Ортодонтичні апарати

Застосовуючи ортодонтичні апарати, слід враховувати, що дія апарата відбувається одночасно у різних напрямках. Силу, спрямовану на зуби, які переміщуються апаратом, називають активною силою дії. За законом Ньютона — дія дорівнює протидії — в апараті виникає сила віддачі (протидії), яку називають реактивною.

Ортодонтичні апарати звичайно складаються із двох частин: нерухомої, чи фіксуючої, і рухомої, чи мобільної (активної). Конструюючи апарат, слід правильно вибрати опору. Вона може бути стаціонарною, коли фіксуюча частина апарата нерухома і практично не викликає зміщення зубів та альвеолярних відростків, і взаємодіючою — реципрокною (рухомою). Прикладом може бути розширювальна пластинка з гвинтом чи пружинами Коффіна, розпиляна по середині базису. Збільшуючи площину опори, можна регулювати реактивну дію апарата на опорні зуби та альвеолярні від­ростки. Вибираючи опорні зуби, враховують терміни форму­вання їх коренів і ступінь резорбції коренів молочних зубів.

Найповнішу класифікацію ортодонтичних апаратів з урахуванням біофізичних принципів їх дії і конструкційних особливостей запропонували Ф. Я. Хорошилкіна і Ю. М. Малигін (1977). Ортодонтичні апарати класифікують за різними ознаками (мал. 1).

За принципом дії: механічно діючі, функціонально направляючі, функціонально діючі та комбінованої дії.

За способом і місцем дії: однощелепні, однощелепні міжщелепної дії, двощелепні, позаротові та комбінованої дії.

За видом опори: взаємодіючі (реципрокні) і стаціонарні.

За місцем розміщення: внутрішньоротові — оральні (піднебінні, язикові), вестибулярні (присінкові); позаротові — головні (лобно-потиличні, тім'яно-потиличні, комбіновані); шийні, щелепні (верхньогубні, нижньогубні, підборідні, підщелепні, кутові); комбіновані.

За способом фіксації: незнімні, знімні, комбіновані.

За видом конструкції: дугові, капові, пластинкові, блокові, каркасні.

Наприклад, розширювальна пластинка — це механічно діючий, однощелепний, оральний, знімний, пластинковий апарат; направляюча коронка Катца — функціонально направ­ляючий, однощелепний міжщелепної дії, незнімний апарат з реципрокною опорою.

Усі ортодонтичні апарати за своїм призначенням поді­ляють на профілактичні, лікувальні і ретенційні (утримуючі).

Профілактичні апарати запобігають можливому розвитку деформацій жувального апарата, які застосовують для збере­ження місця прорізування постійних зубів. Це, наприклад, роз­пірки і базисні пластинки при ранньому видаленні молочних зубів. За допомогою лікувальних апаратів усувають сформо­вані деформації. Ретенційні апарати потрібні для закріплення наслідків ортодонтичного лікування, запобігання рецидивам.

Механічно діючі апарати. Характерною особливістю цих апаратів є те, що їх діючою силою служить тяга металевої (чи з іншого матеріалу) лігатури, гумового кільця (чи стрічки), тиск чи тяга активованих дуги, пружини, важеля, гвинтів, що закручуються і відкручуються, гайок та ін. Класичним незнімним вестибулярним апаратом механічної дії є дуга Енгля (мал. 2). До цього виду апаратів відносять також апарати Бегга, Джонсона, Ейнсворта та ін. Незнімні механічно діючі оральні апарати — це апарати Мершона, Герліга—Гашимова та ін.

Недоліками механічно діючих незнімних апаратів є те, що вони утруднюють догляд за порожниною рота, тиск чи тяга цих апаратів діють довго (постійно), силу дії регулює лікар. Застосування надмірної сили може призвести до розхитування чи навіть втрати зубів, що переміщуються. Лігатури травмують ясенні сосочки, а дуги іноді ушкоджують емаль зубів. Дитина повинна часто (через 4—5 днів) відвідувати лікаря, який, в свою чергу, витрачає багато часу на корекцію дуги, заміну лігатур, туалет порожнини рота. Вестибулярна дуга має не­естетичний вигляд, що нерідко пригнічує дитину.

Мал. 1. Класифікація ортодонтичних апаратів (за Ф. Я. Хорошилкіною, Ю. М. Малинним)

Мал. 2. Ортодонтичні дуги типу дуги Енгля

Мал. 3. Розширювальна пластинка з пружиною Коффіно

Знімні ортодонтичні апарати механічної дії більш зручні, гігієнічні та естетичні. Прикладом механічно діючого знімного ортодонтичного апарата, може бути розширююча пластинка чи пластинка зі штовхачем. Точкою опори в них служать зуби й альвеолярний відросток під базисом. Регулюючими актив­ними частинами є пружина (мал. 3), гвинт і штовхач, а фіксуючою — кламери. Активність і сила дії апарата залежить від того, наскільки лікар розігнув (активував) пружину, підкрутив гвинт і т. ін.

Функціонально направляючі апарати. До цієї групи відносять всі конструкції апаратів, які мають похилу площину. Ці апарати діють тільки під час змикання зубних рядів і жування. Розрізняють знімні і незнімні апарати. До незнімних апаратів функціонально направляючої дії належать направляючі коронки Катца (мал. 4), а знімних — капа Биніна, пластинки з похилими і накушувальними площинами (мал. 5). Дія цих апаратів залежить від сили скорочення жувальних м'язів і від реакції рецепторів пародонта. Змикаючи щелепи з накладеним функціонально направляючим апаратом, дитина відчуває найбільший тиск на зуби, які контактують з похилою площиною. Коли вона відчуває біль, то зменшує силу стис­кання зубів. Таким чином, сила, яка прикладається до пере­міщуваних зубів, регулюється самою дитиною. Похила пло­щина утворює ділянки посиленого навантаження і ділянки, де навантаження зменшується, що викликає морфологічну і функціональну перебудову жувальної системи. Дія функціонально направляючих апаратів переривчаста. Цей вид апаратів небезпечний, бо нервові закінчення (рецептори) у зуба, що переміщується,

Мал. 4. Направляючі коронки Катца

з часом перестають сприймати посилене навантаження як больове (захисне) відчуття. Це призводить до порушення регуляції діючої сили (ступеня стискування зубних рядів), перевантаження зубів, які переміщуються, та їх розхитування.

Мал. 5. Накушувальна пластинка

Функціонально діючі апарати. Дія апаратів зумовлена відведенням за допомогою вестибулярної пластинки, щитів чи пелотів від зубних рядів та альвеолярних відростків м'яких тканин (губ, щік, язика), які їх оточують. Зубні ряди та альвеолярні відростки при цьому звільняються від тиску м'яких тканин на ділянках деформації. Це сприяє нормалізації функцій дихання і ковтання, положення щік і язика, змикання і положення губ, розміщення зубів на зубній дузі, також стимулює ріст альвеолярних відростків і щелеп у разі їх недорозвинення (щитова терапія). До апаратів такого виду належать вестибулярні (мал. 6) і вестибулооральні плас­тинки, а також регулятор функцій Френкеля.

Апарати комбінованої дії. Ці апарати поряд з похилою площиною чи накушувальною площадкою мають джерела механічної дії — гвинти, пружини і т. ін. Вони також можуть бути знімними і незнімними. Наприклад, апарат Гуляєвої (мал. 7) — незнімний. Апарат у вигляді розширювальної пластинки з похилою площиною і перекидними гачками на різцях (апарат Хургіної) — знімний.

Мал. 6. Вестибулярна пластинка Мал. 7. Апарат Гуляєвої

Кербітця: а — вид пластинки;

б — розміщення пластинки в роті

Дата добавления: 2014-01-07