Журнал генеральних прибирань стоматологічного кабінету

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНИХ ПРИБИРАНЬ.

Один раз на місяць в терапевтичних і ортопедичних кабінетах, зубопротезних лабораторіях проводиться генеральне прибирання з миттям стін, вікон, підвіконників, меблів, обладнання.

Генеральне прибирання в хірургічному і пародонтологічному кабінетах (під час проведення малих операцій), в операційній та стерилізаційних кімнатах ппроводиться 1 раз на тиждень.

Генеральне прибирання санітарних кімнат, санвузлів слід проводити не рідше, ніж 1 раз в 10-15 днів.

Під час проведення генерального прибирання необхідно використовувати розчини дезінфектантів з концентраціями, які рекомендовані застосовувати для обробки приміщень при вірусних гепатитах. По скінченні експозиції дезрозчин змивають з поверхонь чистим ганчір'ям водопровідною водою (в хірургічних кабінетах, операційних для змивання використовують стерильне ганчір'я). Закінчують прибирання миттям підлоги.

Дати проведення генеральних прибирань і засобів, які використовуються під час прибирання, також реєструються а спеціальному журналі, форма якого показана в таблиці № 2.

Таблиця № 2.

Найменування приміщення	Дата проведення по графіку	Фактична дата проведення	Найменування розчину, його концентрація	П.І.П. особи, яка проводила прибирання	П.І.П. особи, яка контролювала прибирання

Після проведеного прибирання перед податком робочої зміни медична сестра контролює терміни придатності на упаковках із стерильними інструментами багаторазового і одноразового застосування, на упаковках із стерильним перев'язувальним матеріалом, перевіряє наявність і придатність дезрозчинів для знезараження використаних інструментів, гумових рукавичок, для обробки поверхонь, апаратури і обладнання, а також наявність набору чистого ганчір'я і ємкостей для збору використаного ганчір'я і брудної білизни.

Перед початком прийому пацієнтів лікар і медична сестра повинні зняти з рук прикраси, миють руки, одягають спецодяг, шапочки, маски. Лікар під час роботи мас використовувати захисні окуляри. Замість окулярів можна використовувати захисний екран.

Далі лікар і медична сестра миють руки, проводять гігієнічну (в хірургічному кабінеті - хірургічну) дезінфекцію рук і надягають рукавички.

При необхідності перед початком роботи медична сестра накриває стерильний стіл, працюючи при цьому в стерильному халаті. Методика накриття стерильного столу вказана в таблиці №3.

Таблица №3

Методика підготовки стерильного столу

1. Стерильний стіл накривається на 6 годин після проведеного вологого прибирання приміщень і бактерицидного опромінення повітря

2. Медсестра надягає шапочку, маску, миє руки під проточною водою з одноразовим намилюванням, проводить гігієнічну дезінфекцію рук, надягає стерильний халат, стерильні рукавички.

3. Поверхня столу протирається ганчір’ям, змоченим розчином дезінфектанту __________ інтервалом 15 хвилин, потім протирається сухим ганчір’ям.

4. Стіл накривається стерильним простирадлом так, щоб воно звисало на 15-20 см _____________ від поверхні стола.

5. Складається в 2 рази ще одне простирадло і кладеться поверх першого.

6. Викладаються на стіл інструменти та перев’язувальний інструмент.

7. Інструментарій накривається складеним в 2 рази стерильним простирадлом, яке скріплюється зажимами з нижнім простирадлом.

8. Простір навколо стерильного столу – це зона обмеженого пересування, куди заборонено заходити всім, крім медичної сестри.

9. Брати інструменти і перев’язувальний матеріал із стерильного столу дозволяється лише медичній сестрі.

10. Пінцети і корнцанги для забору стерильного матеріалу протягом робочої зміни можна зберігати в розчині 6% перекису водню, а також в сухому вигляді на стерильному лотку (в стерильній пелюшці чи серветці), - тоді необхідно мати декілька стерильних пінцетів _________ яких необхідно проводити кожні 1,5-2 години (на 6 годин роботи – не менше 3-4 пінцетів)

11. Забороняється зберігати на стерильному столі шприци з набраними ліками.

12. Забороняється повертати на стерильний стіл ________________ інструменти і перев’язувати ними матеріал. Збороняється залишати відкритим стерильний стіл під час роботи.

Дозволено використання стерильних столів-камер типу "Панмед", „Стека” і інш., в яких асептичні умови забезпечуються за рахунок антимікробної дії ультрафіолетового випромінення лампи, вмонтованої в корпус камери, що дозволяє продовжити зберігання стерильних вирішив медичного призначення до 7 діб.

Для лікування пацієнта лікар має використовувати індивідуальний стоматологічний набір. Звичайно в нього входить: зонд, пінцет, стоматологічне дзеркало, елеватор, гладілки, штопфер. Всі інші необхідні інструменти, наприклад, ендодонтичні інструменти, бори, розділювальні пластини і т.ін медична сестра подає лікарю в стерильному лотку.

Для безперебійної роботи кабінету і можливостей якісно проводити дезінфекцію, передстерилізаційну очистку і стерилізацію необхідно мати достатню кількість інструментарію (не менш, ніж 10 наборів на кожного лікаря на зміну). Весь інструментарій має бути стерильним.

Набори стерильних борів, дрильборів, прикореневих і голок, пульпоекстракторів, каналонаповнювачів, шліфувальних дисків і інш. мають зберігатись в стерильних чашках Петрі в закритому вигляді, і забираються із них лише стерильним пінцетом. Не дозволяється зберігати на робочому столику лікаря великі запаси ватних валиків, інструментів в відкритих ємкостях.

Пінцети та корнцанги для забору стерильного інструментарію і стерильного матеріалу та ємкості для їх зберігання підлягають щоденній стерилізації. Під час роботи корнцанги та пінцети зберігаються в розчинах 6% перекису водню.

Відкритим біксом із стерильним матеріалом дозволяється користуватись лише протягом доби. Однак, якщо стерильний матеріал, наприклад ватні валики чи марлеві тампони зберігаються в біксах в упаковці із двошарової бязі, відкритим біксом можна користуватись на протязі 2-3 діб.

Після роботи з пацієнтом невикористаний стерильний матеріал і інструментарій не повертаються на стерильний стіл та загальну стерильну ємкість, а підлягають повторній стерилізації.

Використаний інструментарій та перев'язувальний матеріал збираються а промарковані ємкості для знезараження.

Протягом зміни проводиться поточна дезінфекція обладнання і апаратури.

ПРОФІЛАКТИКА ЗАРАРЖЕННЯ ПЕРСОНАЛУ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ.

Заходи, направлені на попередження інфікування мікроорганізмами персоналу стоматологічних кабінетів під час здійснення ними своїх професійних обов'язків, включають в себе загальні і індивідуальні, дотримання яких є їхніми професійними обов'язками.

Під час роботи персонал стоматологічного закладу повинен дотримуватись правил профілактики професійних заражень. Кожного пацієнта, який звертається за медичною допомогою, слід вважати потенційно інфікованим різними

У відповідності з обов’язковими вимогами до спеціальностей в стоматології, лікар і середній медичний персонал повинні знати основи гігієни і епідеміології, дотримуватись правил техніки безпеки і охорони праці під час роботи з біологічним матеріалом.

З метою підтримання достатнього різня знань персонал стоматологічних кабінетів повинен пройти обов’язкове гігієнічне навчання 1 раз на рік.

Всі лікарі-стоматологи, середній та молодший медичний персонал стоматологічних кабінетів, зубні техніки мають проходити профілактичний медичний огляд при прийомі на роботу та подальшому а терміни, встановлені нормативними документами.

Медичний персонал, який своєчасно не пройшов профілактичний медичний огляд, до роботи не допускається.

Медичні працівники стоматологічних закладів відносяться до групи підвищеного ризику зараження параентеральними інфекціями і тому підлягають обстеженню на наявність НВ-антигену при поступленні на роботу і в подальшому не рідше, ніж раз на рік.

У всіх стоматологічних кабінетах незалежно від їх профілю 2 рази на рік проводиться обстеження персоналу на носійство патогенного стафілококу та санація носіїв. В усіх стоматологічних кабінетах повинен бути в наявності набір медикаментів для надання першої медичної допомоги при виникненні виробничого травматизму, пов'язаного з ризиком інфікування.

ОСНОВНІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНОГО ІНФІКУВАННЯ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ.

Під час прийому лікар - стоматолог має а першу чергу зібрати епіданамнез для визначення пацієнтів з підвищеною вірогідністю інфікування їх вірусом гепатиту, СНІДу, мікобактеріями туберкульозу, Маніпуляції таким пацієнтам слід проводити в кінці прийому, якщо немає життєвих показів до проведення термінової операції. При цьому медичний персонал, який приймає участь в проведенні лікування, повинен бути інформований щодо цих пацієнтів більш ретельного виконання заходів по забезпеченню власної безпеки.

Медичному персоналу необхідно уникати контактів шкіри і слизових болонок з кров'ю, слиною і іншими біологічними рідинами пацієнтів, для чого необхідно працювати в спецодязі, змінному взутті, масках чи респіраторах разового використання, а при необхідності з захисних окулярах (лицевих щитках).

В стоматологічних кабінетах не допускається робота без спецодягу чи в спецодязі зі слідами забруднення.

Особистий та медичний одяг, взуття повинні зберігатись окремо, зберігання верхнього одягу персоналу в кабінеті заборонено.

Для захисту шкіри рук необхідно надягати медичні рукавички. Всі пошкодження на руках медичного персоналу повинні бути закриті напальчником чи лейкопластиром. Після кожного зняття рукавичок і після любого контакту з хворим руки потрібно ретельно вимити.

Не рекомендується повторно використовувати латексні, вінілові рукавички навіть після якісної їх дезінфекції, тому що дезінфекційні розчини і інші їдкі хімреактиви можуть викликати легке пошкодження цілості рукавичок і тим самим знизити їх захисну функцію. Рекомендованими є рукавички з нітрилу.

Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластиром або гумовими рукавичками, звільняються на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих.

Під час прийому пацієнта такі предмети, як амбулаторна карта, канцелярська ручка, повинні знаходитись позаду пацієнта, щоб запобігти їх забрудненню. Запис необхідно робити тільки чистими руками після закінчення лікування.

Асистентам стоматолога слід утриматись під час лікування від контакту з сторонніми предметами, наприклад, телефоном, шафами, медичними карточками, вимикачами і інш. Якщо є необхідність користування цими і іншими предметами, слід надягнути на захисні рукавички ще одну пару рукавичок, наприклад, з поліетилену.

Рентгенівські знімки слід підготувати до роботи, щоб їх можна було подивитись в процесі лікування, не доторкуючись руками.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ, ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ І СТЕРИЛІЗАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ В і СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАКЛАДАХ.

В кожному стоматологічному кабінеті незалежно від їх функціонального призначення мають проводитись якісні дезінфекційні заходи; інструментарій і матеріали повинні зберігатись а стерильних умовах.

Всі види стоматологічного інструментарію, які мають контакт із м'якими і кістковими тканинами (скальпель, зубне долото, гачки, екскаватори, каналонаповнювачі, пульпоекстрактори, бори і інш.) підлягають дезінфекції, передстерилізаційній очистці та стерилізації після кожного використання.

Інструментарій, який не має контакту з раневою поверхнею (амальгамо змішувачі, пластмасові шпателі і інш.), але на який в процесі роботи може потрапити білкове забруднення, також підлягає всім видам обробки і стерилізації.

Передача інфекції від одного пацієнта іншому також може бути обумовлена інфікуванням стоматологічного обладнання, який є важливим фактором у ланцюжку передачі інфекції. Як приклад, високошвидкісні стоматологічні наконечники (прямі чи кутові) під час руху обертових інструментів можуть створювати інфікований аерозоль. Спеціальні вмонтовані відсмоктуючі прилади попереджають повернення спрею в інструмент, однак, сприяють тому, що в охолоджуючу систему установки потрапляють краплини рідини і слини із ротової порожнини пацієнта. Інфіковані субстанції із ротової порожнини пацієнта в результаті ретроградної течії можуть засмоктуватись, в канали подачі води стоматологічних установок і осідати на поверхні в виді плівкового нальоту (біоплівка). Руйнування таких плівок може привести до передачі інфекції іншим пацієнтам.

Рекомендації по профілактиці формування біоплівок в каналах подачі води стоматологічних установок;

1. Вмонтований в стоматологічну установку автономний резервуар води має підлягати періодичній хімічній обробці. Режим дезінфекції має забезпечувати знищення бактерій та вірусів, не викликаючи при цьому корозії матеріалів стоматологічної установки.

2. Бажано застосовувати вмонтовані мікрофільтри.

3. Щоденно на початку робочої зміни необхідно зливати застояну воду, продувати та промивати канали подачі води.

4. Після закінчення прийому пацієнта рекомендується включити турбінний наконечник на 20-30 сек. для заміни води і видалення інфікованих матеріалів, які могли потрапити в канали водно-повітряного охолодження.

5. Клапани; які є перепоною ретроградному потоку, попереджують аспірацію інфікованих субстанцій із ротової порожнини в канали водно-повітряного охолодження. Необхідно постійно контролювати ефективність функціонування клапанів. Більшість нових конструкцій каналів подачі води повинні бути обладнані такими пристроями.

Для профілактики інфікування важливе значення має проведення ретельної дезінфекції та миття систем відсмоктування (особливо всередині), фільтрів, відсмоктуючих шлангів, канюль. Необхідно щоденно проводити контроль фільтрів відсмоктування та зливу плювальниці та періодично здійснювати промивання каналів зливу.

В сучасних пристроях, які оснащені сепараторними пристроями, замінюються тільки фільтр. Під час дезінфекції відсмоктуючих пристроїв слід відмовитись від використання засобів, які використовуються для дезінфекції поверхонь і інструментарію.

Дата добавления: 2014-01-07