения технологий. TMP/KL/9.

70. Zongshun T. Промышленные проекты. Интеллектуальная собственность в странах Азии и Тихоокеанского региона.

Національне законодавство:

1. Закон України “Про авторське право і суміжні права”, 1993 р., в ред. 2001 р.

2. Закон України “Про охорону прав на сорти рослин”, 1993 р.

3. Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, 1993 р.

4. Закон України “Про охорону прав на промислові зразки”, 1993 р.

5. Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, 1993 р.

6. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”, 1994 р.

7. Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем”, 1997 р.

8. Закон України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм”, 2001 р.

Міжнародно-правові акти:

1. Паризька Конвенція по охороні промислової власності, 1883 р.

2. Бернська Конвенція по охороні літературних та художніх творів, 1886 р.

3. Вашингтонський Договір про патентну кооперацію, 1970 р.

4. Мадридська Угода про міжнародну реєстрацію фабричних та товарних знаків, 1891 р.

5. Гаазька Конвенція про міжнародне депонування промислових зразків.

6. Договір про закони по товарних знаках.

7. Ніццька Угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків, 1957 р.

8. Віденська Угода про заснування Міжнародної класифікації образотворчих елементів знаків.

9. Локарнська Угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків.

10. Римська Конвенція про охорону прав виконавців, творців фонограм та організацій ефірного мовлення, 1961 р.

11. Міжнародна Конвенція по охороні селекційних досягнень.

12. Угода про торгові аспекти прав на інтелектуальну власність (“TRIPS” - ГАТТ), 1993 р.

13. Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право, 1952 р.

14. Будапештський Договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури, 1977 р.

15. Найробський Договір про охорону Олімпійського символу.

16. Женевська Конвенція по охороні виробників фонограм від недозволеного виготовлення дублікатів їх фонограм, 1971 р.

17. Брюсельська Конвенція про розподіл сигналів, що несуть програми, які передаються супутником, 1974 р.

18. Стокгольмська Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності, 1967 р.

19. Договори СРСР з Болгарією 1971 р. і 1975 р., Угорщиною 1978 р., Кубою 1985 р., Польщею 1974 р., Чехословаччиною 1975 р., Австрією 1981 р. та Швецією 1986 р. про взаємну охорону авторських прав.

20. Договори СРСР з Францією 1970 р., Австрією 1981 р. про охорону прав промислової власності.

21. Мюнхенська Конвенція про видачу європейських патентів, 1973 р.

22. Люксембурзька Конвенція про європейський патент для Спільного ринку, 1975 р.

23. Віденська Угода про реєстрацію товарних знаків, 1973 р.

24. Мадридська Угода про санкції за недостовірні та неправильні позначення походження виробів, 1891 р.

25. Ліссабонська Угода про захист вказівок місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації, 1958 р.

26. Угода про співробітництво в галузі охорони авторського права та суміжних прав, 1993 р. (СНД).

27. Євразійська патентна конвенція, 1994 р. (СНД).

28. Угода про заходи по охороні промислової власності та створення Міждержавної Ради з питань охорони промислової власності, 1993 р. (СНД).

29. Угода про науково-технічне співробітництво, 1993 р. (СНД).

Лекція 9. Договір у міжнародному приватному праві.

1. Загальні положення договірного права у МПП.

2. Поняття, види та особливості зовнішньоекономічних угод. Форма та порядок підписання.

3. Колізійні питання зовнішньоекономічних угод.

4. Lex mercatoria.

5. Електронна комерція.

Література до теми:

1. Бардина М. О праве, применимом к договорным обязательствам в странах ЕС // Хозяйство и право. 1997. №4.

2. Вилкова Н.Г. Унификация коллизионных норм в сфере международных коммерческих контрактов (Гаагские конвенции) // Хозяйство и право. 1997. №11.

3. Вилкова Н.Г. Применимое право при разрешении споров из внешнеэкономических сделок // Хозяйство и право. 1995. №11.

4. Вилкова Н.Г. Исторические аспекты унификации права международных контрактов // Хозяйство и право. 1997. №6.

5. Вилкова Н.Г. Региональная унификация коллизионных норм и международные коммерческие контракты // Юридический мир. 1997. №10.

6. Гражданское и торговое право капиталистических государств /под ред. Васильева Е.А./ - М.: Международные отношения, 1992.

7. Зыкин И.С. Внешнеэкономические операции: право и практика. М.: Международные отношения, 1994.

8. Зыкин И.С. Договор во внешнеэкономической деятельности. – М., 1990.

9. Комаров А.С. Выбор применимого права в контрактах с фирмами капиталистических стран. Материалы секции права. – Вып.37. – М., 1988.

10. Мережко А. Lex mercatoria: теория и принципы транснационального торгового права. – К.: Таксон, 1999.

11. Мусин В.А. Международные торговые контракты. – Л., 1986.

12. Светланов А. Коллизионное регулирование в сфере внешнеэкономической деятельности // Закон. 1998. №7.

13. Шмитхофф К. Экспорт: право и практика международной торговли. – М., 1993.

Національне законодавство:

1. Цивільний Кодекс України.

2. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, 1991 р.

3. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті”, 1994 р.

4. Закон України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”, 1995 р.

5. Закон України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”, 1999 р.

6. Декрет КМ України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” №15-93 від 19.02.93 р.

7. Указ Президента України “Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні” №659/94 від 07.11.94 р.

8. Указ Президента України “Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” №567/94 від 04.10.94 р.

9. Указ Президента України “Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладаються суб’єктами підприємницької діяльності України” №566/94 від 04.10.94 р.

10. Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності” №124/96 від 10.02.96 р.

11. Постанова КМ України і НБУ “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті” №444 від 21.06.95 р.

12. Постанова КМ України “Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора” №112 від 30.01.97 р.

13. Постанова КМ України “Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні” №1199 від 05.07.99 р.

14. Положення про форму зовнішньекономічних контрактів (затверджено наказом Мінекономіки №201 від 06.09.2001 р.)

15. Наказ Мінекономіки “Про спрощення процедури обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) вітчизняних товаровиробників” від 10.09.98 р.

Міжнародно-правові акти:

1. Європейська Конвенція щодо права, застосовуваного до договірних зобов’язань, 1980 р.

2. Міжамериканська Конвенція про право, застосовуване до міжнародних контрактів, 1994 р.

3. Модельний Закон ЮНСІТРАЛ про електронну комерцію, 1996 р.

4. Директива ЄС про електронну комерцію, 1999 р.

Лекція 10. Міжнародна купівля-продаж.

1. Колізійні питання договору міжнародної купівлі-продажу товарів. Сфера застосування Віденської Конвенції 1980 р.

2. Вимоги до товару у міжнародній торгівлі.

3. Базис поставки. Інкотермс 2000.

4. Відповідальність по договору міжнародної купівлі-продажу.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

3. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

4. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М., 1984.

5. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1958.

6. Розенберг М.Г. Контракт международной купли-продажи товаров. Современная практика заключения. Разрешение споров. М.: Книжный мир, 1998.

7. Шмиттгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли. М.: Юридическая литература. 1993.

Національне законодавство:

1. Цивільний Кодекс України

2. Інструкції Держарбітражу СРСР П-6 та П-7 по прийомці товарів.

Міжнародно-правові акти:

1. Віденська Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, 1980 р.

2. Нью-Йоркська Конвенція ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, 1974 р.

3. Гаазька Конвенція про право, застосовуване до міжнародної купівлі-продажу товарів, 1955 р.

4. Гаазька Конвенція про право, застосовуване до перехода права власності у міжнародній торгівлі товарами, 1958 р.

5. Гаазька Конвенція про право, застосовуване до договорів міжнародної купівлі-продажу, 1986 р.

6. Угода про Загальні умови поставок між організаціями держав – учасниць СНД, 1992 р.

Лекція 11. Міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

1. Міжнародні перевезення вантажів залізничним транспортом.

2. Міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом.

3. Міжнародні перевезення вантажів авіаційним транспортом.

4. Міжнародні перевезення пасажирів.

5. Міжнародні перевезення пасажирів та вантажів водним транспортом (на самостійне опрацювання).

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Грязнов В. Международно-правовое регулирование воздушных перевозок. // Закон. 1997. №8.

3. Гуреев С.А. Коллизионные проблемы морского права. М.: Международные отношения, 1972.

4. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

5. Иванов Г.Г., Маковский А.Л. Международное частное морское право. Ленинград: Судостроение, 1984.

6. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

7. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М.

8. Маковский А.Л. Международные договоры об унификации морского права. ТПП СССР. Секция торгового мореплавания и морского права. М., 1983.

9. Маковский А.Л. Унификация морского права и понятие международного частного права. 1979. М.: Наука, 1980.

10. Малеев Ю.Н. Международное воздушное право: вопросы теории и практики. М., 1986.

11. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М.

12. Садиков О.Н. Правовое регулирование международных перевозок. М., 1981.

13. Юденков В. Международные автомобильные перевозки // Закон. 1997. №5.

Національне законодавство:

1. Цивільний Кодекс України;

2. Повітряний Кодекс України;

3. Кодекс Торговельного Мореплавства України;

4. Закон України “Про транспорт”, 1994 р.

5. Закон України “Про залізничний транспорт”, 1996 р.

6. Закон України “Про автомобільний транспорт”, 2001 р.

7. Закон України “Про трубопровідний транспорт”, 1996 р.

8. Закон України “Про транзит вантажів”, 1999 р.

9. Закон України “Про дорожній рух”, 1993 р.

10. Указ Президента України “Про паралельну державну реєстрацію іноземних суден, що експлуатуються суб’єктами підприємницької діяльності” від 25.04.94 р.

11. Постанова КМ України “Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних суден, що експлуатуються на умовах договору бербоут-чартеру суб’єктами підприємницької діяльності, та розміру збору за паралельну державну реєстрацію цих суден” №559 від 16.08.94 р.

12. Статут залізниць України (постанова КМ України №457 від 06.04.98 р.)

13. Статут автомобільного транспорту.

14. Постанова КМ України “Про транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторговельних та транзитних вантажів” №770 від 21.09.93 р.

15. Постанова КМ України “Про номерний облік простою вантажних вагонів, що належать іншим державам” №1312 від 28.10.96 р.

Міжнародно-правові акти:

1. Конвенція ООН про морські перевезення вантажів, 1978 р. (Гамбурзькі правила).

2. Угода про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), 1980 р.

3. Угода про міжнародне вантажне сполучення (СМГС), 1953 р.

4. Угода про міжнародне пасажирське сполучення (СМПС)

5. Конвенція про дорожній рух, 1968 р.

6. Митна Конвенція про міжнародні перевезення вантажів, 1978 р.

7. Європейська Конвенція про договір міжнародного дорожного перевезення вантажів (КДПГ), 1956 р.

8. Варшавська Конвенція для уніфікації окремих правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, 1929 р.

9. Конвенція ООН про Кодекс поведінки лінійних конференцій, 1974 р.

10. Афінська Конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу, 1974 р.

11. Митна Конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, 1975 р.

12. Угода про міжнародні перевезення швидкопсуючих харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, призначені для цих перевезень, 1970 р.

13. Європейська Угода про міжнародне дорожне перевезення небезпечних вантажів (ДОПОГ), 1957 р.

14. Конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються арешта морських суден, 1952 р.

15. Конвенція про рятування, 1989 р.

16. Конвенція про морські застави та іпотеки, 1993 р.

17. Конвенція про обмеження відповідальності по морським вимогам, 1976 р.

18. Конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент (Гаазькі правила), 1924 р.

19. Конвенція ООН по морському праву, 1982 р.

20. Конвенція ООН про морські перевезення вантажів, 1978 р.

21. Чиказька Конвенція про міжнародну цивільну авіацію, 1944 р.

Лекція 12. Інші види договорів у міжнародному приватному праві.

1. Договір страхування.

2. Договір підряду на будівництво. Реконструкція, ремонт, шеф-монтаж обладнання.

3. Посередницькі послуги (доручення, комісія).

4. Міжнародний лізинг.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Внешнеторговые сделки (под ред. И.С. Гринько). – Сумы: Орион, 1994.

3. Гражданское и торговое право капиталистических государств /под ред. Васильева Е.А./ - М.: Международные отношения, 1992.

4. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

5. Кабатов В.А. Строительство советскими организациями промышленных объектов за рубежом // Советское государство и право. – 1978. - №10.

6. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

7. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М.: Юридическая литература, 1984.

8. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1959.

9. Скаридов А.С. Международное частное право. – С-Пб.: Изд-во Михайлова В.А., 1998.

10. Шмиттгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли. – М.: Юридическая литература, 1993.

Національне законодавство:

1. ЦК України

2. Закон України “Про страхування”, 2001 р.

3. Закон України “Про лізинг”, 1997 р.

Лекція 13. Міжнародні грошові зобов’язання.

1. Валюта боргу і платежу. Гарантійні валютні застереження. Валютні обмеження.

2. Форми міжнародних розрахунків. Фінансові гарантії.

3. Колізійні питання вексельних і чекових розрахунків.

4. Міжнародні платіжні системи.

5. Міжнародні кредитні правовідносини.

Література до теми:

1. Альтшулер А.Б. Международное валютное право. М.: Международные отношения, 1984.

2. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

3. Дробышев П. Вексельное право и Конвенция ЮНСИТРАЛ о международных переводных векселях и международных простых векселях. М., 1996.

4. Ерпылева Н.Ю. Вексель и чек в международном частном праве // Законодательство и экономика. 1992. №19.

5. Ерпылева Н.Ю. Финансовые обязательства в международных коммерческих контрактах (научно-практические аспекты правового регулирования) // Законодательство и экономика. 1997. №15/16.

6. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

7. Кремер Ю.О. Особенности англо-американского законодательства о векселях // Государство и право. 1997. №3.

8. Лазарева Т.П. Международно-правовое регулирование форм расчетов по внешнеэкономическим контрактам // Закон. 1995. №12.

9. Лунц Л.А. Денежное обязательство в гражданском и коллизионном праве капиталистических стран. М., 1948.

10. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

11. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М.: Юридическая литература, 1984.

12. Международное торговое право: расчеты по контрактам /под ред. Лазаревой Т.П./ М.: Московский независимый институт международного права. 1996.

13. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1959.

14. Розенберг М. Правовое регулирование расчетов по внешнеэкономическим контрактам // Закон. 1995. №1.

15. Эбке Вернер Ф. Международное валютное право. М.: Международные отношения, 1997.

Національне законодавство:

1. ЦК України.

2. Закон України “Про обіг векселів в Україні”, 2001 р.

3. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, 1994 р.

4. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, 2001 р.

5. Декрет КМ України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, 1993 р.

Міжнародно-правові акти:

1. Женевська Конвенція, що встановлює уніфікований закон про переказний та простий векселі, 1930 р.

2. Женевська Конвенція про вирішення деяких колізій законів про прості та переказні векселі, 1930 р.

3. Женевська Конвенція про гербовий збір щодо переказного та простого векселів, 1930 р.

4. Женевська Конвенція, що встановлює уніфікований закон про чеки, 1931 р.

5. Женевська Конвенція про вирішення деяких колізій законів про чеки, 1932 р.

6. Женевська Конвенція про гербовий збір щодо чеків, 1931 р.

7. Конвенція ЮНСІТРАЛ про міжнародні переказні векселі та міжнародні прості векселі, 1988 р.

Лекція 14. Позадоговірні зобов’язання.

1. Колізійні питання деліктних зобов’язань.

2. Заподіяння шкоди вУкраїні.

3. Заподіяння шкоди за кордоном.

4. Зобов’язання з безпідставного збагачення та інші позадоговірні зобов’язання.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

3. Звеков В.П. Обязательства из причинения вреда в международном частном праве (некоторые коллизионные вопросы) // Очерки международного частного права. М.: ИМО, 1963.

4. Кабатова Е.В. Деликты в международном частном праве // Государство и право. 1992. №9.

5. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

6. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М., 1984.

7. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1958.

8. Шиминова М.Я. Участие иностранцев в деликтных обязательствах. // Советская юстиция. 1969. №22.

Національне законодавство:

1. Цивільний Кодекс України

Міжнародно-правові акти:

1. Паризька Конвенція про відповідальність щодо третіх осіб в галузі атомної енергетики, 1960 р.

2. Брюсельська Угода про відповідальність власників атомних суден, 1962 р.

3. Віденська Конвенція про цивільно-правову відповідальність за ядерну шкоду, 1963 р.

4. Конвенція про цивільну відповідальність від забруднення нафтою, 1969 р.

5. Римська Конвенція про шкоду, заподіяну іноземними повітряними судами третім особам на поверхні, 1952 р.

6. Конвенція про правову допомогу в цивільних, сімейних та кримінальних справах (СНД), 1993 р.

7. Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, 1972 р.

8. Гаазька Конвенція про право, застосовуване до дорожньо-транспортних пригод, 1971 р.

9. Гаазька Конвенція про право, застосовуване до відповідальності виробника, 1973 р.

Лекція 15. Міжнародне сімейне право.

1. Укладення та розірвання шлюбу.

2. Відносини між подружжям.

3. Відносини між батьками і дітьми.

4. Усиновлення.

5. Опіка і піклування.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Междунар. отношения, 1994.

2. Городецкая И.К. Международная защита прав и интересов детей. – М., 1973.

3. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

4. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

5. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М.

6. Матвеев Г.К. Вопросы советского коллизионного семейного права // Правоведение. – 1972. - №2.

7. Орлова Н.В. Брак и семья в международном частном праве. – М., 1966.

8. Пергамент А.И. Некоторые коллизионные вопросы семейного права в СССР // Вопросы международного частного права. – М., 1976.

9. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М.

10. Швыдак Н.Г. Международная унификация коллизионных норм семейного права // Право и экономика. 1995. №15-16.

11. Шебанова Н.А. Семейные отношения в международном частном праве. М., 1995.

Національне законодавство:

1. Сімейний Кодекс України

2. Постанова КМ України “Про затвердження Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів” №775 від 20.07.96 р.

Міжнародно-правові акти:

1. Конвенція про правову допомогу країн СНД, 1993 р.

2. Конвенція ООН про права дитини, 1989 р.

3. Гаазька Конвенція про укладення і визнання дійсності шлюбів, 1978 р.

4. Гаазька Конвенція про юрисдикцію, застосовуване право та визнання рішень щодо усиновлення, 1965 р.

5. Гаазька Конвенція про цивільні аспекти міжнародного викрадення дітей, 1980 р.

6. Гаазька Конвенція про право, застосовуване до аліментних зобов’язань, 1973 р.

7. Гаазька Конвенція про право, застосовуване до аліментних зобов’язань на користь дітей, 1956 р.

8. Гаазька Конвенція про визнання і виконання рішень по справах про аліментні зобов’язання щодо дітей, 1958 р.

9. Гаазька Конвенція про юрисдикцію та застосовуване право щодо захисту неповнолітніх, 1961 р.

10. Гаазька Конвенція про визнання розлучень та рішень про судові розлучення подружжя, 1970 р.

11. Гаазька Конвенція про право, застосовуване до режимів власності подружжя, 1978 р.

12. Гаазька Конвенція про захист дітей та співробітництво в галузі іноземного усиновлення, 1993 р.

13. Нью-Йоркська Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, 1956 р.

14. Європейська Конвенція про усиновлення дітей, 1967 р.

15. Європейська Конвенція про юридичний статус дітей, народжених поза шлюбом, 1975 р.

Лекція 16. Міжнародне спадкове право.

1. Колізійні питання в галузі спадкування.

2. Спадкові права іноземців в Україні.

3. Спадкові права громадян України за кордоном.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

3. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

4. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М.

5. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М.

6. Рубанов А.А. Заграничные наследства (отношения между социалистическими и капиталистическими странами). М., 1975.

7. Рубанов А.А. Наследование в международном частном праве (отношения СССР с капиталистическими странами) М., 1966.

Національне законодавство:

1. ЦК України

Міжнародно-правові акти:

1. Конвенція про правову допомогу країн СНД, 1993 р.

2. Конвенція про колізії законів щодо форм заповіту, 1961 р.

3. Вашингтонська Конвенція про форму міжнародного заповіту, 1973 р.

Лекція 17. Міжнародне трудове право.

1. Міжнародні трудові відносини – колізійні питання.

2. Працевлаштування громадян України за кордоном.

3. Працевлаштування іноземців в Україні.

4. Соціальне та пенсійне забезпечення.

Література до теми:

1. Аметистов Э.М. Международное право и труд. М., 1982.

2. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

3. Довгерт А.С. Правовое регулирование международных трудовых отношений. К., 1992.

4. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

5. Киселев И.Я. Международный труд. Практическое пособие. М.: Юрист, 1997.

6. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право. М.: Инфра*М - Норма, 2000.

7. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право. М.: Дело, 2001.

8. Лунц Л.А. О трудовых отношениях в рамках международных (межгосударственных) организаций и гражданско-правовых отношений этих организаций. Проблемы совершенствования советского законодательства. // Труды ВНИИСЗ. 1974. №1.

9. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

10. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М.: Юридическая литература, 1984.

11. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1959.

12. Szaszy I. International Labor Law. Budapest, 1968.

Національне законодавство:

1. Кодекс Законів України про працю.

2. Закон України “Про колективні договори і угоди”.

3. Закон України “Про відпустки”.

4. Закон України “Про охорону праці”.

5. Закон України “Про зайнятість населення”.

6. Закон України “Про оплату праці”.

7. Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”.

8. Закон України “Про пенсійне забезпечення”

9. Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”

10. Закон України “Про біженців”

Міжнародно-правові акти:

1. Європейська Конвенція про соціальне забезпечення мігрантів, 1972 р.

2. Угода про гарантії прав громадян держав – учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, 1992 р.

3. Європейська Конвенція про надання медичного обслуговування особам, тимчасово перебуваючим на території іншої країни, 1980 р.

4. Угода про співробітництво в галузі трудової міграції і соціального захисту трудящих-мігрантів (СНД), 1994 р.

5. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, 1966 р.

6. Європейська соціальна хартія, 1961 р.

7. Європейська Конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів, 1977 р.

8. Європейська Угода про влаштування на роботу на умовах повного пансіону за послуги по дому, 1969 р.

9. Конвенції Міжнародної Організації Праці; двосторонні договори України.

Лекція 18. Міжнародний цивільний процес.

1. Основні положення міжнародного цивільного процесу.

2. Права іноземних фізичних, юридичних осіб та держав на судовий захист в Україні. Права України, українських фізичних та юридичних осіб на судовий захист за кордоном.

3. Встановлення змісту іноземного права.

4. Виконання судових доручень.

5. Арбітражний розгляд спорів.

6. Визнання і виконання іноземних судових та арбітражних рішень.

7. Нотаріальні послуги.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

3. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

4. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М., 1984.

5. Нешатаева Т.Н. Международный гражданский процесс. – М.: Дело, 2001.

6. Шак Х. Международное гражданское процессуальное право. М.: БЕК, 2001.

Національне законодавство:

1. Цивільний процесуальний кодекс України

2. Господарський процесуальний кодекс України

3. Закон України “Про виконавче провадження”

Міжнародно-правові акти:

1. Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних державних документів, 1960 р.

2. Європейська Конвенція про докази та інформацію про іноземне право, 1979 р.

3. Конвенція про вручення за кордоном судових та несудових документів по цивільних та комерційних питаннях, 1965 р.

4. Гаазька Конвенція про отримання за кордоном доказів по цивільних та комерційних питаннях, 1970 р.

5. Конвенція ООН про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, 1958 р.

6. Вашингтонська Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними громадянами, 1965 р.

7. Угода про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності (СНД), 1993 р.

8. Гаазька Конвенція з питань цивільного процесу, 1954 р.

9. Конвенція про міжнародний доступ до правосуддя, 1980 р.

10. Конвенція про правову допомогу країн СНД, 1993 р.

11. Європейська Конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж, 1961 р.

12. Європейська Конвенція про юрисдикцію та приведення до виконання судових рішень по цивільних та торгових справах.

13. Гаазька Конвенція про визнання і виконання рішень по справах про аліментні зобов’язання щодо дітей, 1958 р.

14. Конвенція про юрисдикцію, застосовуване право та визнання рішень щодо усиновлення, 1965 р.

15. Гаазька Конвенція про визнання розлучень та рішень про судові розлучення подружжя, 1970 р.

16. Двосторонні договори України про правову допомогу.

Лекція 19. Міжнародний захист інвестицій.

1. Гарантії для здійснення іноземних інвестицій.

2. Страхування ризиків втрати іноземних інвестицій.

3. Розгляд інвестиційних спорів.

Література до теми:

1. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994.

2. Звеков В.П. Международное частное право. – М.: Норма, 1999.

3. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М., 1973-1975.

4. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М., 1984.

5. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1958.

6. Фолсом Р, Гордон М., Спаногл Дж. Международные сделки. – Будапешт, 1996

Національне законодавство:

1. Закон України “Про інвестиційну діяльність”

2. Закон України “Про режим іноземного інвестування”

Міжнародно-правові акти:

1. Сеульська Конвенція про створення Багатостороннього Агенства по страхуванню іноземних інвестицій, 1985 р.

2. Вашингтонська Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними громадянами, 1965 р.

3. Угода про співробітництво в галузі інвестиційної діяльності (СНД), 1993 р.

Дата добавления: 2014-01-07